- •Пояснювальна записка
- •Переднє слово
- •Тема 1: Визначення філософії та її словник (2 години).
- •1. Проблема визначення філософії.
- •2. Головні поняття (категорії) філософії
- •Тема 2: Світогляд (2 години).
- •1. Визначення поняття світогляду
- •2. Міфологічний світогляд
- •Тема 3: Принципи філософії (2 години).
- •2. Специфіка дії філософських принципів.
- •3. Формальні та матеріальні принципи
- •Формальні (перші) принципи:
- •4. Способи взаємин між мисленням і буттям в історії філософії:
- •Тема 4: Особливості логіки як засадничого розділу філософії (2 години).
- •1. Підмурки логіки теоретичного розмислу.
- •2. Логіка і металогіка.
- •5. Мова як знакова система.
- •Тема 5: Головніи форми логічного мислення: поняття і висловлювання (2 години).
- •1. Загальна характеристика ім’я як знаку і як форми мислення. Структура поняття
- •1.1. Головні трипи оперування з поняттями.
- •1.2. Правила визначення понять та її значення.
- •2. Загальна характеристика висловлювання.
- •3. Прості висловлювання, їх структура і види
- •4. Квантифікація висловлювань.
- •5. Аналіз підвалин для поєднання термів судження у класичній логіці.
- •6. Види простих висловлювань.
- •7. Відношення між простими висловлюваннями.
- •8. Особливості різновидів логік у європейській мисленневій традиції.
- •9. Практична логіка.
- •Тема 6: Загальна онтологія (2 години).
- •1. Поняття буття в класичній філософії
- •2. Багатозначність терміну «буття».
- •3. Проблема підгрунття світу.
- •4. Розділи буття.
- •Реальне
- •Ідеальне
- •Тема 7: Формальна онтологія
- •1. Історично-філософський екскурс до теми буття
- •2. Коло питань формальної онтології
- •3. Вчення про модальності буття
- •4. Вчення про види утворень реальності
- •5. Вчення про структури буття
- •Тема 8: Семіотика
- •1. Знак і значення
- •2. Семіотичні моделі світу
- •3. Мова й реальність
- •Тема 9: Філософія людини й цінностей (2 години).
- •1. Проблема філософського визначення людини
- •2. Аксіологія - філософська теорія цінностей
- •3. Філософське визначення свідомості
- •4. Визначаючі риси, структура та функції свідомості
- •5. Свідомість і діяльність
- •Тема 10: Гносеологія та епістемологія.
- •1. Відмінність між гносеологією та епістемологією.
- •2. Природа посвіди, її умови та межи
- •3. Аналіз знання.
- •4. Трипи обгрунтування знання.
- •4.1. Загальні зауваження щодо проблеми знаття.
- •4.2. Аналіз визначення знаття.
- •S свідує, що р якщо і тільки якщо х,
- •4.3. “Проблема Гетьє”
- •4.4. Внутрішнє і зовнішнє обгрунтування знаття.
- •4.5. Деонтологічне обгрунтування.
- •4.6. Способи існування знаття.
- •5. Пізнання й свідомість
- •Тема 11: Теорія посвіди та істина
- •1. Структура пізнавального процесу
- •Суб'єкт ---- знання ---- (( Предмет) об'єкт)
- •2. Способи обґрунтування знання
- •3. Теорії істини
- •Тема 12: Методологія пізнання (2 години).
- •1. Визначення методу пізнання
- •2. Метод і методологія. Метод і предмет
- •3. Методологія організації наукового дослідження.
- •3. Основні категорії поняття «наукове дослідження».
- •3. Методи й засоби пізнання
- •4. Властивості методів пізнання
- •Тема 13: Філософія науки (2 години).
- •1. Визначення науки
- •2. Основні питання та ідеї філософії науки
- •3. Принципи наукового пізнання
- •4. Зміст наукового пізнання
- •2. Загальнонаукові методи теоретичної посвіди.
- •4. Форми наукового пізнання
- •Тема 14: Техніка й суспільство (2 години).
- •1. Філософія техніки
- •2. Елементи філософії суспільства
- •Тема 15. Соціяльне як сутність суспільсва (2 години).
