Р

Соціофункціональні класифікації ландшафтів

озглянута вище класифікація ландшафтів ґрунтується на ознаках, які характеризують природну складову ландшафту й полишають поза увагою його сучасний стан, зміненість діяльністю людиною, напрямок господарського чи іншого використання. Для цілей територіального проектування, прогнозування змін ландшафтів та багатьох інших завдань важливими є класифікації, які розглядають ландшафт як соціофункціональну категорію – складний територіальний комплекс, який виконує певні соціальні функції – лісогосподарську, рекреаційну, природоохоронну тощо. При такому розгляді ландшафту його функція означає суспільно важливу мету, якої суспільство досягає за рахунок ландшафту або за його участю (Е. Німанн, В. Преображенський, П. Шищенко та ін.).

Природні властивості ландшафтних комплексів зумовлюють їх неоднакову придатність щодо виконання різних функцій і таким чином територіальна диференціація функцій значною мірою зумовлена природними ЛТС. Так, часто землеробська функція ландшафту реалізується в межах привододільно-рівнинних і пологосхилових ландшафтних смуг елювіального водного режиму, лучно-пасовищна функція – у ландшафтних смугах заплав і перших надзаплавних терас тощо. Однак розвиток багатьох форм господарства має свої територіальні закономірності, які не пов'язані з особливостями природних територіальних структур ландшафту. Наприклад розширення площі міст, розміщення промислових підприємств більше контролюється економіко-географічними та соціо-географічними чинниками, ніж суто природно-ландшафтними.

Таким чином, структура угідь та інші просторові форми використання ландшафту є результатом складної взаємодії природних, соціально-виробничих і невиробничих процесів і структур. Соціофункціональна класифікація ландшафту відображає взаємодію природно-ландшафтних і соціальних закономірностей у територіальній диференціації різних форм використання ландшафту.

Запропоновано декілька підходів до соціофункціональної класифікації ландшафтів. У країнах Європейського Союзу та Північної Америки популярності набули класифікації ландшафтів на основі класифікації угідь або категорій використання земель. Такий підхід властивий ландшафтній екології. У ландшафтознавстві більшого поширення набули класифікації ландшафтів, які ґрунтуються не на типах угідь, а безпосередньо на функціях, що їх ландшафт виконує. Для території України така класифікація була розроблена В. Тимчинським та П. Шищенком. За основними соціальними функціями в ній виділено 12 функціональних типів ландшафтів: заповідні, мисливсько-промислові, лісогосподарські, рекреаційні, лучно-пасовищні, землеробські, водогосподарські, селитебні, шляхово-транспортні, промислові, гірсько-промислові, а також не використовувані. Функціональні типи ландшафтів перераховані у порядку загального зростання інтенсивності природокористування та глибиною змін природної основи ландшафту, яких вони при цьому зазнають.

Функціональні типи ландшафту поділяються на підтипи за спеціалізацією відповідної функції. Наприклад, серед лісогосподарських ландшафтів виділяються такі їх підтипи, як експлуатаційні, захисні, резервні та ін., серед землеробських – польові, садово-плантаційні, кормові, перелогові тощо. Деякі підтипи ландшафтів поділяються на види. Наприклад, захисні лісогосподарські ландшафти можуть бути санітарно-захисного, ґрунтозахисного, водозахисного та інших видів.

Ландшафти можуть виконувати декілька функцій одночасно. У цьому разі виділяються проміжні функціональні типи ландшафтів. Прикладом може бути ландшафти біосферних резерватів і національних парків, де ландшафт виконує дві основні функції – заповідну та рекреаційну. Такий ландшафт належить до заповідно-рекреаційного функціонального типу.