- •Пояснювальна записка
- •Переднє слово
- •Тема 1: Визначення філософії та її словник (2 години).
- •1. Проблема визначення філософії.
- •2. Головні поняття (категорії) філософії
- •Тема 2: Світогляд (2 години).
- •1. Визначення поняття світогляду
- •2. Міфологічний світогляд
- •Тема 3: Принципи філософії (2 години).
- •2. Специфіка дії філософських принципів.
- •3. Формальні та матеріальні принципи
- •Формальні (перші) принципи:
- •4. Способи взаємин між мисленням і буттям в історії філософії:
- •Тема 4: Особливості логіки як засадничого розділу філософії (2 години).
- •1. Підмурки логіки теоретичного розмислу.
- •2. Логіка і металогіка.
- •5. Мова як знакова система.
- •Тема 5: Головніи форми логічного мислення: поняття і висловлювання (2 години).
- •1. Загальна характеристика ім’я як знаку і як форми мислення. Структура поняття
- •1.1. Головні трипи оперування з поняттями.
- •1.2. Правила визначення понять та її значення.
- •2. Загальна характеристика висловлювання.
- •3. Прості висловлювання, їх структура і види
- •4. Квантифікація висловлювань.
- •5. Аналіз підвалин для поєднання термів судження у класичній логіці.
- •6. Види простих висловлювань.
- •7. Відношення між простими висловлюваннями.
- •8. Особливості різновидів логік у європейській мисленневій традиції.
- •9. Практична логіка.
- •Тема 6: Загальна онтологія (2 години).
- •1. Поняття буття в класичній філософії
- •2. Багатозначність терміну «буття».
- •3. Проблема підгрунття світу.
- •4. Розділи буття.
- •Реальне
- •Ідеальне
- •Тема 7: Формальна онтологія
- •1. Історично-філософський екскурс до теми буття
- •2. Коло питань формальної онтології
- •3. Вчення про модальності буття
- •4. Вчення про види утворень реальності
- •5. Вчення про структури буття
- •Тема 8: Семіотика
- •1. Знак і значення
- •2. Семіотичні моделі світу
- •3. Мова й реальність
- •Тема 9: Філософія людини й цінностей (2 години).
- •1. Проблема філософського визначення людини
- •2. Аксіологія - філософська теорія цінностей
- •3. Філософське визначення свідомості
- •4. Визначаючі риси, структура та функції свідомості
- •5. Свідомість і діяльність
- •Тема 10: Гносеологія та епістемологія.
- •1. Відмінність між гносеологією та епістемологією.
- •2. Природа посвіди, її умови та межи
- •3. Аналіз знання.
- •4. Трипи обгрунтування знання.
- •4.1. Загальні зауваження щодо проблеми знаття.
- •4.2. Аналіз визначення знаття.
- •S свідує, що р якщо і тільки якщо х,
- •4.3. “Проблема Гетьє”
- •4.4. Внутрішнє і зовнішнє обгрунтування знаття.
- •4.5. Деонтологічне обгрунтування.
- •4.6. Способи існування знаття.
- •5. Пізнання й свідомість
- •Тема 11: Теорія посвіди та істина
- •1. Структура пізнавального процесу
- •Суб'єкт ---- знання ---- (( Предмет) об'єкт)
- •2. Способи обґрунтування знання
- •3. Теорії істини
- •Тема 12: Методологія пізнання (2 години).
- •1. Визначення методу пізнання
- •2. Метод і методологія. Метод і предмет
- •3. Методологія організації наукового дослідження.
- •3. Основні категорії поняття «наукове дослідження».
- •3. Методи й засоби пізнання
- •4. Властивості методів пізнання
- •Тема 13: Філософія науки (2 години).
- •1. Визначення науки
- •2. Основні питання та ідеї філософії науки
- •3. Принципи наукового пізнання
- •4. Зміст наукового пізнання
- •2. Загальнонаукові методи теоретичної посвіди.
- •4. Форми наукового пізнання
- •Тема 14: Техніка й суспільство (2 години).
- •1. Філософія техніки
- •2. Елементи філософії суспільства
- •Тема 15. Соціяльне як сутність суспільсва (2 години).
- •1. Соціяльне як предметна сутність соціологічної науки.
- •2. Соціяльна структура і відносини.
