- •1. Визначення режимів різання та вимоги до оформлення лабораторних, практичних і домашніх робіт.
- •Зміст основного напису:
- •2. Обробка заготовок на токарних верстатах.
- •2.1. Призначення матеріалу різальної частини інструменту.
- •2.2. Призначення різців.
- •2.3. Глибина різання. Подача. Основний технологічний час.
- •2.4. Розрахунок складових сил різання та потужності різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Зразок звіту з практичної роботи
- •Задача 13. Визначити складові сили різання Рz, Ру, Рх та потужність різання при обробці торцевої поверхні токарним різцем, якщо припуск на обробку h, подача s та швидкість різання V (табл. 2.11).
- •2.5. Розрахунки швидкості різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Задача 14. Визначити швидкість різання для обробки зовнішньої поверхні деталі з діаметра d до діаметра d, якщо подача s (табл. 2.12).
- •2.6. Визначення режимів різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Розточування отворів
- •Швидкість різання для токарної обробки
- •Точіння зовнішньої поверхні та розточування отворів
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Коефіцієнт к4
- •Зразок звіту з практичної роботи.
- •Розрахунок аналітичний за довідником [10] .
- •Задача 19. Визначити режим
- •Задача 25. Визначити режим різан-
- •3.2. Визначення режимів різання для свердління, зенкерування, розвертування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Чорнове розвертування отворів розвертками із швидкорізальної сталі
- •При табличному визначенні режимів різання за цим посібником осьова сила визначається з таблиці 3.6 (стор 59). За довідником [9] осьова сила визначається з карти с-5 (стор. 124 - 126).
- •Осьова сила Ро
- •Швидкість різання для свердління і зенкерування отворів
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Швидкість різання для розсвердлювання отворів
- •Швидкість різання для розвертування отворів
- •Потужність різання при свердлінні, розсвердлюванні і зенкеруванні.
- •Врізування та перебіг при свердлінні, зенкеруванні і розвертуванні
- •Комплексна контрольна робота 1.
- •4. Обробка заготовок на фрезерних верстатах.
- •4.1. Призначення інструменту. Глибина різання. Подача.
- •4.2. Визначення режимів різання для фрезерування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Рекомендовані діаметри фрез.
- •Подачі на зуб фрези sz для чорнової обробки площин та уступів
- •Подачі на зуб фрези sz для фасонних та кутових фрез
- •Швидкість різання для фрезерування .
- •Обробка сталі
- •Обробка чавуну та алюмінієвих сплавів
- •Коефіцієнт k1.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •5. Визначення режимів різання для стругання і довбання. Порядок виконання практичної роботи.
- •Подачі для обробки на поперечно – стругальних і довбальних верстатах. Чорнова обробка площин.
- •Чистова обробка площин
- •Обробка пазів.
- •Подачі для обробки на поздовжньо– стругальних верстатах. Чорнова обробка площин
- •Обробка пазів і відрізування
- •Швидкості різання для обробки на стругальних та довбальних верстатах.
- •Швидкості різання для обробки на довбальних верстатах. Обробка площин
- •Обробка пазів
- •Швидкості різання для обробки на поздовжньо – стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Швидкості різання для обробки на поперечно– стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнт к1,
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •(Напрям головного руху)
- •(Напрям подачі)
- •6. Визначення режимів різання для протягування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Групи оброблюваності металів по швидкості різання для протягування
- •Сила різання р, н, що діє на 1 мм довжини леза зуба протяжки.
- •Стійкість протяжки з швидкорізальної сталі р6м5
- •Для обробки отворів
- •7. Визначення режимів різання для нарізування різьби. Порядок виконання практичної роботи.
- •Число проходів для нарізування метричної та трапецієвидної зовнішної різьби.
- •Режими різання для нарізування різьби твердосплавними різцями на прохід на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти kv1, kn1, k2, к3, k4, к5
- •Режими різання для нарізування різьби до упору на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти к3, k6
- •Режими різання для нарізування різьби плашками.
