- •Пояснювальна записка
- •Переднє слово
- •Тема 1: Визначення філософії та її словник (2 години).
- •1. Проблема визначення філософії.
- •2. Головні поняття (категорії) філософії
- •Тема 2: Світогляд (2 години).
- •1. Визначення поняття світогляду
- •2. Міфологічний світогляд
- •Тема 3: Принципи філософії (2 години).
- •2. Специфіка дії філософських принципів.
- •3. Формальні та матеріальні принципи
- •Формальні (перші) принципи:
- •4. Способи взаємин між мисленням і буттям в історії філософії:
- •Тема 4: Особливості логіки як засадничого розділу філософії (2 години).
- •1. Підмурки логіки теоретичного розмислу.
- •2. Логіка і металогіка.
- •5. Мова як знакова система.
- •Тема 5: Головніи форми логічного мислення: поняття і висловлювання (2 години).
- •1. Загальна характеристика ім’я як знаку і як форми мислення. Структура поняття
- •1.1. Головні трипи оперування з поняттями.
- •1.2. Правила визначення понять та її значення.
- •2. Загальна характеристика висловлювання.
- •3. Прості висловлювання, їх структура і види
- •4. Квантифікація висловлювань.
- •5. Аналіз підвалин для поєднання термів судження у класичній логіці.
- •6. Види простих висловлювань.
- •7. Відношення між простими висловлюваннями.
- •8. Особливості різновидів логік у європейській мисленневій традиції.
- •9. Практична логіка.
- •Тема 6: Загальна онтологія (2 години).
- •1. Поняття буття в класичній філософії
- •2. Багатозначність терміну «буття».
- •3. Проблема підгрунття світу.
- •4. Розділи буття.
- •Реальне
- •Ідеальне
- •Тема 7: Формальна онтологія
- •1. Історично-філософський екскурс до теми буття
- •2. Коло питань формальної онтології
- •3. Вчення про модальності буття
- •4. Вчення про види утворень реальності
- •5. Вчення про структури буття
- •Тема 8: Семіотика
- •1. Знак і значення
- •2. Семіотичні моделі світу
- •3. Мова й реальність
- •Тема 9: Філософія людини й цінностей (2 години).
- •1. Проблема філософського визначення людини
- •2. Аксіологія - філософська теорія цінностей
- •3. Філософське визначення свідомості
- •4. Визначаючі риси, структура та функції свідомості
- •5. Свідомість і діяльність
- •Тема 10: Гносеологія та епістемологія.
- •1. Відмінність між гносеологією та епістемологією.
- •2. Природа посвіди, її умови та межи
- •3. Аналіз знання.
- •4. Трипи обгрунтування знання.
- •4.1. Загальні зауваження щодо проблеми знаття.
- •4.2. Аналіз визначення знаття.
- •S свідує, що р якщо і тільки якщо х,
- •4.3. “Проблема Гетьє”
- •4.4. Внутрішнє і зовнішнє обгрунтування знаття.
- •4.5. Деонтологічне обгрунтування.
- •4.6. Способи існування знаття.
- •5. Пізнання й свідомість
- •Тема 11: Теорія посвіди та істина
- •1. Структура пізнавального процесу
- •Суб'єкт ---- знання ---- (( Предмет) об'єкт)
- •2. Способи обґрунтування знання
- •3. Теорії істини
- •Тема 12: Методологія пізнання (2 години).
- •1. Визначення методу пізнання
- •2. Метод і методологія. Метод і предмет
- •3. Методологія організації наукового дослідження.
- •3. Основні категорії поняття «наукове дослідження».
- •3. Методи й засоби пізнання
- •4. Властивості методів пізнання
- •Тема 13: Філософія науки (2 години).
- •1. Визначення науки
- •2. Основні питання та ідеї філософії науки
- •3. Принципи наукового пізнання
- •4. Зміст наукового пізнання
- •2. Загальнонаукові методи теоретичної посвіди.
- •4. Форми наукового пізнання
- •Тема 14: Техніка й суспільство (2 години).
- •1. Філософія техніки
- •2. Елементи філософії суспільства
- •Тема 15. Соціяльне як сутність суспільсва (2 години).
