О

Типи образів ландшафту

браз ландшафту є складною перцепційно-когнітивною конструкцією, яка формується у людини дуже непростим шляхом і виконує різні функції. Виходячи з цих функцій та шляхів психічної обробки інформації про ландшафт (див. рис. 31), можна вважати, що у процесі сприйняття ландшафту у людини послідовно формуються образи ландшафту, які можна назвати сенсорним, операційним і когнітивним. Їх особливості наведені у табл.8.

Кожний попередній образ ландшафту немов підготовлює виникнення наступного, але при цьому відіграє й свою власну роль, яка наступному образу не передається. Так, основне призначення сенсорного образу ландшафту полягає у зберіганні сенсорної інформації про його окремі елементи. Операційний образ слугує переважно для того, щоби людина могла миттєво орієнтуватися у реальному ландшафті. Когнітивний образ ландшафту виконує значно більше функцій – від естетичних до планування варіантів поведінки людини у ландшафті.

Найбільш складними та різноманітними є когнітивні образи ландшафтів. Як було вказано вище, ландшафт в уяві людини може поставати у формі образу-картинки, сприйнятого людиною безпосередньо на місцевості чи за його фотографічним або іншим зображенням. Але, крім образів реальних ландшафтів колись бачених людиною, вона також формує образи деяких узагальнених типів ландшафту (наприклад, образ гірського ландшафту, образ лісового ландшафту, образ ландшафту Кримських гір тощо). Людина здатна уявляти й образ ідеального на її смак ландшафту, якого взагалі не може існувати в природі. Нарешті, образи ландшафту можна розрізняти за тими органів чуття, які відповідальні за його створення й відповідно вести мову про візуальний, звуковий та ароматичний образи ландшафту.

Таблиця 8. Характеристики сенсорного, операційного та когнітивного образів ландшафту

Тип образу	Місце у схемі сприйняття ландшафту	Форми, в яких постає образ	Об'єм інформації	Тривалість існування	Головні функції
Сенсорний	Сенсорне сховище інформації	Колекція окремих сенсорних відбитків інформації (візуальних та слухових ікон)	Для окремої ікони – мало не вся сенсорна інформація; для їх колекції – 5-10 окремих ікон	від 250 мілісекунд до 1 секунди	Зберігання сенсорної інформації, конструювання “протообразу” ландшафту
Операційний	Короткотривала пам'ять	Зорова, акустична, слухова, семантично ідентифіковані сенсорні ознаки	Не більше 10 елементів	Близько 12 секунд (при повторенні – більше)	Поточна поведінка у ландшафті, збудження первинних емоцій
Когнітивний	Довготривала пам'ять	Семантична, зорові уявлення (“картинки”), абстракції (типи, архетипи та ін.), значення	Дуже великий, імовірно необмежений	Необмежена	Планування поведінки у ландшафті, надання ландшафту значень, ставлення до нього тощо

Отже, способів, за якими можна розрізняти різні типи образів ландшафту, може бути багато. Доцільним у багатьох відношеннях є поділ образів ландшафту на реальні та ноетичні. Реальний образ ландшафту формується при безпосередньому сприйнятті ландшафту людиною. Але людина здатна утримувати у пам'яті образи ландшафтів, які вона бачила колись у минулому. Отже ноетичний образ ландшафту – це образ, який виникає у людини за фізичної відсутності самого ландшафту, тобто який у даний момент сенсорно не сприймається.

Від ноетичних образів ландшафту слід відрізняти образ типу ландшафту – узагальнене образне уявлення людиною певного типу ландшафтів. Якщо ноетичний образ – це образ певного реального ландшафту, колись людиною сприйнятого сенсорно, то образ типу ландшафту має не один реальний прототип, а багато образів реальних ландшафтів. З їх множини людина й формує у довготривалій пам'яті певні типи, прототипи, архетипи образів ландшафтів.

Необхідність зберігання образів ландшафтів у вигляді типів зумовлена тим, що довготривала пам'ять людини, хоч і має дуже великий об'єм, однак не може вмістити всі образи-картинки ландшафтів, які людина колись бачила або уявляла. Значно ефективніше зберігати у пам'яті не всі реальні образи ландшафтів, а деякі їх генералізовані типи.

Серед образів типів ландшафту розрізняються образи-еталони (зразки) та образи-прототипи. Їх виникнення має різну природу. В процесі набуття життєвого досвіду у довготривалій пам'яті людини формуються й утримуються деякі еталонні образи того, що їй довелося побачити. Ці еталони слугують як для того, щоб розпізнати об’єкт, так і для того, щоби віднести його до певного типу. Реальні ландшафти, які сприймаються людиною, порівнюються з образами-еталонами й відносяться до того типу, з образом-еталоном якого він має найбільше рис подібності. Оскільки образ-еталон має бути багатим на деталі, то найчастіше в його якості виступає певний образ реального ландшафту, який людина колись сприйняла, і оцінила його як такий, що є типовим для деяких інших ландшафтів. Цей образ починає асоціюватися не із конкретним ландшафтом, а із його типом.

На відміну від образу-еталону, образ-прототип ландшафту породжується не одним конкретним реальним ландшафтом, а в результаті узагальнення, ідеалізації образів багатьох ландшафтів, які людина вважає за якимись рисами подібними й саме на основі цих рис вибудовує абстрактний образ певного типу ландшафту.

Серед образів-прототипів ландшафтів розрізняються образи-архетипи та образи-стереотипи. Обидва вони подібні в тому, що є абстракціями, узагальненими образами, які репрезентують деяку множину в чомусь подібних багатьох реальних ландшафтів. Образ-стереотип ландшафту значною мірою формується у людини як результат некритичного запозичення нею уявлень типів ландшафтів, які склалися в спільноті, до якої належить людина й погляди якої вона поділяє. Здебільшого у вигляді образу-стереотипу сприймаються ті ландшафти, в яких людина не була й особистих уявлень про які має дуже мало.

Натомість образ-архетип ландшафту – це абстрактний образ, який сформувався у людини на основі узагальнення раніше бачених нею реальних (чи зображених на фотокартках, пейзажних полотнах тощо) ландшафтів. Образ-архетип вибудовується людиною на основі її особистого життєвого досвіду. Він включає найбільш типові елементи ландшафту та найбільш характерні конфігурації між ними.