- •Пояснювальна записка
- •Переднє слово
- •Тема 1: Визначення філософії та її словник (2 години).
- •1. Проблема визначення філософії.
- •2. Головні поняття (категорії) філософії
- •Тема 2: Світогляд (2 години).
- •1. Визначення поняття світогляду
- •2. Міфологічний світогляд
- •Тема 3: Принципи філософії (2 години).
- •2. Специфіка дії філософських принципів.
- •3. Формальні та матеріальні принципи
- •Формальні (перші) принципи:
- •4. Способи взаємин між мисленням і буттям в історії філософії:
- •Тема 4: Особливості логіки як засадничого розділу філософії (2 години).
- •1. Підмурки логіки теоретичного розмислу.
- •2. Логіка і металогіка.
- •5. Мова як знакова система.
- •Тема 5: Головніи форми логічного мислення: поняття і висловлювання (2 години).
- •1. Загальна характеристика ім’я як знаку і як форми мислення. Структура поняття
- •1.1. Головні трипи оперування з поняттями.
- •1.2. Правила визначення понять та її значення.
- •2. Загальна характеристика висловлювання.
- •3. Прості висловлювання, їх структура і види
- •4. Квантифікація висловлювань.
- •5. Аналіз підвалин для поєднання термів судження у класичній логіці.
- •6. Види простих висловлювань.
- •7. Відношення між простими висловлюваннями.
- •8. Особливості різновидів логік у європейській мисленневій традиції.
- •9. Практична логіка.
- •Тема 6: Загальна онтологія (2 години).
- •1. Поняття буття в класичній філософії
- •2. Багатозначність терміну «буття».
- •3. Проблема підгрунття світу.
- •4. Розділи буття.
- •Реальне
- •Ідеальне
- •Тема 7: Формальна онтологія
- •1. Історично-філософський екскурс до теми буття
- •2. Коло питань формальної онтології
- •3. Вчення про модальності буття
- •4. Вчення про види утворень реальності
- •5. Вчення про структури буття
- •Тема 8: Семіотика
- •1. Знак і значення
- •2. Семіотичні моделі світу
- •3. Мова й реальність
- •Тема 9: Філософія людини й цінностей (2 години).
- •1. Проблема філософського визначення людини
- •2. Аксіологія - філософська теорія цінностей
- •3. Філософське визначення свідомості
- •4. Визначаючі риси, структура та функції свідомості
- •5. Свідомість і діяльність
- •Тема 10: Гносеологія та епістемологія.
- •1. Відмінність між гносеологією та епістемологією.
- •2. Природа посвіди, її умови та межи
- •3. Аналіз знання.
- •4. Трипи обгрунтування знання.
- •4.1. Загальні зауваження щодо проблеми знаття.
- •4.2. Аналіз визначення знаття.
- •S свідує, що р якщо і тільки якщо х,
- •4.3. “Проблема Гетьє”
- •4.4. Внутрішнє і зовнішнє обгрунтування знаття.
- •4.5. Деонтологічне обгрунтування.
- •4.6. Способи існування знаття.
- •5. Пізнання й свідомість
- •Тема 11: Теорія посвіди та істина
- •1. Структура пізнавального процесу
- •Суб'єкт ---- знання ---- (( Предмет) об'єкт)
- •2. Способи обґрунтування знання
- •3. Теорії істини
- •Тема 12: Методологія пізнання (2 години).
- •1. Визначення методу пізнання
- •2. Метод і методологія. Метод і предмет
- •3. Методологія організації наукового дослідження.
- •3. Основні категорії поняття «наукове дослідження».
- •3. Методи й засоби пізнання
- •4. Властивості методів пізнання
- •Тема 13: Філософія науки (2 години).
- •1. Визначення науки
- •2. Основні питання та ідеї філософії науки
- •3. Принципи наукового пізнання
- •4. Зміст наукового пізнання
- •2. Загальнонаукові методи теоретичної посвіди.
- •4. Форми наукового пізнання
- •Тема 14: Техніка й суспільство (2 години).
- •1. Філософія техніки
- •2. Елементи філософії суспільства
- •Тема 15. Соціяльне як сутність суспільсва (2 години).
- •1. Соціяльне як предметна сутність соціологічної науки.
- •2. Соціяльна структура і відносини.
- •2.1. Соціяльні спільності
- •2.2. Соціяльно-економічний поділ праці
- •3. Соціяльна мобільність.
- •Тема 16: Практична філософія (2 години).
- •1. Сутнє й належне
- •2. Етика як знання про самовдосконалення людини
- •3. Мораль як спосіб визначення людських взаємин
- •4. Свобода й діяльність.
- •Тема 17: Філософія діяльності (2 години).
- •1. Воля й діяльність
- •5. Свобода і робота.
- •2. Різновиди та структура діяльності
- •3. Теорії діяльності
- •4. Філософія творчості
- •5. Семіотика творчості
- •Додаток 1.
