Додаток 1.
Схема взаємин поміж головними категоріями галузей філософії:
Теми семінарських заняттів:
Семінарське заняття 1.
Антична філософія.
Стихійно-матеріалістичний початок античної філософії.
Обгрунтуваня незмінності Парменідом та пливучості Гераклітом.
Філософський та фізичний сенс апорій Зенона.
Концепти ідеї, єдиного, блага, знання і матерії у Платона.
Діалектика буття і небуття за Платоном.
Логіка Арістотеля.
Форма і матерія, можливість і дійсність, форма форм за Арістотелем.
Література (у квадратних дужках - номер джерела згідно зі списком рекомендованої літератури, наведеному нижче): [1] с. 43-63, [2] 24-30, [3] 43-47, [4] 93-115.
Семінарське заняття 2.
Історія філософії Середньовіччя і доби Відродження.
Основні проблеми: есенція і екзистенція, акт і потенція, розум і віра.
Тома Аквінський – систематизатор середньовічної філософії.
Проблема обґрунтування буття Бога.
Суперечка щодо універсалій: номіналізм, реалізм, концептуалізм.
Виникнення антропоцентризму у добу Відродження.
6. Природознавство та його матема-тизація у добу Відродження.
Література (у квадратних дужках - номер джерела згідно зі списком рекомендованої літератури, наведеному нижче): [1] с. 63-102, [2] 30-35, [3] 47-63, [4] 115-146.
Семінарське заняття 3.
Європейська філософія Нового часу.
Загальна характеристика філософії Нового часу.
Дискусія з приводу методу зискання знання:
а) індукція (Бекон),
б) дедукція (Декарт).
Наукова необхідність субстанції:
а) емпіризм (Локк, Берклі, Г’юм),
б) раціоналізм (Декарт, Спіноза, Ляйбніц).
4. Філософія Просвітництва 17-18ст. (Вольтер, Руссо, Ламетрі, Гердер, Гельвєцій)
5. Наукова революція 17 ст. і виникнення механістичного світогляду (Ньютон).
Література (у квадратних дужках - номер джерела згідно зі списком рекомендованої літератури, наведеному нижче): [1] 102-128, [2] 35-45, [3] 63-75, [4] 146-169, [9] 158-205.
Семінарське заняття 4.
Німецька класична філософія: Кант і Фіхте.
Основні проблеми німецької класичної філософії.
Трансцендентальний ідеалізм І. Канта.
Практична філософія І.Канта.
4. Діалектика Я й не-Я та практична філософія Й.Фіхте.
Література (у квадратних дужках - номер джерела згідно зі списком рекомендованої літератури, наведеному нижче): [1] с. 128-158, [2] 45-51, 62-77, [3] 75-87, [4] 169-220.
Семінарське заняття 5.
Німецька класична філософія: Гегель і марксизм.
Феноменологія Г. Гегеля.
Метод філософії Г. Гегеля.
Онтологія й логічне вчення Гегеля.
4. Переусвідомлення діалектики К.Марксом і Ф.Енгельсом.
Література (у квадратних дужках - номер джерела згідно зі списком рекомендованої літератури, наведеному нижче): [1] 185-219, [2] 62-77, [3] 75-87, [4] 240-247.
Семінарське заняття 6.
Сучасна філософія: середина 19 – початок 20 ст.
Критика гегельянства.
2. “Перший” позитивізм і неопозитивізм (Л.Вітгенштейн, Б. Рассел).
3. Неокантіанство (марбурзька й баденська школи).
4. Філософія прагматизму (Ч. Пірс, У. Джеймс, Дж. Дьюї).
Література (у квадратних дужках - номер джерела згідно зі списком рекомендованої літератури, наведеному нижче): [1]159-185, [2] 128-185, [3] 87-106, [4]280-333, 344-367.
Семінарське заняття 7.
Сучасна філософія: початок 20 ст. і до тепер.
1. Феноменологія (Е. Гуссерль) і екзистенціалізм (М. Гайдеггер).
2. Фрейдизм (З. Фрейд, Е. Фромм).
3. Пост-позитивізм (К. Поппер) і “філософія мови” (Дж. Остін).
4. Структуралізм (К.Леві-Стросс, М.Фуко) і постструктуралізм (Р. Барт, Ж. Дерріда, Ж. Делез).
Література (у квадратних дужках - номер джерела згідно зі списком рекомендованої літератури, наведеному нижче): [2] 424-435, [3] 254-263, 389-419, [4] 333-344, [5] 432-455.