- •Обробка сталі
- •Коефіцієнт k1
- •Обробка алюмінієвих сплавів
- •Обробка мідних сплавів
- •Режими різання для нарізування різьби мітчиками.
- •Обробка чавунів
- •Коефіцієнти k1, k2, к3
- •Комплексна контрольна робота №2.
- •8. Визначення режимів різання для зубофрезерування та зубодовбання.
- •Порядок виконання роботи
- •8.2. Нарізування зубчастих коліс червячною модульною фрезою та довбачем по методу обкатування. Порядок виконання роботи.
- •Подачі для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k1, k2
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k3, k4, к5
- •Величина врізування та перебігу червячної модульної фрези при обробці прямозубих циліндричних зубчастих коліс.
- •Коефіцієнт k1
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс дисковими довбачами.
- •Чистова обробка по попередньо обробленому зубу
- •Коефіцієнти kv2, kn2, k3, к4
- •Комплексна домашня робота.
- •Контрольна робота.
- •Поздовжня подача для круглого зовнішнього
- •Поздовжня подача для внутрішнього шліфування в долях
- •Поперечна подача в долях від ширини круга і вертикальна подача для плоского шліфування периферією круга.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з поздовжньою подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з радіальною подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при внутрішньому шліфуванні.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при плоскому шліфуванні периферією круга.
- •Коефіцієнти к1 , к2, к3 , к4
- •Кругле зовнішне шліфування
- •Паспортні дані верстатів.
- •Параметри шорсткості і квалітети точності поверхні при різних видах обробки матеріалів різанням.
- •Література
3.2. Визначення режимів різання для свердління, зенкерування, розвертування. Порядок виконання практичної роботи.
Призначити різальний інструмент.
Глибина різання (призначати тільки для розсвердлювання, зенкерування та розвертування).
Визначити подачу та скорегувати її за паспортом верстата, на якому про-водиться обробка.
Визначити осьову силу та порівняти її з силою, яку допускає механізм подачі верстата.
Призначити стійкість інструменту.
Визначити швидкість різання.
Визначити число обертів шпинделя та скорегувати його за паспортом верстата.
8. Визначити дійсну швидкість різання.
9. Визначити необхідну потужність верстата, яка порівнюється з фактичною потужністю.
10. Визначити основний технологічний час.
Режими різання при свердлінні, зенкеруванні та розвертуванні можна виз-начити аналітичним та табличним методами. Аналітичне визначення режимів різання точніше і може проводитись з використанням довідників [10, 3] . При табличному визначенні режимів різання використовуються довідники [3, 6, 9] та цей посібник.
Визначення режиму різання починається з призначення різального інстру-менту. Необхідно вказати тип інструменту, геометричні параметри та матеріал різальної частини інструменту. Для свердління та розсвердлювання найчастіше використовують спіральні свердла. Можна використовувати перові свердла та свердла для глибокого свердління. Діаметр свердла призначається відповідно до діаметра отвору. Свердління отворів діаметром більше 30 мм рекомен-дується проводити за два проходи.
Потрібно вказати кут біля вершини свердла 2φ. Для обробки конструкційних сталей та чавуну 2φ = 1160 - 1180. При обробці корозійностійких сталей, латуні, алюмінієвих сплавів, міді 2φ = 1250 - 1500. При обробці пластмас, твердих бронз та твердих чавунів 2φ = 800 - 1100.
Потрібно також прийняти форму загострення свердла. Свердла діаметром до 12 мм мають тільки нормальне загострення (Н). При обробці конструкційних сталей свердлами діаметром 12 – 80 мм можна призначити нормальне загост-рення з підточуванням поперечної кромки (НП). Це веде до зменшення осьової сили. Для підвищення стійкості свердлам можна придати подвійне загострен- ня (Д). Такі свердла рекомендуються для обробки конструкційних сталей з підвищеною міцністю.
Для обробки стального та чавунного литва з поверхневою кіркою можна призначити подвійне загострення з підточуванням поперечної кромки (ДП). Якщо на литві поверхнева кірка зрізана, то рекомендується подвійне загострення з підточуванням поперечної кромки та направляючих стрічок (ДСП). Для обробки чавуну без кірки рекомендується подвійне загострення з підточуванням та зрізуванням поперечної кромки (ДП-2). Більш грунтовні рекомендації до призначення геометричних параметрів свердл приведені на стор. 150 –151 [10] або 359– 361 [6].
