- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
Д
Види динаміки ландшафту
Подібні дослідницькі методі практично неможливо застосувати при вивченні динамічних змін ландшафту, які проявляються у більших часових масштабах – протягом десятків і сотень років. Для цього використовують інший арсенал конкретно-наукових методів, значна частина яких ґрунтується на порівняльно-географічному методі досліджень, математичному моделюванні динамічних систем та ін. Дослідження змін ландшафтних територіальних структур – зміщення місцеположення меж між ландшафтними комплексами, динаміку їх площ та конфігурації тощо, вимагає своїх дослідницьких прийомів.
Отже, як з точки зору організації досліджень динаміки ландшафту, так і задля наукової систематизації одержаних даних, доцільним виявилось розрізняти різні види динаміки ландшафтів. У науковому ландшафтознавстві та ландшафтній екології прийнято розрізняти функціональну динаміку ландшафтних комплексів, або їх функціонування, та етологічну динаміку, або власне динаміку ландшафтних комплексів. Склалася також традиція розрізняти між динамікою та еволюцією ландшафту. Спершу дамо визначення цих понять, а у відповідних параграфах навчального посібника розглянемо їх зміст докладніше.
Функціональна динаміка (функціонування) ландшафту – це сукупність процесів переміщення, обміну та трансформації речовини та енергії в ньому. Основними процесами, що визначають функціонування, вважають трансформацію сонячної енергії, вологообіг, обіг мінеральних речовин у ландшафті та ін. (Н. Беручашвілі, К. Дьяконов, А. Ісаченко та ін.).
Етологічна динаміка ландшафту (від "етологія" – наука про поведінку) розуміється як послідовність змін станів ландшафту. Ландшафт у будь який момент часу знаходиться в певному стані. Ці стани не є сталими, а змінюються у певному напрямі, можуть циклічно повторюватися, відновлюватись тощо, й завдання етології ландшафту – з'ясувати закономірності цих змін.
Відмінність функціонування від етологічної динаміки полягає в тому, що при аналізі функціонування головна увага зосереджується на процесах, які протікають у ландшафті, а при дослідженні його динаміки – на змінах ландшафту як цілого. Таке дослідження здебільшого пов’язане із виділенням станів ландшафту та простежуванням послідовності їх змін. Отже, основним поняттям функціональної динаміки є процес, а етологічної – стан ландшафту.
За тривалістю динамічних процесів у ландшафті розрізняють його добову, сезонну та багаторічну динаміку. Добова динаміка включає зміни ландшафту, які простежуються протягом доби. Основним її чинником є обертання Землі навколо своєї осі. Сезонна (внутрішньорічна) динаміка – це зміни ландшафту протягом року, спричинені переважно обертанням Землі навколо Сонця та деякими іншими процесами атмосферної циркуляції. Багаторічна динаміка – це процеси та зміни у ландшафтів, для реалізації яких потрібен час, що займає декілька років. Прикладами таких змін є заболочування ландшафтних комплексів, їх засолення, зміна лісової рослинності на трав'яну, або навпаки – процес їх заростання лісом, деградація ландшафту внаслідок їх поступового забруднення техногенними елементами, використання під ріллю, рекреаційні угіддя тощо.
Крім видів динаміки ландшафту, які виділяються за тривалістю процесів, прийнято розрізняти між динамічними та еволюційними змінами ландшафтів й відповідно відрізняти динаміку від еволюції. Динамікою вважають зміни ландшафту, які є зворотними, на відміну від незворотних, які розглядаються як еволюція або розвиток ландшафту В рамках динаміки ландшафт лишається “самим собою”, його структури кардинально не змінюються, тоді як еволюція свідчить про їх незворотні зміни, заміну одного ландшафту на інший (А. Ісаченко, В. Сочава та ін.).
Варто мати на увазі, що перелічені види динаміки ландшафту тісно пов'язані й переходять один в одного, отож їх розрізнення має дещо умовний характер. Так, в основі зміни стану ландшафту лежить посилення, послаблення або поява нових процесів у ньому. Наприклад, перехід ландшафтного комплексу з пізньозимового стану у ранньовесняний стає можливим завдяки таким процесам, танення снігу, стікання талої води по поверхні схилів і її фільтрація крізь педо- та літогоризонти, прогрівання поверхні ґрунту та приземного шару повітря, початок процесу фотосинтезу, активізація мікробіологічних процесів у ґрунті тощо.
Отже, функціональна та етологічна динаміка тісно пов'язані між собою. Такий самий тісний зв'язок існує й між еволюційними та динамічними змінами ландшафту. Динамічні зміни підготовляють його еволюцію й часто дослідникам надто складно відрізнити які часові зміни ландшафту слід вважати динамічними, а які носять еволюційний характер.