- •Теми семінарських заняттів:
- •Перелік питань, що виносяться на модульний контроль (підсумковий контроль для заочної форми навчання)
- •Рекомендована література Основна література
- •Методичне забезпечення
6. Види простих висловлювань.
Усі поняття, що входять у висловлювання, пов'язані між собою певним чином. Залежно від характеру зв'язку між суб'єктом та предикатом і тим, що виражає предикат — властивість, відношення чи факт існування предмета думки, прості висловлювання поділяються на атрибутивні (висловлювання властивостей), реляційні (висловлювання про відношення), екзистенціальні (висловлювання існування).
Атрибутивне (лат. – про властивість чи ознаку об'єкта мислення) — це висловлювання, в якому та чи інша ознака приписується певному предмету чи класу предметів або заперечується у нього. Наприклад: "Україна є унітарною державою".
Реляційне (лат. - про відношення між об'єктами мислення) — це висловлювання, в якому виражене певне відношення між певними предметами думок. Формально реляційне висловлювання записують формулою "х R у", де "х" і "у" — символи, що позначають предмети, між якими встановлюються від ношення, "R" - символ, який позначає це відношення. Наприклад, "Право виникло раніше за державу".
Екзистенціальне (лат. – про існування чи не існування об'єктів) — це висловлювання, в якому віддзеркалюється чин існування або не існування предмета думки. Наприклад, “Суспільство існувало завжди поряд з існуванням людей”.
Атрибутивне висловлювання характеризується за якісною та кількісною ознаками. За якістю висловлювання поділяються на стверджувальні та заперечні. Якість висловлювання визначається за характером зв'язки: "S є Р" (вказано на наявність, ствердження ознаки) і "S не є Р" (вказано на відсутність, заперечення ознаки). За кількістю, себто з урахуванням кількості об'єктів, про які у ньму йдеться, висловлювання поділяють на загальні, часткові та одиничні.
Загальні - це висловлювання, в яких виражена приналежність (або відсутність) властивості чи ознаки всім предметам певної множини чи класу (формула загального висловлювання — "всі S є Р" і "жоден S не є Р").
Часткове — це висловлювання, в якому та чи інша ознака належить (або не належить) лише деяким предметам даного класу чи множини ("Деякі S є Р" і "Деякі S не є Р").
Одиничне — це таке висловлювання, коли та чи інша ознака належить (або не належить) одиничному або одному елементу певної множини чи класу предметів ("Цей S є Р" або "Цей S не є Р").
Поділ атрибутивних висловлювань за кількістю та якістю узагальнюється у чотири таких види висловлювань:
а) загальностверджувальні ("Усі S є Р"), які позначають символом "А";
б) загальнозаперечні ("Жодне S не є Р"), які позначають символом "Е";
в) частковостверджувальні ("Деякі S є Р"), які позначаються символом "І";
г) частковозаперечні ("Деякі S не є Р"), які позначають символом "О".
Для правильного оперування висловлюваннями А, Е, І, О важливе значення має питання про розподіленість термінів висловлювання — суб'єкта і предиката.
Розподіленість термінів у висловлюваннях означає, що ці терміни беруть у повному або частковому обсязі стосовно один до одного.
Якщо термін беруть у повному обсязі, то його вважають розподіленим (позначаєтья знаком "+"); якщо ж термін беруть не у повному його обсязі, тоді він вважається нерозподіленим (позначається знаком "-"). Існують такі правила розподіленості термінів у висловлюваннях А, Е, І, О, себто взаєминн між суб'єктом і предикатом за обсягом кількості об'єктів, що охоплюються кожним з них.
Перше правило стосується суб'єкта (S). Логічний суб'єкт беруть у повному обсязі або він є розподіленим у загальних висловлюваннях, і він є нерозподіленим в часткових. Приклад розподіленості логічного суб'єкта: "Людина є смертною істотою" (S+ є Р).
Друге правило стосується предиката (Р). Предикат береться у повному обсязі або розподілений у заперечних висловлюваннях і нерозподілений у стверджувальних висловлюваннях. Приклад нерозподіленості предикта: "Ножем можна нарізати овочі" (S є Р-). Тут термін предиату "нарізати овочі" є нерозподіленим, оскільки ножем можна не лише нарізати овочі. "Деякі держави не є демократичними" ("S є Р+"). Тут предикат розподілений, оскільки в ньому мисляться всі держави, які не є демократичними, і ця властивість не притаманна державам, які відносяться до демократичних (див. схему нижче).
В таблиці наведена розподіленість термінів з урахуванням вказаних вимог:
-
Види висловлювань
S
Р
А (Усі S є Р)
+
- (+)
Е (Усі S не є Р)
+
+
І (Деякі S є Р)
-
О (Деякі S не є Р)
-
+
Позначка - (+) означає, що термін висловлювання може бути як розподіленим, так й ні.
