6.2. Вгшп контролю

Залежно від змісту і сфери здійснення можна виділити економіч­ний, соціальний, екологічний, технологічний контроль.

Форми економічного контролю розрізняються за ознаками мето­дичної спрямованості та способами його проведення: попередній, по­точний, заключний.

Попередній контроль здійснюється до завершення фінансово- господарських операцій (на стадії виконання складеного кошторису і проведення певних робіт) для попередження незаконного або еконо­мічно недоцільного використання коштів, а також інших дій, що завда­ють шкоди підприємству.

Попередній контроль, здійснюється до фактичного початку робіт. Основними засобами здійснення попереднього контролю є реалізація визначених правил, процедур і поведінки. Якщо писати чіткі посадові інструкції, ефективно доводити формулювання мети до підлеглих, при­ймати в адміністративний апарат керівництва кваліфікованих людей, то це збільшуватиме ймовірність того, що організаційна структура працюватиме так, як заплановано.

В організаціях попередній контроль використовують у трьох головних напрямах відносно людських, матеріальних і фінансових ресурсів. Для того щоб упевнитися, що працівники, яких прийняли в організацію, спроможні виконувати доручені їм обов'язки, необхідно встановити мінімально допустимий рівень освіти чи стаж роботи в цій сфері та перевірити документи й рекомендації, подані працівником.

Для втілення контролю у сфері матеріальних ресурсів розроблю­ють стандарти мінімально дозволених рівнів якості та проведення фізичних перевірок відповідності одержаної сировини цим вимогам. Найважливішим засобом попереднього контролю фінансових ресурсів є бюджет, який дозволяє також здійснити функцію планування. Він дає впевненість, що коли організації знадобиться готівка, вона її ма­тиме. Бюджети встановлюють граничні витрати і не дозволяють будь- якому відділу чи організації повністю вичерпати свою готівку.

Поточний контроль проводиться у процесі здійснення фінан­сових і господарських операцій. Матеріали цього контролю викорис­товують для оперативного регулювання виробництва і координації діяльності структурних підрозділів та окремих виконавців.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в процесі прове­дення робіт. Найчастіше об'єктом поточного контролю є підлеглі спів­робітники, а сам контроль традиційно є перевагою їх безпосередніх ке­рівників. Регулярна перевірка праці підлеглих, обговорення проблем, що виникають, і пропозицій щодо вдосконалення роботи дозволяють уникнути відхилення від намічених планів та інструкцій.

Поточний контроль базується на вимірюванні фактичних резуль­татів, отриманих після проведення роботи, спрямованої на досягнення бажаної мети. Для того щоб здійснити поточний контроль, апарату керівництва потрібний зворотний зв'язок.

Заключний контроль проводиться після здійснення витрат і надхо­дження доходів на основі матеріалів обліку та звітності. У його завдання входить перевіряти правильність, законність і доцільність здійснених витрат, повноту і своєчасність надходження передбачених кошторисом коштів.

Заключний контроль, на думку професора Уільяма Ньюмена, має дві важливі функції. Одна з них полягає в тому, що він дає керівництву організації інформацію для планування в тому разі, якщо такі самі роботи проводитимуться в майбутньому. Друга функція - сприяння мотивації. Процес контролю не лише дозволяє виявити проблеми та реагувати на них так, аби досягти бажаної мети, а й допомагає керівни­цтву вирішити, коли необхідно вносити радикальні зміни в діяльність організації.

Соціальний контроль полягає в захисті прав громадян, які бе­руть участь у процесі виробництва, або якщо вони є споживачами виробленої продукції.

Екологічний контроль має за мету забезпечувати (створювати) передумови для здійснення господарської діяльності виробництв, тех­нологій, які не шкодять здоров'ю людини та довкіллю.

Технологічний контроль перевіряє відповідність виконуваних опе­рацій усіх складових (послідовність операцій, якість сировини, кваліфіка­ція виконавців) певної технології у процесі створейня певної продукції.

За джерелом використання інформації контроль поділяють на доку­ментальний і візуальний. До документального контролю належать різні перевірки, ревізії, спеціальні обстеження, коли використовуються великі масиви різноманітної інформації, плани, кошториси, договори, нормативи, статистична звітність та ін.

Візуальний, або натуральний контроль - це безпосередній огляд об'єктів неозброєним оком або за допомогою оптичних приладів.

Різноманітні види і форми контролю можуть мати суцільний або вибірковий характер. Вибірковому контролю, як правило, підляга­ють ті рішення і розпорядження, для яких строки виконання не мають великого значення.