- •1. Визначення режимів різання та вимоги до оформлення лабораторних, практичних і домашніх робіт.
- •Зміст основного напису:
- •2. Обробка заготовок на токарних верстатах.
- •2.1. Призначення матеріалу різальної частини інструменту.
- •2.2. Призначення різців.
- •2.3. Глибина різання. Подача. Основний технологічний час.
- •2.4. Розрахунок складових сил різання та потужності різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Зразок звіту з практичної роботи
- •Задача 13. Визначити складові сили різання Рz, Ру, Рх та потужність різання при обробці торцевої поверхні токарним різцем, якщо припуск на обробку h, подача s та швидкість різання V (табл. 2.11).
- •2.5. Розрахунки швидкості різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Задача 14. Визначити швидкість різання для обробки зовнішньої поверхні деталі з діаметра d до діаметра d, якщо подача s (табл. 2.12).
- •2.6. Визначення режимів різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Розточування отворів
- •Швидкість різання для токарної обробки
- •Точіння зовнішньої поверхні та розточування отворів
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Коефіцієнт к4
- •Зразок звіту з практичної роботи.
- •Розрахунок аналітичний за довідником [10] .
- •Задача 19. Визначити режим
- •Задача 25. Визначити режим різан-
- •3.2. Визначення режимів різання для свердління, зенкерування, розвертування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Чорнове розвертування отворів розвертками із швидкорізальної сталі
- •При табличному визначенні режимів різання за цим посібником осьова сила визначається з таблиці 3.6 (стор 59). За довідником [9] осьова сила визначається з карти с-5 (стор. 124 - 126).
- •Осьова сила Ро
- •Швидкість різання для свердління і зенкерування отворів
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Швидкість різання для розсвердлювання отворів
- •Швидкість різання для розвертування отворів
- •Потужність різання при свердлінні, розсвердлюванні і зенкеруванні.
- •Врізування та перебіг при свердлінні, зенкеруванні і розвертуванні
- •Комплексна контрольна робота 1.
- •4. Обробка заготовок на фрезерних верстатах.
- •4.1. Призначення інструменту. Глибина різання. Подача.
- •4.2. Визначення режимів різання для фрезерування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Рекомендовані діаметри фрез.
- •Подачі на зуб фрези sz для чорнової обробки площин та уступів
- •Подачі на зуб фрези sz для фасонних та кутових фрез
- •Швидкість різання для фрезерування .
- •Обробка сталі
- •Обробка чавуну та алюмінієвих сплавів
- •Коефіцієнт k1.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •5. Визначення режимів різання для стругання і довбання. Порядок виконання практичної роботи.
- •Подачі для обробки на поперечно – стругальних і довбальних верстатах. Чорнова обробка площин.
- •Чистова обробка площин
- •Обробка пазів.
- •Подачі для обробки на поздовжньо– стругальних верстатах. Чорнова обробка площин
- •Обробка пазів і відрізування
- •Швидкості різання для обробки на стругальних та довбальних верстатах.
- •Швидкості різання для обробки на довбальних верстатах. Обробка площин
- •Обробка пазів
- •Швидкості різання для обробки на поздовжньо – стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Швидкості різання для обробки на поперечно– стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнт к1,
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •(Напрям головного руху)
- •(Напрям подачі)
- •6. Визначення режимів різання для протягування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Групи оброблюваності металів по швидкості різання для протягування
- •Сила різання р, н, що діє на 1 мм довжини леза зуба протяжки.
- •Стійкість протяжки з швидкорізальної сталі р6м5
- •Для обробки отворів
- •7. Визначення режимів різання для нарізування різьби. Порядок виконання практичної роботи.
- •Число проходів для нарізування метричної та трапецієвидної зовнішної різьби.
- •Режими різання для нарізування різьби твердосплавними різцями на прохід на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти kv1, kn1, k2, к3, k4, к5
- •Режими різання для нарізування різьби до упору на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти к3, k6
- •Режими різання для нарізування різьби плашками.
- •Обробка сталі
- •Коефіцієнт k1
- •Обробка алюмінієвих сплавів
- •Обробка мідних сплавів
- •Режими різання для нарізування різьби мітчиками.
- •Обробка чавунів
- •Коефіцієнти k1, k2, к3
- •Комплексна контрольна робота №2.
- •8. Визначення режимів різання для зубофрезерування та зубодовбання.
- •Порядок виконання роботи
- •8.2. Нарізування зубчастих коліс червячною модульною фрезою та довбачем по методу обкатування. Порядок виконання роботи.
- •Подачі для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k1, k2
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k3, k4, к5
- •Величина врізування та перебігу червячної модульної фрези при обробці прямозубих циліндричних зубчастих коліс.
