- •Пояснювальна записка
- •Переднє слово
- •Тема 1: Визначення філософії та її словник (2 години).
- •1. Проблема визначення філософії.
- •2. Головні поняття (категорії) філософії
- •Тема 2: Світогляд (2 години).
- •1. Визначення поняття світогляду
- •2. Міфологічний світогляд
- •Тема 3: Принципи філософії (2 години).
- •2. Специфіка дії філософських принципів.
- •3. Формальні та матеріальні принципи
- •Формальні (перші) принципи:
- •4. Способи взаємин між мисленням і буттям в історії філософії:
- •Тема 4: Особливості логіки як засадничого розділу філософії (2 години).
- •1. Підмурки логіки теоретичного розмислу.
- •2. Логіка і металогіка.
- •5. Мова як знакова система.
- •Тема 5: Головніи форми логічного мислення: поняття і висловлювання (2 години).
- •1. Загальна характеристика ім’я як знаку і як форми мислення. Структура поняття
- •1.1. Головні трипи оперування з поняттями.
- •1.2. Правила визначення понять та її значення.
- •2. Загальна характеристика висловлювання.
- •3. Прості висловлювання, їх структура і види
- •4. Квантифікація висловлювань.
- •5. Аналіз підвалин для поєднання термів судження у класичній логіці.
- •6. Види простих висловлювань.
- •7. Відношення між простими висловлюваннями.
- •8. Особливості різновидів логік у європейській мисленневій традиції.
- •9. Практична логіка.
- •Тема 6: Загальна онтологія (2 години).
- •1. Поняття буття в класичній філософії
- •2. Багатозначність терміну «буття».
- •3. Проблема підгрунття світу.
- •4. Розділи буття.
- •Реальне
- •Ідеальне
- •Тема 7: Формальна онтологія
- •1. Історично-філософський екскурс до теми буття
- •2. Коло питань формальної онтології
- •3. Вчення про модальності буття
- •4. Вчення про види утворень реальності
- •5. Вчення про структури буття
- •Тема 8: Семіотика
- •1. Знак і значення
- •2. Семіотичні моделі світу
- •3. Мова й реальність
- •Тема 9: Філософія людини й цінностей (2 години).
- •1. Проблема філософського визначення людини
- •2. Аксіологія - філософська теорія цінностей
- •3. Філософське визначення свідомості
- •4. Визначаючі риси, структура та функції свідомості
- •5. Свідомість і діяльність
- •Тема 10: Гносеологія та епістемологія.
- •1. Відмінність між гносеологією та епістемологією.
- •2. Природа посвіди, її умови та межи
- •3. Аналіз знання.
- •4. Трипи обгрунтування знання.
- •4.1. Загальні зауваження щодо проблеми знаття.
- •4.2. Аналіз визначення знаття.
- •S свідує, що р якщо і тільки якщо х,
- •4.3. “Проблема Гетьє”
- •4.4. Внутрішнє і зовнішнє обгрунтування знаття.
- •4.5. Деонтологічне обгрунтування.
- •4.6. Способи існування знаття.
- •5. Пізнання й свідомість
- •Тема 11: Теорія посвіди та істина
- •1. Структура пізнавального процесу
- •Суб'єкт ---- знання ---- (( Предмет) об'єкт)
- •2. Способи обґрунтування знання
- •3. Теорії істини
- •Тема 12: Методологія пізнання (2 години).
- •1. Визначення методу пізнання
- •2. Метод і методологія. Метод і предмет
- •3. Методологія організації наукового дослідження.
- •3. Основні категорії поняття «наукове дослідження».
- •3. Методи й засоби пізнання
- •4. Властивості методів пізнання
- •Тема 13: Філософія науки (2 години).
- •1. Визначення науки
- •2. Основні питання та ідеї філософії науки
- •3. Принципи наукового пізнання
- •4. Зміст наукового пізнання
- •2. Загальнонаукові методи теоретичної посвіди.
- •4. Форми наукового пізнання
- •Тема 14: Техніка й суспільство (2 години).
- •1. Філософія техніки
- •2. Елементи філософії суспільства
- •Тема 15. Соціяльне як сутність суспільсва (2 години).
- •1. Соціяльне як предметна сутність соціологічної науки.
- •2. Соціяльна структура і відносини.
- •2.1. Соціяльні спільності
- •2.2. Соціяльно-економічний поділ праці
- •3. Соціяльна мобільність.