- •1. Соціяльне як предметна сутність соціологічної науки.
- •2. Соціяльна структура і відносини.
- •2.1. Соціяльні спільності
- •2.2. Соціяльно-економічний поділ праці
- •3. Соціяльна мобільність.
- •Тема 16: Практична філософія (2 години).
- •1. Сутнє й належне
- •2. Етика як знання про самовдосконалення людини
- •3. Мораль як спосіб визначення людських взаємин
- •4. Свобода й діяльність.
- •Тема 17: Філософія діяльності (2 години).
- •1. Воля й діяльність
- •5. Свобода і робота.
- •2. Різновиди та структура діяльності
- •3. Теорії діяльності
- •4. Філософія творчості
- •5. Семіотика творчості
- •Додаток 1.
- •Теми семінарських заняттів:
- •Перелік питань, що виносяться на модульний контроль (підсумковий контроль для заочної форми навчання)
- •Рекомендована література Основна література
- •Методичне забезпечення
Тема 2: Світогляд (2 години).
1. Визначення поняття світогляду.
2. Міфологічний світогляд:
а) визначення міфу,
б) символічна природа міфу,
в) проблема аналізу міфології.
1. Визначення поняття світогляду
Вітчизняна філософська традиція розглядає філософію як розвинуту форму світогляду. Світогляд не є зоровим поглядом очима на світ. Відомо, що людина дивиться на одне, а бачить зовсім інше. Здатність бачити формується біологічно, тоді як спроможність дивитись - культурно. Світогляд дозволяє людині щось побачити в тому, на що вона дивиться. Отже, через відсутність у людини природного механізму орієнтації в оточуючому середовищі, який прийнято називати інстинктом, вона орієнтується за допомогою світогляду і тим самим перетворює оточуюче середовище на світ. Поняття світу більш обтяжне, ніж просто середовище. Разом з тим слід визнати, що світогляд ґрунтується на реальному чуттєвому житті. Тому існуючі автомати зі зворотнім зв'язком не можуть мати щось на кшталт світогляду. Але життя не достатньо для світогляду. Життя лише виштовхує організм у середовище, навантажує організм потребами, які задовольняються навколишнім середовищем. Маючи потребу, той чи інший організм ототожнює себе з об'єктом її задоволення, який знаходиться в його навколишньому світі. Через це будь-який організм немов розсіюється та розчинається у своєму середовищі, себто для самого себе він залишається поза увагою. Таким чином будь-яка тварина полишається власного "Я", себто самосвідомості та самооцінки (= рефлексії). Вона не має того, що ми називаємо внутрішнім світом або душею. Інстинкт життя примушує тварину завжди з довірою покладатись тільки на її середовище. Людина позбавлена неволі інстинкту, який в нас заступається потягами, бажаннями та рефлексами, які у свою чергу опосередковуються винятково розумом. Завдяки полишенності природного механізму виживання у людини сформувався штучний механізм життя, який виник через спілкування. Цей наш механізм прийнято називати культурою. Саме виживання за допомогою до себе подібних інших людей, за допомогою суспільства, а не зграї чи табуну (які є інстинктивними утвореннями), призводить до того, що людина визначає себе не через об'єкти своїх потреб, а через спілкування з іншими людьми. Людина покладається на культуру й суспільство. Це дозволяє нам відсторонено ставитись до власного життя, себто наше життя виступає для нас не середовищем відношення до навколишнього світу, що притаманно тварині, а самостійним зовнішнім предметом відношення. Отже, людина не розчиняється у своєму середовищі, бо ставиться до самої себе через оцінку стану власного життя та, що вирішально важливо, через таку оцінку з боку інших людей. Вона мусить завжди носити свій світ із собою; і в якому б середовищі людина не перебувала, вона завжди залишатиметься у своєму власному світі, завжди матиме власне "Я".
Я
Світогляд - звернення людини до світу, яке ґрунтується на життєвих інтересах і яке водночас поціновується.
Світогляд - це здатність людини відсторонено ставитись до необхідного для себе світу, формувати уявлення про нього і виражати у той чи інший спосіб.
