У

Типи гуманістичних значень ландшафту

ландшафтознавстві було запропоновано декілька варіантів типології значень ландшафту, які ґрунтуються на ролі ландшафту, яку він відіграє для різних форм людської діяльності (С. Келлерт, Е. Німанн, В. Преображенський та ін.). У такому розумінні значення ландшафту розглядається як його функція.

Наприклад, німецькі ландшафтознавці розрізняють три "головні групи" функцій ландшафту – економічні (продуційні), регулятивні та соціальні. Економічні (або продуційні) функції – це надання ландшафтом ресурсів, необхідних для людської діяльності. Регулятивні функції відносяться до здатності ландшафту та його складових нейтралізувати діяльність людини – очищувати атмосферне повітря від забруднень, відновлювати та регулювати чисельність популяцій, стримувати ерозію ґрунтів тощо. Соціальні функції ландшафту поділяються на три групи: психологічні (естетична та етична функція), інформаційні (значення ландшафту для наукових досліджень), антропоекологічну (значення для збереження та відновлення здоров’я) та комплексну функцію, що поєднує психологічну та антропоекологічну¹³.

В ландшафтній екології при типології значень ландшафту враховуються різні його суб’єкти. Такими в цій науці вважаються окрема людина (індивід), людські спільноти, живі організми та їх спільноти (популяції, угруповання тощо) та самий ландшафт як суб’єкт власних змін. Відповідно, розрізняють особистісні, соціальні, біоекологічні та ландшафтно-конфігураційні значення ландшафту (Гродзинський, 2006). Гуманістичними з цих значень є перші два їх типи.

З точки зору значень, які ландшафт має для людини, важливими є дві сутності людини: як особистості з притаманним лише їх рисами і як соціальної істоті – члена певної людської спільноти. Отже, виділяються особистісні та соціальні значення та цінності ландшафту. Особистісні значення є суто індивідуальними, а соціальні важливі не лише для окремого індивіду, а для певних соціальних груп. Таким чином, суб’єктом особистісних значень ландшафту є окремий індивід із своїми смаками, життєвим досвідом, ідеалами тощо, а суб’єктом соціальних значень – певна соціальна група із своїми нормами моралі, традиціями і символами.

Як соціальні, так і особистісні значення ландшафту можна поділити на діяльнісні та духовні. Діяльнісними є значення, які важливі для виробничої та невиробничої діяльності людини та людських спільнот у ландшафті. Духовні значення ландшафту стосуються нематеріального життя людини та спільнот, наповнення їх існування смислом. Отже виділяються чотири крупних класи гуманістичних значень ландшафту: особистісні утилітарні (діляьнісні), особистісні духовні, соціальні діяльнісні з їх поділом на виробничі та невиробничі та соціальні духовні (символічні). Типологія гуманістичних значень ландшафту, що ґрунтується на вказаних відношеннях, наведена в табл. 6. З її повнішим варіантом, який, крім гуманістичних, враховує також інші значення ландшафту, можна ознайомитись за роботами (Гродзинський, 2006, 2007).

Значення ландшафту та його цінності змінюються з часом, причому ця зміна залежить як від змін самого ландшафту, так і пов’язаного із ним суб’єкту. Так, вирубання лісів й створення на їх місці ріллі зменшують природоохоронну цінність ландшафту, позбавляють його багатьох важливих невиробничих і духовних значень. Перепланування міських ландшафтів із знищенням старих кварталів і скверів й зведенням на їх місці житлових масивів із стандартними будинками невибагливої архітектури зменшує їх естетичну, культурно-історичну цінність. При цьому ландшафт втрачає багато особистісних духовних і соціальних символічних значень.

Таблиця 6. Типологія гуманістичних значень ландшафту

Класи значень ландшафту			Зміст значень	Приклади типів значень
Особистисні	Утилітарні		Значення ландшафту для індивідуальної виробничої діяльності особи	Для городництва, садівництва, мисливства, рибальства тощо
	Антропоекологічні		Значення ландшафту для відновлення людського організму після стресу, лікування тощо	Бальнеологічне, Релаксаційне, фітотерапевтичне, таласотерапевтичне та ін
	Духовні		Значення ландшафту для духовної діяльності окремої особи	Символічні, естетичні, емоційно-почуттєві та ін.
Соціальні	Діяльнісні (соціофункціональні):
		виробничі	Значення ландшафту для забезпечення виробничих форм діяльності людських спільнот	Лісогосподарські, сільськогосподарські, гірничовидобувні, селитебні, транспортні та ін.
		невиробничі	Значення ландшафту для невиробничих форм суспільної діяльності (освіти, науки, рекреації тощо)	Рекреаційні, природоохоронні (созологічні), освітньо-виховні та ін.
	Символічні		Ландшафт в цілому або його окремі місця являють собою символи історичних чи міфічних подій і героїв, етнічної пам'яті, релігійні святині та інших форм духовного життя спільнот	Сакральні, етнічної пам'яті, культурно-історичні та ін.

Абсолютна більшість ландшафтів мають не одне, а багато різних значень. Одні з них суперечать один одному (наприклад, рекреаційне значення ландшафту несумісне з його виробничим гірничо видобувним), а інші значення можуть підсилювати один одного (наприклад, природоохоронне та символічне). Завдяки такій позитивній взаємодії різних значень ландшафту зростає його цінність. Як побачимо в § 8.1, сучасне ландшафтне планування намагається врахувати складну взаємодію у ландшафті його різних значень і цінностей. Важливий принцип ландшафтного планування – зробити ландшафт таким, щоби в ньому його різні значення не суперечили один одному, а гармонійно поєднувались й забезпечували комфортне існування людини.