Свердла виготовляються із інструментальної легованої сталі 9ХС, швидко-різальних сталей Р12, Р6М5, Р6М3 та інших. Використовують також свердла з припаяною пластиною ВК8, ВК6, Т5К10, Т15К6 та ін. Свердла діаметром до 6 мм можуть повністю виготовлятися із твердих сплавів ВК6М, ВК8М, ВК10М. Для призначення матеріалу свердла можна користуватися рекомендаціями на стор. 114-118 [10], на стор. 445 [3] або на стор. 353, 354 [6]. У зв’язку з тим, що свердління не відзначається високою точністю (11 – 14 квалітет) та якістю обробки ( до Rа = 25÷12,5 мкм), для підвищення якості та точності обробки після свердління, литва, або штампування призначають зенкерування. Зенкери забезпечують точність обробки по 11 – 9 квалітетах та якість обробки до Ra = 3,2÷12,5 мкм або до Rz = 12,5÷50 мкм.
Припуск на зенкерування частіше всього залишають (0,05 ÷ 0,1)d; d – діа-метр оброблюваного отвору.
а) б)
в)
Рис. 21 Обробка отворів: а) – свердління; б) – зенкерування;
в) – розвертування.
Після зенкерування або розточування можна призначити розвертування, яке забезпечить 6 – 9 квалітет точності та чистоту поверхні до Ra = 0,32 ÷ 6,3 мкм. Глибина різання при розвертуванні не перевищує 0,1 ÷ 0,4 мм.
Зенкерування та розвертування ділять на чорнове та чистове. Відповідно потрібно призначити інструменти.
Зенкери та розвертки можуть бути з сталей 9ХС, швидкорізальних сталей, або мають пластини із сплавів ВК6, ВК8, ВК8В, Т5К10, Т15К6, Т14К8. Для зенкерів і розверток необхідно призначити геометричні параметри, особливо кут φ. Для зенкерів, що оброблюють конструкційні сталі і кольорові сплави – φ = 600, для обробки чавуну φ = 300- 600. Для ручних розверток φ = 0,5÷1,50. Машинні розвертки для обробки сталі і кольорових сплавів мають φ = 12÷150, для обробки чавуну і важкооброб- люваних матеріалів φ = 3÷50. Для обробки глухих отворів ручні розвертки мають φ = 450, а машинні – φ = 600.Для призначення зенкерів та розверток можна користуватися рекомендаціями на стор. 153-160 [10], або стр. 354, 361-363 [6].
Після призначення інструменту потрібно вказати також верстат, на якому буде проводитися обробка.
Глибина різання.
Визначається тільки для розсвердлювання, зенкерування та розвертування.
(мм)
Якщо зенкерування чи розвертування проводиться за декілька проходів, то загальний припуск ділиться між проходами відповідно до якості обробки.
Подача.
Вибирається з таблиць 3.2, 3.3, 3.4 (стор 56 - 57) цього посібника, з таблиць 25, 26, 27 (стор. 277, 278) [10], з карти С-2 (стор. 110 -113) [9] або з карт 41-73 (стор. 103-135) [6], з карт 2.46, 2.47, 2.48, 2.49 (стор. 255-262) [3]. Вибране значення подачі потрібно скорегувати по паспорту верстата, на якому ведеться обробка. При розрахунку режиму різання для багатоінструментальної свердлильної головки подачу потрібно визначити для кожного свердла та прийняти за розрахункову найменшу із вибраних подач.
Осьова сила.
Визначається для свердління, розсвердлювання і зенкерування. При аналітич-них розрахунках за довідником [10] використовують формулу:
- для свердління Ро = 10 · Ср · Dq · S ·Kp (Н); (3.2.1)
- для розвертування і зенкерування Ро = 10 · Ср · tx · Sy · Kp (Н). (3.2.2)
Постійна Ср та показники степенів вибирають з таблиці 32 (стор. 281) [10]. Поправочний коефіцієнт Кр=Кмр вибирається з таблиць 9, 10 (стор. 264, 265) [10].
