5. Мова як знакова система.

Різновидами знаків є також мовні знаки, які можуть бути або знаками-символами, або знаками-індексами. Людина мислить за допомогою мови (природної або штучної), себто мова є засобом мислення, способом опредметнення та об'єктивізації думки. У зв'язку з тим, що міркування звичайно виражається за допомогою мови, у логіці досліджуються тільки мовні знаки, інші різновиди знаків до сфери її вивчення не належать.

Мова — це знакова система, яка служить засобом вираження думок, засобом спілкування між людьми, засобом передачі думок, знання, інформації від людини до людини, від покоління до покоління.

Мовний знак — це одиниця мови, себто букви, які складаються як із звукових знаків (фонем), так і з відповідних їм друкарських, графічних знаків.

Основні соціальні функції мовних знаків: позначення предметів, вираження думок, почуттів, настрою, бажань, потреб людини; пізнавальна (людина пізнає світ за допомогою мислення, а мислення реалізується через мову); інформаційна, себто за допомогою мовних знаків передаються відомості, знання від людини до людини, від покоління до покоління; комунікативна, себто функція спілкування; культурологічна (мовні знаки, знакові системи є засобом засвоєння національної та загальнолюдської культури окремою людиною або соціальною групою, засобом передачі культурних традицій, особистого та колективного досвіду, навичок, вмінь).

Усі мови поділяються на природні (розмовні) та штучні (формалізовані). Історично логіка як наука виникла на грунті аналізу природної мови. Але мислення є схильним зловживати вадами природної мови. Головні недоліки природної мови нагадаємо наступні: багатозначність і схильність до упредметнення значень слів. Головним зловживанням мислення стосовно повсякденної мови є гипостазування – возведення значення слова чи вислову у стан самостійно існуючої сутності як частини реальності, себто надання словам непритаманних ним фізичних значень. Тому перш, аніж використовувати мову для мислення, її треба піддати логічному аналізу. А це означає відокремлення і розведення а) підмету від логічного суб'єкта і б) присудку від предиката. Відтак природна мова формалізується, перекладається на символи штучної мови, заздалегідь позбавлені багатозначності та підвалин для гипостазування. Взаємини між категоріями граматики, які віддзеркалюють особливості природної мови та категоріями логіки, які віддзеркалюють особливості мислення за допомогою мови чень зобразити наступним чином:

Мова	Мислення
Вивчається граматикою	Вивчається логікою
Підмет речення	Логічний суб'єкт судження
Присудок речення	Предикат судження
Дієслово «є»	Логічна зв'язка

Позначувані лівою і правою частинами цієї таблиці явища у дійсності співпадають і є не роз'єднуваними. Завдання логіки полягає у тім, щоб відокремити мову від мислення і відтак знайти способи скасувати залежність мислення від природної мови. Для цього природна мова мусить бути формалізована, переведена на штучні символи.

Штучні (формалізовані) мови — це особливі системи знаків і символів, які створюються людьми з певною метою: для скорочення запису текстів, здійснення математичних та логічних операцій із знаками, уникнення багатозначності (полісемії) природної мови.