- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
§ 7.4. Естетика ландшафту
Естетика ландшафту вивчає ландшафт як естетичний феномен, як об’єкт естетичного сприйняття людиною. Її важливе завдання – з'ясувати які риси ландшафту визначають його естетичні якості – красу, мальовничість, величність та інші. На основі цих знань можливе обґрунтування практичних заходів із відновлення та покращення естетичних якостей ландшафту. Дбати за красу ландшафту – не тільки моральний обов’язок сучасної людини, але й суто прагматична діяльність. Численними дослідженнями доведено, що продуктивність праці, фізичне та психічне самопочуття людини, ймовірність стресів та перевтоми суттєво залежать від того, наскільки естетично впорядкованим є ландшафт. Тому у розвинених країнах будь-які проекти, пов'язані із територіальним плануванням, передбачають заходи з естетичного впорядкування ландшафту.
Формування естетичного напряму в ландшафтознавстві співпадає із виникненням самої цієї науки. Так, засновник наукового ландшафтознавства О. Гумбольдт декілька глав свого 6-ти томного “Космосу” присвятив зв’язкам ландшафту та мистецтва. Він вважав ландшафт категорією естетичною й вказував, що важливим напрямом ландшафтознавства має бути вивчення його суб’єктивних естетичних якостей. Однак, початок розробки цього напряму припадає на 20-30-ті роки 20 ст. У Німеччині А. Геттнер обґрунтовує доцільність розвитку “естетичної географії” – науки пограничної між естетикою та географією, в Росії В.П. Семенов-Тянь-Шанський подає ретельний опис “естетичної цінності пейзажів” різних регіонів північної Євразії, в Англії В. Корніш видає ґрунтовну працю “Красоти пейзажу: географічний огляд”, в якій аналізуються чинники краси ландшафтів й естетичні переживання від їх сприйняття.
Особливо бурхливого розвитку естетика ландшафту набула, починаючи з 1960-их рр. Центрами її розвитку були Великобританія, США та Німеччина. У Великобританії Д. Лінтон і Л. Леопольд запропонували перші методи естетичного оцінювання ландшафту, а Д. Епплтон розробив ґрунтовну теоретичну концепцію ландшафту як естетичного феномена та сутності естетичного сприйняття ландшафту. В США дослідження з естетики ландшафту надзвичайно широкого розмаху після проведення за ініціативи Президента США “Конференції при Білому домі з краси природи” (1965 р.). Американськими вченими Е. Зубе ,Р. і С. Каплан, Р.Ульріхом, Е. Герцогом та ін. були розроблені різноманітні методи оцінювання краси, естетичної привабливості, естетичної цінності ландшафтів, висунуто низку важливих гіпотез щодо природи естетичних почуттів людини до ландшафту. Ці методи та ідеї знайшли своє практичне втілення при реалізації численних програм з естетичного впорядкування міських ландшафтів США, територій національних парків та ін. У Німеччині теоретичні питання естетики ландшафту розвивали Й. Вензель, K. Краузе та інші географи. Їх розробки знайшли використання при обґрунтуванні ландшафтних планів, важливою складовою яких є створення естетично привабливих ландшафтів.
У Східній Європі найбільшого розвитку естетика ландшафту набула в Литві та Польщі. Зокрема, литовські ландшафтознавці К. Ерінгіс, П. Каваляускас, М. Пурвінас твидали другої карту “Естетичні ресурси ландшафтів Литва та їх оцінка.”. Із середини 1990-их рр. естетика ландшафту активно розвивається в Україні.
