- •1. Визначення режимів різання та вимоги до оформлення лабораторних, практичних і домашніх робіт.
- •Зміст основного напису:
- •2. Обробка заготовок на токарних верстатах.
- •2.1. Призначення матеріалу різальної частини інструменту.
- •2.2. Призначення різців.
- •2.3. Глибина різання. Подача. Основний технологічний час.
- •2.4. Розрахунок складових сил різання та потужності різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Зразок звіту з практичної роботи
- •Задача 13. Визначити складові сили різання Рz, Ру, Рх та потужність різання при обробці торцевої поверхні токарним різцем, якщо припуск на обробку h, подача s та швидкість різання V (табл. 2.11).
- •2.5. Розрахунки швидкості різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Задача 14. Визначити швидкість різання для обробки зовнішньої поверхні деталі з діаметра d до діаметра d, якщо подача s (табл. 2.12).
- •2.6. Визначення режимів різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Розточування отворів
- •Швидкість різання для токарної обробки
- •Точіння зовнішньої поверхні та розточування отворів
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Коефіцієнт к4
- •Зразок звіту з практичної роботи.
- •Розрахунок аналітичний за довідником [10] .
- •Задача 19. Визначити режим
- •Задача 25. Визначити режим різан-
- •3.2. Визначення режимів різання для свердління, зенкерування, розвертування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Чорнове розвертування отворів розвертками із швидкорізальної сталі
- •При табличному визначенні режимів різання за цим посібником осьова сила визначається з таблиці 3.6 (стор 59). За довідником [9] осьова сила визначається з карти с-5 (стор. 124 - 126).
- •Осьова сила Ро
- •Швидкість різання для свердління і зенкерування отворів
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Швидкість різання для розсвердлювання отворів
- •Швидкість різання для розвертування отворів
- •Потужність різання при свердлінні, розсвердлюванні і зенкеруванні.
- •Врізування та перебіг при свердлінні, зенкеруванні і розвертуванні
- •Комплексна контрольна робота 1.
- •4. Обробка заготовок на фрезерних верстатах.
- •4.1. Призначення інструменту. Глибина різання. Подача.
- •4.2. Визначення режимів різання для фрезерування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Рекомендовані діаметри фрез.
- •Подачі на зуб фрези sz для чорнової обробки площин та уступів
- •Подачі на зуб фрези sz для фасонних та кутових фрез
- •Швидкість різання для фрезерування .
- •Обробка сталі
- •Обробка чавуну та алюмінієвих сплавів
- •Коефіцієнт k1.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •5. Визначення режимів різання для стругання і довбання. Порядок виконання практичної роботи.
- •Подачі для обробки на поперечно – стругальних і довбальних верстатах. Чорнова обробка площин.
- •Чистова обробка площин
- •Обробка пазів.
- •Подачі для обробки на поздовжньо– стругальних верстатах. Чорнова обробка площин
- •Обробка пазів і відрізування
- •Швидкості різання для обробки на стругальних та довбальних верстатах.
- •Швидкості різання для обробки на довбальних верстатах. Обробка площин
- •Обробка пазів
- •Швидкості різання для обробки на поздовжньо – стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Швидкості різання для обробки на поперечно– стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнт к1,
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •(Напрям головного руху)
- •(Напрям подачі)
- •6. Визначення режимів різання для протягування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Групи оброблюваності металів по швидкості різання для протягування
- •Сила різання р, н, що діє на 1 мм довжини леза зуба протяжки.
- •Стійкість протяжки з швидкорізальної сталі р6м5
- •Для обробки отворів
- •7. Визначення режимів різання для нарізування різьби. Порядок виконання практичної роботи.
- •Число проходів для нарізування метричної та трапецієвидної зовнішної різьби.
- •Режими різання для нарізування різьби твердосплавними різцями на прохід на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти kv1, kn1, k2, к3, k4, к5
- •Режими різання для нарізування різьби до упору на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти к3, k6
- •Режими різання для нарізування різьби плашками.
- •Обробка сталі
- •Коефіцієнт k1
- •Обробка алюмінієвих сплавів
- •Обробка мідних сплавів
- •Режими різання для нарізування різьби мітчиками.
- •Обробка чавунів
- •Коефіцієнти k1, k2, к3
- •Комплексна контрольна робота №2.
- •8. Визначення режимів різання для зубофрезерування та зубодовбання.
- •Порядок виконання роботи
- •8.2. Нарізування зубчастих коліс червячною модульною фрезою та довбачем по методу обкатування. Порядок виконання роботи.
