4. Концепція екоефективності

Оцінити вплив продукту, виробництва та ін. на навколишнє середовище можна тільки з урахуванням усього його життєвого циклу - від «колиски» до «могили», від отримання сировини і до утилізації відходів, а також з урахуванням всіх екологічних аспектів (рис.1).

Нинішнє покоління з 1992 року живе та розвивається за концепції сталого розвитку.

Сталий розвиток - концепція розвитку сучасного суспільства - такий розвиток, який задовольняє потреби нинішніх поколінь, але не ставить під загрозу задоволення потреб прийдешніх поколінь.

Е Вихідні кологічні аспекти

Вхідні

Скиди

Викиди

Тверді відходи

Сировина

Матеріали

Ресурси (повітря, вода, ґрунти)

Паливно-енергетичні ресурси

Ризикові

(ризик захворювань, ризик вибухів та ін.)

Рис.1 Екологічні аспекти підприємства

Умови реалізації концепції сталого розвитку:

• Змінити парадигму мислення: антропоцентризм на екоцентризм (на чільне місце повинні ставитися не інтереси людини, а інтереси екології) (екологічна освіта, екологічна культура)

• Жити і господарювати необхідно відповідно до принципів системи екологічного менеджменту, що викладені в серії стандартів ISO 14000 (екологічний менеджмент).

Існує думка провідних екологів, що ця концепція застаріла і не відповідає сучасному стану розвитку. Пропонується замінити її на концепцію «кризового управління планетою», яка найбільш точно відповідає сучасному стану справ з охорони НПС.

Термін «екоефективність» уведено Всесвітньою радою підприємців з питань сталого розвитку — World Business Council for Sustainable Development (WBCSD) — і означає поєднання екологічної та економічної ефективності.

Екоефективність підприємства досягається наданням конкурентоспроможних за ціною товарів і послуг, які задовольняють потреби людини й підвищують якість життя, сприяють зменшенню навантаження на навколишнє середовище та інтенсивності використання ресурсів протягом усього життєвого циклу товару чи послуги. Спрощено дане визначення можна сформулювати як збільшення обсягів виробництва зі зменшенням впливу на довкілля. Екоефективність є філософією управління, яка спонукає керівництво підприємства до пошуку шляхів поліпшення якості навколишнього середовища з одночасним отриманням економічної вигоди. Вона є важливою складовою для будь-якої діяльності як усередині підприємства, так і за його межами, і стосується кожного етапу створення вартості товару й його використання чи споживання, а також утилізації.

Концепція екоефективності полягає у вирішенні трьох завдань:

• зменшення використання ресурсів стосується виявлення можливостей економії енергії, матеріальних, водних, земельних ресурсів, удосконалення процесу повторного використання та збільшення довговічності товару;

• зменшення навантаження на довкілля означає зменшення викидів у навколишнє середовище, перевитрат природних ресурсів, видалення токсичних речовин, збільшення використання відновлених ресурсів;

• збільшення споживчої цінності товару полягає в наданні більших вигід споживачеві завдяки тривалішому функціонуванню товару, його безпечності у сфері використання та споживання.

Характеризуючи особливості сучасного стану розвитку економічних відносин у суспільстві, ми повинні вирізнити деякі особливості, пов'язані зі взаємовідносинами між суспільством і природою. А саме:

• впровадження досягнень НТП спрямовується на підвищення ефективності суспільного виробництва, сприяє підвищенню добробуту людини;

• економічним результатом господарської діяльності є задоволення матеріальних та інших потреб людства;

• екологічним результатом сучасної господарської діяльності, на жаль, є забруднення й погіршення навколишнього середовища.

Природоохоронна і господарська діяльність — дві сторони єдиного процесу господарювання людини. Відтак екологічним результатом господарювання має стати забезпечення потреб людини у високоякісних умовах існування. Впроваджуючи досягнення НТП, слід намагатися гармонізувати господарську та природоохоронну діяльність, зменшити негативні наслідки для навколишнього середовища.

Відповідно екологічному імперативу першочергово повинні вирішуватись не економічні, а саме екологічні завдання та проблеми.

На рис. 2 наведена залежність екоефективності різного рівня заходів вирішення екологічних проблем.

Найменш ефективними природоохоронними заходами є класичні підходи до мінімізації викидів атмосферу, скидів у водоймища та твердих відходів, що вже утворились. Ці заходи одержали назву заходи на «кінці труби» (End of Pipe).

Ефективнивнішими є заходи так званих більш чистих технологій (Cleaner technologies, Factor 4) – технологій та обладнання, що розроблені на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, екологічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлювальних джерел енергії, розв'язання проблеми утворення, накопичення, перероблення, утилізації та використання всіх видів відходів. Вони побудовані на профілактичному принципі, принципі постійного покращення та системному підході.

Заходи, що відносяться до групи Re-Design є новими можливостями для задоволеення потреб, наприклад, продажа послуг. Прикладом може бути хімічний лізинг, який полягає в тому, що підприємство надає свою продукцію в кредит покупцям і несе відповідальність за її утилізацію.

Зміна парадигми мислення – найбільш ефективний захід по зниженню впливу на навколишнє середовище.