- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
§ 7.2. Геохімія ландшафту
Геохімія ландшафту – науковий напрям ландшафтознавства, який вивчає ландшафт, його вертикальні та територіальні структури, з точки зору їх хімічного складу, процесів взаємодії хімічних елементів і сполук, їх переміщенні (міграції) у межах ландшафтного комплексу та між ландшафтними комплексами. Геохімія ландшафту зосереджується на тому, що ландшафтні комплекси різного рангу і типу являють собою складну композицію речовин, які відрізняються між собою за своїм хімічним складом і властивостями. У ландшафті ці речовини не існують ізольовано одна від одної, а взаємодіють складним чином, що, зокрема, призводить до перетворення одних сполук в інші, їх міграції та акумуляції в певних шарах ландшафту, розсіюванні по території ландшафту тощо.
У наш час, коли проблема забруднення навколишнього природного середовища техногенними елементами набула надзвичайної гостроти, ландшафтознавчо-геохімічні дослідження територій інтенсивного господарського використання має дуже велике значення.
Початок формування геохімії ландшафту простежуються на зламі ХІХ-ХХ століть. Він пов'язаний із низкою важливих відкриттів, зроблених різними вченими у різних галузях знань. Серед них особливе значення мало вчення В. Докучаєва про ґрунт і чинники його утворення (зокрема, його праця 1899 року "Про зональності у мінеральному царстві"), праці німецького мінералога І. Брейтгаупта про закономірності територіального розподілу хімічних елементів і мінералів, становлення кристалохімічного напряму в геологічних дослідженнях, визначенням американським геохіміком Ф.Кларком (1909) кількості хімічних елементів у літосфері та ін.
Засновником геохімії як окремої науки вважають В.Вернадського (1863-1945), який обґрунтував необхідність виділення в самостійний науковий напрям біогеохімії. Її основні завдання він вбачав у вивченні хімічного складу живих організмів і визначенні участі живої речовини та продуктів розкладу в процесах міграції, розподілу, розсіювання та накопичування хімічних елементів. У вирішенні цих завдань особлива роль належить О. Ферсману, О. Виноградову, В Ковальському, В. Ковді та іншим вченим, дослідження яких сприяли формуванню окремого наукового напряму ландшафтознавства – геохімії ландшафту. Його засновником вважають Б.Полинова (1877-1952), який вперше застосував спряжений ландшафтно-геохімічний аналіз вмісту легкорозчинних солей у ґрунтах, пухких відкладах і ґрунтових водах і закономірностей їх розподілу між компонентами ландшафту.
Теоретичні засади геохімії ландшафтів, окреслені Б. Полиновим, у 1950-1060-ті рр. розвинули О. Перельман, М. Глазовська, М. Єрмолаєв та ін. Були сформульовані основні поняття геохімії ландшафту (елементарного ландшафту, геохімічного ландшафту, ландшафтно-геохімічних бар’єрів та ін.), розроблені оригінальні методи досліджень, на основі яких сало можливим вирішувати складні наукові та прикладні завдання, пов'язані з вивченням шляхів міграції та акумуляції речовин у ландшафті, прогнозу його хімічного забруднення, розробки заходів з оптимізації ландшафтів тощо.
Сучасна геохімія ландшафтів набула значного розвитку в багатьох європейських країнах і Північній Америці. В Україні значний внесок в її розвиток зробили П. Погребняк, Л. Шевченко, Л. Малишева, В. Гуцуляк та інші дослідники.
