- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
Згідно сучасного гуманістичного світогляду світ є насамперед світом людським, тобто його об’єкти, процеси і явища існують не самі по собі, а мають для людини певні значення та цінності. Відповідно, гуманістичний напрям у науці вимагає досліджувати її об’єкти крізь ті цінності та значення, які вбачає в них людина та людські спільноти. Саме через надання та сприйняття цих значень і цінностей й відбувається освоєння людиною світу. Отже, щоби пізнати світ слід виявити та з'ясувати значення та цінності, які він має для людини.
Сказане щодо такого широкого поняття, як "світ" стосується й ландшафту, як однієї з форм його прояву. Ландшафт наповнений багатьма значеннями і цінностями й саме через них людина входить у ландшафт як його "духовна" складова. Отже, цінності та значення є невід'ємною складовою ландшафту й саме вони надають йому гуманістичного змісту.
П
Зміст понять значення та цінність ландшафту
Подібно до значень ландшафту, його цінності не існують самі по собі. Ландшафт може становити цінність тільки для когось або чогось. Лише суб’єкт може оцінити в чому і наскільки ландшафт є цінним для нього, чи становить він для нього певну цінність, чи ні. Навіть коли вживається вираз "самоцінність ландшафту", то мається на увазі, що ландшафт розглядається одночасно і як об’єкт і як суб’єкт власних змін (див. § 1.2), тобто й самоцінність ландшафту є специфічним виразом суб’єкт-об’єктних відносин.
Являючи собою форму суб’єкт–об’єктних відносин, поняття значення та цінності ландшафту мають відмінності. В гуманістичній географії вважається, що значення ландшафту – загальне поняття, яке пов'язано із тим, яку користь для себе чи інших вбачає у ландшафті людина. Хоча значення й можна оцінити: велике, мале значення, не має значення тощо, однак головним у цьому понятті є його якісний аспект – що саме у ландшафті має значення для людини. Натомість у понятті цінності ландшафту знаходить вираз оцінювальна складова його значення, тобто суб’єкт (зокрема людина) оцінює наскільки певне значення ландшафту є важливим, потрібним, корисним для нього. Таким чином, ціннісний підхід до ландшафту полягає у визначенні тих значень, які він має для певного суб’єкту, й в оцінці суттєвості (цінності) цих значень для нього.
Для різних суб’єктів ландшафту його значення та цінності будуть різними. Отже, ціннісний підхід до ландшафту вимагає визначення суб’єкту, з точки зору якого ландшафт й може розглядатися як носій певних значень й як цінність. У загальному розумінні суб’єктом ландшафту є певне джерело активності в ньому або поза ним, яке своєю матеріальною чи духовною діяльністю освоює ландшафт. Суб’єктів ландшафт має багато (живі істоти, господарство, самий ландшафт – див. § 1.1), але гуманістичний підхід до ландшафту ґрунтується на тому, що його суб’єктом є людина та їх спільноти (наприклад, родина, місцева громада, етнічна група тощо).
Людина як суб’єкт ландшафту є багатогранною, оскільки пов'язана з ним різними формами своєї діяльності – виробничими, невиробничими, духовними. Для кожної з цих форм людської діяльності один і той самий ландшафт матиме різні значення й становитиме неоднакову цінність. Так, для сільськогосподарських цілей найбільшу цінність становлять рівнинні ландшафти з розораними типовими багатогумусними чорноземами, а для рекреаційної діяльності такі ландшафти особливої цінності не мають. Ландшафти старовинних міст і містечок із багатьма пам'ятками культури наповнені багатьма символічними та іншими духовними значеннями й становлять культурну цінність, але для лісо- чи сільськогосподарської діяльності людини вони не мають значення й не становлять жодної цінності.
Таким чином, навіть і по відношенню до одного суб’єкту ландшафту – людини, його значення та цінності будуть різними, в залежності від того, в якій якості цей суб’єкт розглядається. На цій підставі можлива типологія значень ландшафту.
