Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KONSPEKT_LEKTsIJ_OEM_2015.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

4.Розпорядча та організаційна документація

Розпорядчі документи. До них належать накази, розпоряд­ження, вказівки, плани, програми тощо, які встановлюють кон­кретні завдання конкретним виконавцям на конкретні терміни. Плани і програми можуть мати як стратегічний, так і оператив­ний характер залежно від термінів виконання та масштабу по­ставлених завдань.

Можливий варіант, коли в документах тимчасової дії, наво­дять результати виконання поставлених завдань. У цьому разі документ тимчасової дії набуває властивостей звітного доку­мента.

До документів постійної дії належать документи, якими можна користуватися багаторазово.

Ці документи поділяють на організаційні (містять розподіл відповідальності та повнова­жень) і нормативні (містять вимоги).

Організаційні документи. Всі стандарти на СМНС вимагають від організації розподілити відповідальність і повноваження персоналу та визначити належну компетентність його, щоб ви­конати завдання у межах системи менеджменту навколишнього середовища. Цю інформацію зазвичай наводять в організацій­них документах.

Послідовність розроблення організаційних документів наве­дено на рис. 2.

Статут

Організаційна структура

Положення про підрозділи

Посадові інструкції

Прямая со стрелкой 41 Прямая со стрелкой 42 Прямая со стрелкой 43

Рис. 2. Послідовність розроблення організаційних документів

5.Внутрішні нормативні документи.

Щоб досягти екологічної результативності у своїй діяльності, розробляють внутрішню документацію системи екологічного менеджменту, яка має містити:

–екологічну політику, цілі та завдання;

–опис меж упровадження системи екологічного менеджменту;

–опис основних елементів системи екологічного менедж­менту та їх взаємодію, а також посилання на документи, які з цим пов'язані;

–записи, які вимагає стандарт;

–записи, визначені організацією, щоб забезпечити ефек­тивне планування, функціонування і контроль над процесами, пов'язаними з екологічними аспектами.

Документацію на створення і розвиток системи екологічно­го менеджменту підприємства умовно можна поділити на доку­менти чотирьох рівнів:

–документи 1-го рівня — екологічна політика, цілі, завдання та програма екологічного менеджменту;

–документи 2-го рівня — настанова СМНС;

–документи 3-го рівня — процедури СМНС (стандарт передбачає мінімум 13 обов'язкових процедур);

–документи 4-го рівня: робоча документація (робочі інструкції, стан­дарти, нормативно-правові вимоги, технологічні інструкції, технічні умови, контракти, стандарти підприємства, методики контролю тощо).

Настанова — документ, визначуваний СМНС організації. Вона містить загальний опис СНСМ і може містити в собі процедури з різних видів діяльності або посилання на окремо оформлені процедури. До складу на­станови у вигляді додатків також можна внести: схему організа­ційної структури, матрицю розподілу відповідальності, схеми процесів і та ін. Для невеликих організацій у настанові можна об'єднати всю документацію СМНС.

Процедура — установлений спосіб виконання діяльності або процесу.

У стандартах СМНС розрізняють документовані та нефор­мальні процедури. ДСТУ IS0 14001:2006 зобов'язує застосову­вати документовані процедури для керування тими ситуаціями, коли немає документованих процедур і це може призвести до відхилення від екологічної політики, цілей і завдань, вимагає розробити документовані процедури керування операціями, по­в'язаними з істотними екологічними впливами та ризиками для персоналу, а також плани дій в аварійних ситуаціях. Для інших процесів і видів діяльності організація документує процедури на свій розсуд. Такий підхід дає змогу невеликим організаціям розробляти і впроваджувати СМНС, не розробляючи зайвої до­кументації. У великих організаціях для управління процесами і видами діяльності потрібно розробити більшу кількість проце­дурних документів.

Окрему групу внутрішніх нормативних документів станов­лять документи, що регламентують виробничу діяльність (рис. 3):