Таблиця 3.2
Подачі, мм/об, для свердління і розсвердлювання отворів
Діаметр свердла D, мм |
Сталь
|
Чавуни, мідні та алюмінієві сплави |
||||
НВ<160 |
160 - 240 |
240 - 300 |
НВ>300 |
НВ<170 |
НВ>170 |
|
2 – 4 4 – 6 6 – 8 8 – 10 10 – 12 12 – 16 16 – 20 20 – 25 25 – 30 30 – 40 40 – 50 |
0,09-0,13 0,13-0,19 0,19-0,26 0,26-0,32 0,32-0,36 0,36-0,43 0,43-0,49 0,49-0,58 0,58-0,62 0,62-0,78 0,78-0,89 |
0,08-0,10 0,10-0,15 0,15-0,20 0,20-0,25 0,25-0,28 0,28-0,33 0,33-0,38 0,38-0,43 0,43-0,48 0,48-0,58 0,58-0,66 |
0,06-0,07 0,07-0,11 0,11-0,14 0,14-0,17 0,17-0,20 0,20-0,23 0,23-0,27 0,27-0,32 0,32-0,35 0,35-0,42 0,42-0,48 |
0,04-0,06 0,06-0,09 0,09-0,12 0,12-0,15 0,15-0,17 0,17-0,20 0,20-0,23 0,23-0,26 0,26-0,29 0,29-0,35 0,35-0,40 |
0,12-0,18 0,18-0,27 0,27-0,36 0,36-0,45 0,45-0,55 0,55-0,66 0,66-0,76 0,76-0,89 0,89-0,96 0,96-1,19 1,19-1,36 |
0,09-0,12 0,12-0,18 0,18-0,24 0,24-0,31 0,31-0,35 0,35-0,41 0,41-0,47 0,47-0,54 0,54-0,60 0,60-0,71 0,71-0,81 |
Примітка: 1. При відношенні глибини отвору до діаметра L/D = 3 – 5 вводити коефіцієнт Кls = 0,9; при L/D = 5 – 7 Кls = 0,8; при L/D = 7 – 10 Кls = 0,75.
2. Для обробки отворів з квалітетом точності Н11, під наступне розвертування чи під нарізування різьби вводити коефіцієнт Коs = 0,5.
3. При середній жорсткості системи ВПІД вводити коефіцієнт Кжs = 0,75; при малій жорсткості Кжs = 0,5.
4. Для свердл оснащених твердим сплавом вводити коефіцієнт Кіs = 0,6.
5. Для розсвердлювання наскрізних отворів подачі можна збільшувати в 2 рази порівняно зі свердлінням.
Таблиця 3.3.
Подачі, мм/об, для зенкерування отворів
Матеріал заготовки |
Діаметр зенкера D, мм |
|||||||
<15 |
15-20 |
20-25 |
25-30 |
30-40 |
40-50 |
50-60 |
60-80 |
|
Сталь |
0,5-0,6 |
0,6-0,7 |
0,7-0,9 |
0,8-1,0 |
0,9-1,2 |
1,0-1,3 |
1,1-1,3 |
1,2-1,5 |
Чавун,НВ<200 і мідні сплави |
0,7-0,9 |
0,9-1,1 |
1,0-1,2 |
1,1-1,3 |
1,2-1,7 |
1,6-2,0 |
1,8-2,2 |
2,0-2,4 |
Чавун,НВ>200 |
0,5-0,6 |
0,6-0,7 |
0,7-0,8 |
0,8-0,9 |
0,9-1,2 |
1,2-1,4 |
1,3-1,5 |
1,4-1,5 |
Примітка: 1. Для зенкерування глухих отворів подачу більше 0,3 – 0,6 мм/об не призначати.
2. Для обробки отворів з точністю по 9 – 11 квалітетах або під нарізування різьби вводити коефіцієнт Коs = 0,7.
Таблиця 3.4
Подачі, мм/об, для розвертування отворів