- •2.1. Соціяльні спільності
- •2.2. Соціяльно-економічний поділ праці
- •3. Соціяльна мобільність.
- •Тема 16: Практична філософія (2 години).
- •1. Сутнє й належне
- •2. Етика як знання про самовдосконалення людини
- •3. Мораль як спосіб визначення людських взаємин
- •4. Свобода й діяльність.
- •Тема 17: Філософія діяльності (2 години).
- •1. Воля й діяльність
- •5. Свобода і робота.
- •2. Різновиди та структура діяльності
- •3. Теорії діяльності
- •4. Філософія творчості
- •5. Семіотика творчості
- •Додаток 1.
- •Теми семінарських заняттів:
- •Перелік питань, що виносяться на модульний контроль (підсумковий контроль для заочної форми навчання)
- •Рекомендована література Основна література
- •Методичне забезпечення
Тема 3: Принципи філософії (2 години).
1. Вчення про принципи.
2. Специфіка дії філософських принципів.
3. Формальні та матеріальні принципи.
4. Способи взаємин між мисленням і буттям в історії філософії.
1. Вчення про принципи.
Термін «принцип» розуміється у філософії більш-менш однозначно. Принцип (primum cipere) - це перший початок або умова для чогось. Без того, що обґрунтовується та обумовлюється і без подальшого розвитку обумовленого принцип не має глузду. Тому принцип як початок постійно супроводжує започатковане, ніколи не від`єднується від започаткованого і завжди як тавро позначається на започаткованому. В класичній філософії принцип визначається як те із чого або через що дещо у той чи інший спосіб а) існує; і б) є таким, а не іншим. В цьому реченні поєднанні два різновиди принципу: перший є умовою факту присутності чогось, другий є умовою певної якості вже відбутого існування. Перший виражає кількість існуючого і водночас якість самого існування; другий виражає тільки якість того, що існує.
Знання принципу пояснює чому або через що (= завдяки чому; із чого; внаслідок чого) щось є. Але таке знання не пояснює, “що” є і яким воно є. З`ясуванню якості існуючого наперед посилається знання сутності існуючого. Принцип і сутність можуть перетинатись, співпадати, проте вони є різними формами організації знання. Принцип і сутність співпадають там і у тих речах, де і в яких співпадають сутність і існування. Такі речі прийнято називати терміном «субстанція», в якому виражається самодостатність і незалежність існування даної речі від усього іншого. Це означає також, що у таких речах співпадають якість і кількість, і тому вони також є мірилом для самих себе і похідних від них речей, подій тощо. Відносно самодостатнім можна розглядати більшість із речей - як ідеальних, так й фізичних (від Бога до каміння). Таку фізичну матеріальну річ, що існує сама по собі, в класичній філософії називають терміном «субсистенція». Принципи крім цього поділяються на:
змістовні (як умови знання),
методичні (як умови достовірної помисленності буття; наприклад, принцип економії мислення за номіналізмом або за емпіріокритицизмом),
логічні (як умови істинного пізнання; принцип виключеного третього та недопущення протиріччя, про які докладно йтиметься далі),
матеріальні («першоелементи світу»).
Можна побачити, що принципи протинають усі прошарки буття, і тому подальше розмірковування про буття не обійдеться без з`ясування основ та підстав такого розмірковування. Адже філософське осмислення світу повинно бути не хаотичним, а строго організованим та певним чином зарядженим відношеннями до буття. З цього виникає проблема виникнення принципів: чи походять вони із мислення, а чи із прямого чуттєвого контакту (= досвіду) з фізичним світом речей. Отже, філософський принцип - теоретичний початок та основа для побудови знання про світ. Принцип є припущенням, яке не можна обґрунтувати або довести, але який необхідно прийняти для розуміння світу.
Перши три з вказаних вище принципи є формальними. Т.ч. принципи поділяються на формальні та матеріальні. Формальні - закони, за якими у нас складаються уявлення про існування речей, завдяки яким ми можемо міркувати про ці речі. Матеріальні - припущення щодо наявності у світі його початкових та первинних елементів, які є матеріальними або ідеальними. Формальні принципи первинні за матеріальні. Кожна галузь знання (математика, фізика, хімія тощо) має свої власні принципи. У філософії принципи є найбільш універсальними, оскільки вони стосуються буття і мислення взагалі.