- •Коефіцієнт k1
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс дисковими довбачами.
- •Чистова обробка по попередньо обробленому зубу
- •Коефіцієнти kv2, kn2, k3, к4
- •Комплексна домашня робота.
- •Контрольна робота.
- •Поздовжня подача для круглого зовнішнього
- •Поздовжня подача для внутрішнього шліфування в долях
- •Поперечна подача в долях від ширини круга і вертикальна подача для плоского шліфування периферією круга.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з поздовжньою подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з радіальною подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при внутрішньому шліфуванні.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при плоскому шліфуванні периферією круга.
- •Коефіцієнти к1 , к2, к3 , к4
- •Кругле зовнішне шліфування
- •Паспортні дані верстатів.
- •Параметри шорсткості і квалітети точності поверхні при різних видах обробки матеріалів різанням.
- •Література
2.4. Розрахунок складових сил різання та потужності різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
Ознайомитися із завданням до практичної роботи.
Накреслити схему дії складових сили різання у відповідності до одержа-ного індивідуального завдання.
Вибрати необхідні довідкові дані для розрахунків складових сили різан-ня. При цьому можна користуватися довідниками [3,10,11].
Визначити складові сили різання Рх, Рy, Рz .
Визначити потужність різання.
Розрахунки складових сили різання та потужності різання оформити у вигляді звіту.
П
ід
час проведення процесу рі-зання
виникає система сил. Умовно можна
вважати, що рівнодіюча цих сил діє
перпен-дикулярно до леза різця. Для
практичних розрахунків вико-ристовується
не сама рівнодіюча R,
а її складові Pz,
Py,
Рх.
Pz
– головна складова сили різання (часто
складову Pz
називають силою різання), лежить в
пло-щині різання і діє перпен-дикулярно
лезу різця. В основ-ному стружка з
поверхні заго-
товки знімається під дією цієї сили, тому знаючи силу Pz, можна визначити потужність різання. З врахуванням сили Pz розраховують різець на міцність і розраховують на міцність вузли та деталі верстату. Py – радіальна складова сили різання, прагне відштовхнути різець від заготовки. Вона діє перпендикулярно до заготовки. Силу Py використовують при розрахунках на міцність механізмів поперечної подачі верстата. Px – осьова складова сили різання, діє паралельно осі заготовки. Ця сила складає основне навантаження механізму поздовжньої подачі супорта верстата.
Рівнодіюча сил різання підраховується за формулою:
(2.4.1)
Співвідношення сил Px, Py та Pz залежить від елементів режиму різання, геометрії різця, властивостей матеріалу заготовки, стану леза різця та іншого.
В окремих випадках сила Px або Py відсутні. При відрізуванні заготовки різцем з лезом паралельним осі заготовки сила Px відсутня. При обробці про-хідним упорним різцем з кутами φ = 900 та λ = 00 відсутня сила Ру.
Аналітичним способом сили різання підраховуються за емпіричними формулами.
При використуванні довідників [10,11] складові сили різання визна- чаються за формулою:
(Н) (2.4.2)
Ср – постійна величина, яка враховує вид токарної обробки, групу матеріалу заготовки та інструменту. Постійна Ср та показники х, у, n вибираються окремо для сил Рх, Ру та Рz по таблиці 22 (стор. 273, 274) [10] або таблиці 20 (стор. 429) [11];
t – глибина різання (мм);
S – величина подачі різця (мм/об.);
V – швидкість різання (м/хв.);
Кр – коефіцієнт, який враховує конкретні умови обробки:
(2.4.3)
Кмр – коефіцієнт, який враховує властивості оброблюваного матеріалу:
для
сталей
(2.4.4)
для
сірого чавуну
(2.4.5)
для
ковкого чавуну
(2.4.6)
Показник n вибирається з таблиці 9 (стор. 264) [10] або табли- ці 22 (стор. 430) [11]. Для мідних та алюмінієвих сплавів коефіцієнт Кмр визначається по таблиці 10 (стор. 265) [10] або таблиці 23 (стор. 430) [11].
Кφр, Кγр, Кλр, Кrр – коефіцієнти, які враховують вплив відповідних кутів різця на величину складових сили різання. Ці коефіцієнти слід вибирати з таблиці 23 (стор. 275) [10] або таблиця 24 (стор. 431) [11].
При роботі з довідником [3] слід використовувати рекомендації карти 2.88 (стор. 350)
Після визначення складових сили різання можна підрахувати потужність різання:
(кВт) (2.4.7)
Значення сили Pz підставляти в Нютонах, швидкість різання в метрах за хвилину.
З метою набуття навиків визначення режимів різання табличним методом доцільно силу Pz знайти за допомогою карти Т5 (стор. 35-36)[9] або за допомо-гою іншого довідника.
