6. Визначення режимів різання для протягування. Порядок виконання практичної роботи.
Встановити групу оброблюваності матеріалу заготовки. Встановити гру-пу якості протягуваної поверхні (при використанні довідника [8]). Призначити змащувально-охолоджуючу рідину.
Визначити силу різання і перевірити можливість роботи за тяговим зусиллям верстата.
Визначити швидкість різання.
Перевірити можливість прийняття визначеної швидкості різання за по-тужністю електродвигуна верстата.
Визначити стійкість протяжки.
Визначити кількість деталей, які обробляються між двома переточками протяжки.
Основний технологічний час.
Протягування є одним з найбільш продуктивних способів обробки металів. Використовується для обробки круглих, багатогранних, шліцевих та інших наскрізних отворів, для обробки шпонкових пазів в отворах, а також для оброб-ки зовнішньої поверхні деталі.
1. Визначення режиму різання при протягуванні починається з встановлення групи оброблюваності протягуваного матеріалу. Для цього можна використати таблицю 6.1 (стор.111), таблицю 53 (стор. 299) [10], карту П-2 (стор. 132-134) [9] або карту 1 (стор. 44) [8]. При використанні довідника [8] потрібно встановити групу якості протягуваної поверхні. Карта 2 (стор. 50) [8]. Змащувально-охолоджуюча рідина призначається в залежності від властивостей оброблюваного матеріалу і якості обробки. Карта 23 (стор. 76, 77) [8]. При визначенні режимів різання за цим посібником, за довідниками [10] та [9] властивості змащувально-оходжувальної рідини не враховується.
Рис. 36 Протягування отвору.
2. При використанні цього посібника та довідника [10] користуються формулою:
(Н) (6.1)
Р – сила різання в Н на 1мм довжини різальної кромки, таблиця 6.3 (стор. 111) , таблиця 54 (стор. 300) [10].
При використанні довідника [9] сила різання визначається за формулою:
(Н) (6.2)
F – сила різання в кг на 1мм довжини різальної кромки, карта П-3 (стор.135) [9].
При використанні довідника [8] сила різання визначається за формулою:
(Н) (6.3)
q – сила протягування на 1 мм довжини різальної кромки (кгс/мм), кар- та 24 (стор. 70) [8];
Кр – поправочний коефіцієнт на силу різання, карта 25 (стор. 81-82) [8];
В – сумарна довжина різальних кромок, які одночасно беруть участь у різанні.
При обробці шпонкового пазу:
(мм) (6.4)
При обробці шліцевого отвору:
(мм) (6.5)
Для круглих отворів:
(мм) (6.6)
При обробці плоскої поверхні:
(мм) (6.7)
b – ширина шпонкового паза, одного шліця або плоскої притягуваної поверхні;
Zp – найбільше число одночасно працюючих зубів протяжки.
(6.8)
l- довжина протягуваного отвору або зовнішньої поверхні;
t – крок зубів протяжки;
Zc – число зубів протяжки в секції;
D – діаметр протягуваного отвору;
λ – кут нахилу різальної кромки зуба плоскої протяжки;
Z – число шліців у отворі.
3. Визначену силу різання необхідно порівняти з тяговим зусиллям верстата. Протягування можливе при Pz < Q, Q вказане в паспорті верстата.
4. Швидкість різання (V) вибираємо з таблиці 6.2 (стор.111), з карти 4 (стор. 53, 54) [8], карти П-2 (стор. 132) [9] або з таблиці 52 (стор. 299) [10]. Прийняте значення швидкості потрібно корегувати по паспорту верстата (додаток, стор. 178).
5. Швидкість різання, допустима потужністю електродвигуна верстата, визначається за формулою:
(м/хв.) (6.9)
N – потужність електродвигуна, вибирається з паспорта верстата;
η – коефіцієнт корисної дії верстата, вибирається з паспорта верстата.
При використанні довідника [9], допустиму швидкість можна визначити з карти П-4 (стор. 136). Швидкість різання V порівнюється з допустимою швидкістю різання Vд. Якщо V > Vд, то за розрахункове значення швидкості різання приймається Vд.
6. Стійкість протяжки Т вибираємо з таблиці 6.4 (стор.112), з карти 6 (стор. 75) [8], карти П-5 (стор. 137) [9]. Стійкість протяжки призначається в метрах сумарної довжини обробленої поверхні.
7. Кількість протягуваних деталей між двома переточками протяжки визначається за формулою:
(шт.) (6.10)
8. Основний (технологічний) час визначаємо за формулою:
(хв.) (6.11)
Lp.x – довжина робочого ходу;
(мм) (6.12)
ln - довжина робочої частини протяжки;
l- довжина оброблюваної поверхні;
lдод.= 30-50 мм – величина на вхід та вихід протяжки;
q – кількість одночасно оброблюваних деталей;
К- коефіцієнт, який враховує відношення швидкості різання і швидкості холостого ходу (вибирається з паспорта верстата);
(6.13)
і – число проходів.
Таблиця 6.1