- •Тема 16: Практична філософія (2 години).
- •1. Сутнє й належне
- •2. Етика як знання про самовдосконалення людини
- •3. Мораль як спосіб визначення людських взаємин
- •4. Свобода й діяльність.
- •Тема 17: Філософія діяльності (2 години).
- •1. Воля й діяльність
- •5. Свобода і робота.
- •2. Різновиди та структура діяльності
- •3. Теорії діяльності
- •4. Філософія творчості
- •5. Семіотика творчості
- •Додаток 1.
- •Теми семінарських заняттів:
- •Перелік питань, що виносяться на модульний контроль (підсумковий контроль для заочної форми навчання)
- •Рекомендована література Основна література
- •Методичне забезпечення
5. Свобода і робота.
На нашей земле люди не желают трудиться «согласно писанию», даже если работа есть. Был приведен пример с датским фермером, у которого не получается наладить работу с нашими трудящимися на селе. Выхода из этой ситуации найдено не было. Наука тоже ничем помочь не может и выход, заключили Вы, должна указать сама жизнь.
Да, действительно, советская наука данную проблему решить не способна. Ее рецепт вненаучный, политический, – принуждение. В ином случае возникает имущественное неравенство, а это запрещено коммунистической идеологией. Тем не менее ответ есть, и даже два, но они весьма сложные.
1). Религиозный ответ таков. По библейской легенде Бог наказал человека (мужчину) за первородный грех изгнанием из Рая и работой в поте лица. Западным христианством работа была интерпретирована как предназначение человека, как обязанность, налагаемая на человека за его грех. Восточное христианство поняло это место из Библии совершенно иначе: если необходимость работать есть обязанность, принимаемая на себя человеком добровольно, то, конечно, лучше не работать. Поэтому восточные славяне предпочитают по возможности не работать, а западные народы считают необходимым для себя именно вкалывать.
2). Вообще же желание работать или не работать определяется потребностями человека, а горизонт потребностей зависит от возможностей их удолвлетворять. Возможности, т.е. что могу и что не могу я делать, в свою очередь определяются свободой. Человек выбирает меру своей занятости в зависимости от своего ответа на вопрос «ради чего?». Узость ответов на этот вопрос определена ограниченностью человека распоряжаться собой, т.е. ограниченностью свободы. Т.о. именно ощущением себя свободным человек как раз и определяет желание или нежелание работать.
Восточные славяне приняли христианскую веру от власти (об этом я ранее писал), следовательно, указание к работе мы тоже ожидаем от власти. Если наш человек отказ от работы принимает на себя свободно, выбирая не работать, то лишь потому, что тем самым отказывается от свободы маневра в выборе потребностей и ожидает работы по принуждению со стороны государства. Говоря проще, культура труда в наших условиях поставлена в зависимость не от религиозного убеждения, а от организации власти. Тунеядство есть порок государственного человека, а не свободного. Поэтому, видимо, мы являемся преймущественно безбожниками и лодырями.
Тема 17: Філософія діяльності (2 години).
1. Воля й діяльність.
2. Різновиди та структура діяльності.
3. Теорії діяльності.
4. Філософія творчості.
5. Семіотика творчості.
1. Воля й діяльність
Воля є внутрішньою причиною, що обумовлює необхідність людини зрозуміти світ і тим самим розуміти міру втручання у світ, тим обумовлюється належність людської дії. Отже людина діє і змінює щось у світі, тому що вона є вільною, в тому числі вільною і від самого світу. Метою визначення людиною свободної волі буде саме належне, оскільки абсолютна воля логічно не можлива, вона сама себе знищує, бо вона тоді буде вільною і від самої себе, себто буде заперечувати себе. Воля стає вільною через те, що спонукає себе до звільнення, до того, щоб бути вільною. Це означає, що воля містить у собі свою власну необхідність. Примус належного є різновидом необхідності, на яку воля “погоджується” для того, щоб бути вільною. Отже, воля є внутрішньо суперечливим складовим елементом сутності людини, який завжди підтримує нашу волю в напрузі, у пошуку та русі.
Діяльність - це скерована свідомістю активність людини, яка цілеспрямовується на пристосування і перетворення світу і самої себе.
Складовою частиною є практика - це діяльність, яка спрямована на перетворення світу. Діяльність поділяється на розумову, предметну і непредметну.