- •1. Соціяльне як предметна сутність соціологічної науки.
- •2. Соціяльна структура і відносини.
- •2.1. Соціяльні спільності
- •2.2. Соціяльно-економічний поділ праці
- •3. Соціяльна мобільність.
- •Тема 16: Практична філософія (2 години).
- •1. Сутнє й належне
- •2. Етика як знання про самовдосконалення людини
- •3. Мораль як спосіб визначення людських взаємин
- •4. Свобода й діяльність.
- •Тема 17: Філософія діяльності (2 години).
- •1. Воля й діяльність
- •5. Свобода і робота.
- •2. Різновиди та структура діяльності
- •3. Теорії діяльності
- •4. Філософія творчості
- •5. Семіотика творчості
- •Додаток 1.
- •Теми семінарських заняттів:
- •Перелік питань, що виносяться на модульний контроль (підсумковий контроль для заочної форми навчання)
- •Рекомендована література Основна література
- •Методичне забезпечення
5. Мова як знакова система.
Різновидами знаків є також мовні знаки, які можуть бути або знаками-символами, або знаками-індексами. Людина мислить за допомогою мови (природної або штучної), себто мова є засобом мислення, способом опредметнення та об'єктивізації думки. У зв'язку з тим, що міркування звичайно виражається за допомогою мови, у логіці досліджуються тільки мовні знаки, інші різновиди знаків до сфери її вивчення не належать.
Мова — це знакова система, яка служить засобом вираження думок, засобом спілкування між людьми, засобом передачі думок, знання, інформації від людини до людини, від покоління до покоління.
Мовний знак — це одиниця мови, себто букви, які складаються як із звукових знаків (фонем), так і з відповідних їм друкарських, графічних знаків.
Основні соціальні функції мовних знаків: позначення предметів, вираження думок, почуттів, настрою, бажань, потреб людини; пізнавальна (людина пізнає світ за допомогою мислення, а мислення реалізується через мову); інформаційна, себто за допомогою мовних знаків передаються відомості, знання від людини до людини, від покоління до покоління; комунікативна, себто функція спілкування; культурологічна (мовні знаки, знакові системи є засобом засвоєння національної та загальнолюдської культури окремою людиною або соціальною групою, засобом передачі культурних традицій, особистого та колективного досвіду, навичок, вмінь).
Усі мови поділяються на природні (розмовні) та штучні (формалізовані). Історично логіка як наука виникла на грунті аналізу природної мови. Але мислення є схильним зловживати вадами природної мови. Головні недоліки природної мови нагадаємо наступні: багатозначність і схильність до упредметнення значень слів. Головним зловживанням мислення стосовно повсякденної мови є гипостазування – возведення значення слова чи вислову у стан самостійно існуючої сутності як частини реальності, себто надання словам непритаманних ним фізичних значень. Тому перш, аніж використовувати мову для мислення, її треба піддати логічному аналізу. А це означає відокремлення і розведення а) підмету від логічного суб'єкта і б) присудку від предиката. Відтак природна мова формалізується, перекладається на символи штучної мови, заздалегідь позбавлені багатозначності та підвалин для гипостазування. Взаємини між категоріями граматики, які віддзеркалюють особливості природної мови та категоріями логіки, які віддзеркалюють особливості мислення за допомогою мови чень зобразити наступним чином:
-
Мова
Мислення
Вивчається граматикою
Вивчається логікою
Підмет речення
Логічний суб'єкт судження
Присудок речення
Предикат судження
Дієслово «є»
Логічна зв'язка
Позначувані лівою і правою частинами цієї таблиці явища у дійсності співпадають і є не роз'єднуваними. Завдання логіки полягає у тім, щоб відокремити мову від мислення і відтак знайти способи скасувати залежність мислення від природної мови. Для цього природна мова мусить бути формалізована, переведена на штучні символи.
Штучні (формалізовані) мови — це особливі системи знаків і символів, які створюються людьми з певною метою: для скорочення запису текстів, здійснення математичних та логічних операцій із знаками, уникнення багатозначності (полісемії) природної мови.
