Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5. Гродзинський М.Д., Савицька О.В. Ландшафтознавство Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
55 Мб
Скачать
☆

§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту

Згідно сучасного гуманістичного світогляду світ є насамперед світом людським, тобто його об’єкти, процеси і явища існують не самі по собі, а мають для людини певні значення та цінності. Відповідно, гуманістичний напрям у науці вимагає досліджувати її об’єкти крізь ті цінності та значення, які вбачає в них людина та людські спільноти. Саме через надання та сприйняття цих значень і цінностей й відбувається освоєння людиною світу. Отже, щоби пізнати світ слід виявити та з'ясувати значення та цінності, які він має для людини.

Сказане щодо такого широкого поняття, як "світ" стосується й ландшафту, як однієї з форм його прояву. Ландшафт наповнений багатьма значеннями і цінностями й саме через них людина входить у ландшафт як його "духовна" складова. Отже, цінності та значення є невід'ємною складовою ландшафту й саме вони надають йому гуманістичного змісту.

П

Зміст понять значення та цінність ландшафту

оняття цінності та значення ландшафту близькі й інколи вживаються як синоніми. Ця подібність зумовлена тим, що обидва поняття є формою суб’єкт–об’єктних відносин. Значення як такого, безвідносно до когось або до чогось не може бути. Воно виникає лише в результаті взаємодії у парі “ландшафт – його суб’єкт“ і поза цією парою проявитися не може. Отже, ландшафт набуває певних значень завдяки тому, що хтось всередині чи поза ним вважає, що певні риси, особливості, структури ландшафту потрібні чи корисні для його існування (зокрема, духовного).

Подібно до значень ландшафту, його цінності не існують самі по собі. Ландшафт може становити цінність тільки для когось або чогось. Лише суб’єкт може оцінити в чому і наскільки ландшафт є цінним для нього, чи становить він для нього певну цінність, чи ні. Навіть коли вживається вираз "самоцінність ландшафту", то мається на увазі, що ландшафт розглядається одночасно і як об’єкт і як суб’єкт власних змін (див. § 1.2), тобто й самоцінність ландшафту є специфічним виразом суб’єкт-об’єктних відносин.

Являючи собою форму суб’єкт–об’єктних відносин, поняття значення та цінності ландшафту мають відмінності. В гуманістичній географії вважається, що значення ландшафту – загальне поняття, яке пов'язано із тим, яку користь для себе чи інших вбачає у ландшафті людина. Хоча значення й можна оцінити: велике, мале значення, не має значення тощо, однак головним у цьому понятті є його якісний аспект – що саме у ландшафті має значення для людини. Натомість у понятті цінності ландшафту знаходить вираз оцінювальна складова його значення, тобто суб’єкт (зокрема людина) оцінює наскільки певне значення ландшафту є важливим, потрібним, корисним для нього. Таким чином, ціннісний підхід до ландшафту полягає у визначенні тих значень, які він має для певного суб’єкту, й в оцінці суттєвості (цінності) цих значень для нього.

Для різних суб’єктів ландшафту його значення та цінності будуть різними. Отже, ціннісний підхід до ландшафту вимагає визначення суб’єкту, з точки зору якого ландшафт й може розглядатися як носій певних значень й як цінність. У загальному розумінні суб’єктом ландшафту є певне джерело активності в ньому або поза ним, яке своєю матеріальною чи духовною діяльністю освоює ландшафт. Суб’єктів ландшафт має багато (живі істоти, господарство, самий ландшафт – див. § 1.1), але гуманістичний підхід до ландшафту ґрунтується на тому, що його суб’єктом є людина та їх спільноти (наприклад, родина, місцева громада, етнічна група тощо).

Людина як суб’єкт ландшафту є багатогранною, оскільки пов'язана з ним різними формами своєї діяльності – виробничими, невиробничими, духовними. Для кожної з цих форм людської діяльності один і той самий ландшафт матиме різні значення й становитиме неоднакову цінність. Так, для сільськогосподарських цілей найбільшу цінність становлять рівнинні ландшафти з розораними типовими багатогумусними чорноземами, а для рекреаційної діяльності такі ландшафти особливої цінності не мають. Ландшафти старовинних міст і містечок із багатьма пам'ятками культури наповнені багатьма символічними та іншими духовними значеннями й становлять культурну цінність, але для лісо- чи сільськогосподарської діяльності людини вони не мають значення й не становлять жодної цінності.

Таким чином, навіть і по відношенню до одного суб’єкту ландшафту – людини, його значення та цінності будуть різними, в залежності від того, в якій якості цей суб’єкт розглядається. На цій підставі можлива типологія значень ландшафту.