11.3.6. Організація та контроль виконання рішень

Організувати виконання рішення - важке завдання, яке потребує знання людей, їх можливостей, методів виконання.

Організація виконання рішень - специфічна діяльність керівника, яка завершує цикл управління.

Якщо на етапі підготовки та прийняття рішень керівник оперує уяв­ними поняттями, то під час виконання рішення він стикається з реаль­ною ситуацією, яка дуже часто відрізняється від ідеальної. Завжди треба враховувати, що керівник організовує не свою діяльність, а працю інших людей (а організацію виконання рішення теж треба організувати).

Проблема полягає в тому, щоб збудувати оптимальну структуру комунікацій керівників і виконавців. Структури таких комунікаційних мереж можуть бути різними, а зв'язки між стороною, яка передає ін­формацію, та стороною, яка приймає інформацію, можуть здійснюва­тися по-різному.

Можна виділити такі, які найчастіше застосовують, а саме: 1) лан­цюгову, 2) багатозв'язкову, 3) зіркову, 4) ієрархічну.

Відносини командування добре виражені. Ці комунікації харак­терні на рівні первинного колективу.

У ланцюговій системі комунікацій рішення, яке передається з одного кінця ланцюга на інший кінець, стає відомим усім виконавцям та всіма об­говорюється. Усі зв'язки в такій комунікації однакові, бракує командного стилю керівництва. Якщо порушується зв'язок між двома учасниками комунікації, то така структура розпадається (рис. 11.7).

Рис. 11.7. Ланцюгова структура комунікації

У багатозв'язковій структурі комунікацій усі її учасники пов'язані між собою (рис. 11.8). Цю структуру відрізняють швидкість передачі інформації, стійкість, витривалість.

Рис. 11.8. Багатозв'язкова структура комунікації:

—► командна дія: -->■ відносини координації; В - викоіківеш.: К - керівник

У зірковій структурі комунікації виділяється керівник, через якого передаються всі завдання. На ньому замикаються усі зв'язки (рис. 11.9).

Рис. 11.9. Зіркова структура комунікації

Для ієрархічної структури комунікацій характерні яскраві команд­ні відносини (рис. 11.10).

Рис. 11.10. Ієрархічна структура комунікації: ВК- виконавець і керівник

Проміжні ступені одночасно є і підлеглими, і командними.

Організаційно-управлінські рішення можуть виглядати як наказ або розпорядження, після чого вони набувають законну силу. Багато рішень в організації бувають у вигляді усних вказівок, завдань, поба­жань, керівних директив. Головне завдання керівника полягає в тому, щоб організувати виконання такого рішення, забезпечити координа­цію та контроль виконання.

Контроль виконання рішень є кінцевою стадією управління. Він набуває форми зворотного зв'язку, за допомогою якого можна отри­мати інформацію про виконання рішення, досягнення організацією поставлених цілей.

За допомогою контролю не тільки виявляють відхилення від за- вданнь, сформульованих у рішенні, але й визначають причини цих відхилень. Можна виділити й інші функції, які виконуються за допо­могою контролю виконання:

Діагностична функція - головна, провідна функція контролю. Спочатку треба уявити собі істинний стан справ, тобто поставити діагноз.

Функція зворотного зв'язку допомагає керівнику впливати на хід робіт.

Орієнтовна функція контролю дозволяє керівнику спрямову­вати зусилля на об'єкти підвищеної уваги керівника. Ті питання, які випадають з поля зору керівника, не вирішують підлеглі.

Стимулююча функція контролю наближена до орієнтовної функції, але націлена на виконання та залучення до процесу праці всіх невикористаних резервів, у першу чергу резервів людського чинника.

Корегувальна функція. Керівник вважає, що він перевіряє роботу підлеглого, а насправді підлеглий вже перевірив на практиці ефективність рішення керівника.

Педагогічна функція. Виконавець буде сумлінно працювати, якщо контроль побудований ефективно, грамотно, вправно.

Контроль є об'єктивною потребою в тому, що найоптимальніші плани не можуть бути реалізованими, якщо їх не будуть доводити до виконавців та за їх виконанням не буде встановлено об'єктивного і по­стійного контролю.