- •Подачі для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k1, k2
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k3, k4, к5
- •Величина врізування та перебігу червячної модульної фрези при обробці прямозубих циліндричних зубчастих коліс.
- •Коефіцієнт k1
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс дисковими довбачами.
- •Чистова обробка по попередньо обробленому зубу
- •Коефіцієнти kv2, kn2, k3, к4
- •Комплексна домашня робота.
- •Контрольна робота.
- •Поздовжня подача для круглого зовнішнього
- •Поздовжня подача для внутрішнього шліфування в долях
- •Поперечна подача в долях від ширини круга і вертикальна подача для плоского шліфування периферією круга.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з поздовжньою подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з радіальною подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при внутрішньому шліфуванні.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при плоскому шліфуванні периферією круга.
- •Коефіцієнти к1 , к2, к3 , к4
- •Кругле зовнішне шліфування
- •Паспортні дані верстатів.
- •Параметри шорсткості і квалітети точності поверхні при різних видах обробки матеріалів різанням.
- •Література
5. Визначення режимів різання для стругання і довбання. Порядок виконання практичної роботи.
Накреслити схему різання.
Призначити різальний інструмент. Вказати тип різця, матеріал різальної частини та геометрію.
Глибина різання.
Визначити подачу.
Встановити період стійкості різця.
Визначити швидкість різання.
Число подвійних ходів.
Дійсна швидкість різання.
Зусилля різання.
Потужність різання.
Основний час.
На початку визначення режимів різання для стругання або довбання реко-мендується накреслити в одному чи двох виглядах схему різання. Це допоможе краще розібратися в обробці, для якої визначається режим різання.
Після цього потрібно призначити різальний інструмент. Для обробки гори-зонтальної та вертикальної поверхні на стругальних верстатах можна викорис-товувати прохідні прямі та зігнуті стругальні різці з кутами в плані φ = φ1 = 450 (якщо різальна пластина з твердого сплаву) та φ = 450, φ1 = 100, 150 (якщо різальна пластина з швидкорізальної сталі), а також підрізувальні стругальні різці з кутами φ = 950, φ1 = 150. Розміри та деякі геометричні параметри стругальних різців можна вибрати з таблиці 9 (стор. 121) [10] або додат- ку 5 (стор. 358, 359) [6].
Для прорізування пазів та розрізування заготовок використовують відрізу- вальні різці, розміри яких можна вибрати з таблиці 10 (стор. 121, 122) [10] як для токарних різців.
а) б)
Рис. 31 а) – стругання площини; б) – довбання канавки.
Відповідні токарні різці можна використовувати і для обробки плоскої по-верхні. Часто на стругальних та довбальних верстатах обробляють фасонні по-верхні. Для цього потрібно вибирати різці з відповідним профілем. Для кінцевої (чистової) обробки використовують чистові стругальні різці з великим радіусом скруглення або з довгим (40 мм і більше) лезом під кутом φ1 = 00.
В зв’язку з тим, що стругальні різці працюють з ударним навантаженням то передній кут, як правило, на 50 - 100 менше, ніж у токарних. Так для стругаль-них різців з твердосплавною пластиною передній кут часто приймають від 00 до 150.
Стругальні та довбальні різці виготовляють з швидкорізальних сталей Р12, Р6М5, Р6М3, а для важкооброблюваних матеріалів – Р9М4К8Ф, Р9К10. Використовують також різці з пластинами твердого сплаву ВК6, ВК8, Т5К10, Т15К6 та інші. Матеріал цих різців можна призначити відповідно до рекомен-дацій таблиць 2 та 3 (стор. 115-117) [10].
Глибина різання.
Для підвищення продуктивності рекомендується вести обробку з якнайменшим числом проходів, при можливості виконувати роботу за один прохід. На поз-довжньо-стругальних верстатах обробка може вестись декількома супортами одночасно. При кінцевій обробці глибина різання призначається в залежності від вимог до якості обробленої поверхні. При цьому можна користуватися рекомендаціями карт 86, 87 (стор. 158, 159) [6]. Слід пам’ятати, що при обробці пазів і канавок глибина різання дорівнює ширині різальної частини різця.
Подача.
Подача вибирається в залежності від умов обробки та можливостей верстата, на якому проводиться обробка. При обробці площин та пазів подачу можна вибрати з таблиць 5.1, 5.2 (стор 96 - 98), з таблиць 11, 13 та 15 (стор. 266, 268) [10]. Величину подачі можна визначити також з карт 86, 95 та 104 (стор. 158, 169, 179) [6]. Подачі для чистових широких різців вибираються з таблиці 24 (стор. 276) [10] або з карти 87 (стор. 159) [6].
Таблиця 5.1
