3. Основні категорії поняття «наукове дослідження».

Наукове дослідження – це система логічно послідовних, обгрунтованих і необхідних посвідовчих кроків (методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур), пов'язаних між собою єдиною метою: отримати достовірні знання про досліджуване явище чи процес, про тенденції його розвитку задля того, щоб ці дані чи знання як передбачувані можна було доцільно використати у практиці. Таким чином, наукове дослідження то є процес виявлення нових закономірностей (= сутності) досліджуваних явищ на грунті теоретичних або емпіричних даних.

Основні категорії наукового дослідження – це поняття, якими повністю і послідовно розкутається зміст не досліджуваного явища, а процесу дослідження. То є наступні категорії:

• М етоди в науці – це засоби отримання і систематизації наукового знання про дійсність.

поцілюють до себе:

- принципи організації посвідової (дослідницької) діяльності,

- регулятивні норми або правила,

- сукупність прийомів і способів дії з досліджуваним явищем,

- порядок (схема чи план) дії.

• Прийоми і засоби дослідження – відбуваються у певній послідовності на засаді регулятивних принципів, себто вони грунтуються не на властивостях досліджуваної дійсності, а на логічних і часто-густо недоведених припущеннях.

• Процедура – послідовність прийомів.

• Методика – це реалізація методу в цілому разом з його процедурою. Вона узначає:

а) прив'язку методу чи методів та відповідних процедур до змісту дослідження,

б) вибір або розробку, по-перше, методологічного інструментарію (який у свою чергу поділяється на і) оригінальний як той, що застосовується лише для одного дослідження та іі) стандартний як той, що є доцільним для багатьох досліджень, та, по-друге, методологічної стратегії (це – послідовність застосування методів і проуедур),

в) техніка дослідження.

Техніка як частина методики наукового дослідження є реалізацією методу на рівні найпростіших операцій, доведених до досконалості, і справляє собою послідовність прийомів роботи:

а) з об'єктом дослідження (техніка збору даних),

б) з отримуваними даними дослідження (техніка обробки даних задля встановлення ступеню їх визначенності, себто інформації),

в) з інструментами дослідження (техніка складання баз даних, орудування інструментами, складання звітів чи протоколів тощо).

Можна ці самі визначення подати в інший спосіб так. На відміну від методології методи і процедури дослідження — це система більш-менш формалізованих правил збору, обробки й аналізу даних. Для вивчення поставленої проблеми у виборі тих чи інших прийомів визначальну роль грають методологічні посилки та принципи.

Ані в радянський, ані в закордонній практиці немає єдиного слововжитку відносно частини прийомів наукового дослідження. Ту саму систему дій деякі автори називають методом, інші — технікою, треті — процедурою чи методикою, а іноді — методологією. Отож:

Метод — основний спосіб збору, чи обробки аналізу даних.

Техніка — сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання того чи іншого методу.

Методика — поняття, яким позначимо сукупність технічних прийомів, зв'язаних з даним методом, включаючи частки операції, їхня послідовність і взаємозв'язок.

Приклад з соціології: метод — анкетне опитування:

— Частина відкритих питань — Частина закритих питань (запропоновані варіанти можливих відповідей)	— ці два способи утворять техніку даного анкетного опитування.
— Анкетний лист, себто інструмент для збору даних, — Інструкція анкетеру.	— методика.

Процедура — послідовність всіх операцій, загальна система дій і спосіб організації дослідження. Це найбільш загальне поняття, що застосовується до системи прийомів збору й обробки наукових спостережень як даних для подальшого перетворення їх на переконливі свідчення (= інформацію). Частина процедур використовують тієї самий метод збору даних (наприклад, вимірювання або кількісний аналіз текстів), але різну техніку (одиниці проведених дослідів або аналізу текстів можуть бути більш великими — тема і менш великими — поняття, імена). Методологія ж цього великого дослідження сконцентрована в його загальному задумі, у змісті розгорнутих гіпотез, що далі перевіряються, у підсумковому узагальненні та теоретичному осмисленні отриманих результатів.

Аналіза усіх методологічних, технічних і процедурних особливостей роботи сучасного науковця свідчить, що поряд зі спеціальними методами, використовуються загальнонаукові, запозичені з інших дисциплін, а стосовно сучасної науки особливо з гуманітарних. Вчений повинний володіти прийомами статистичного аналізу, а значить свідати відповідні розділи математики і статистики, інакше він не зможе правильно визначити метод обробки й аналізу зібраного матеріалу, здійснити квантифікацію змістовного первинного матеріалу, себто кількісно відобразити якісні ознаки (представити властивості та відносини досліджуваних об'єктів у кількісній формі).

Оскільки для посвіди об’єктів дійсності та явищ цих об’єктів необхідним є одержання первинної детальної інформації про них, строгий добір її, аналіз, то вочевидь, що інструментом у процесі такої посвіди є наукове дослідження.

Отже, наукове дослідження містить у собі:

1) Теоретичну частину

— розробка програми дослідження,

— обґрунтування мети і задач,

— визначення гіпотез і етапів дослідження, поцільно з трипами спростування отриманого знання.

2) Інструментальну частину (процедурна частина)

— набір інструментів збору даних,

— вибір методу збору даних,

— визначення результативної вибірки даних,

• можливість обробки даних,

• визначення даних, яке перетворює її на інформацію,

• одержання характеристик стану досліджуваної дійсності,

• співставлення знання з позазнаннєвою дійсністю.