- •1. Визначення режимів різання та вимоги до оформлення лабораторних, практичних і домашніх робіт.
- •Зміст основного напису:
- •2. Обробка заготовок на токарних верстатах.
- •2.1. Призначення матеріалу різальної частини інструменту.
- •2.2. Призначення різців.
- •2.3. Глибина різання. Подача. Основний технологічний час.
- •2.4. Розрахунок складових сил різання та потужності різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Зразок звіту з практичної роботи
- •Задача 13. Визначити складові сили різання Рz, Ру, Рх та потужність різання при обробці торцевої поверхні токарним різцем, якщо припуск на обробку h, подача s та швидкість різання V (табл. 2.11).
- •2.5. Розрахунки швидкості різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Задача 14. Визначити швидкість різання для обробки зовнішньої поверхні деталі з діаметра d до діаметра d, якщо подача s (табл. 2.12).
- •2.6. Визначення режимів різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
- •Розточування отворів
- •Швидкість різання для токарної обробки
- •Точіння зовнішньої поверхні та розточування отворів
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Коефіцієнт к4
- •Зразок звіту з практичної роботи.
- •Розрахунок аналітичний за довідником [10] .
- •Задача 19. Визначити режим
- •Задача 25. Визначити режим різан-
- •3.2. Визначення режимів різання для свердління, зенкерування, розвертування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Чорнове розвертування отворів розвертками із швидкорізальної сталі
- •При табличному визначенні режимів різання за цим посібником осьова сила визначається з таблиці 3.6 (стор 59). За довідником [9] осьова сила визначається з карти с-5 (стор. 124 - 126).
- •Осьова сила Ро
- •Швидкість різання для свердління і зенкерування отворів
- •Коефіцієнти к1, к 2, к3.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •Швидкість різання для розсвердлювання отворів
- •Швидкість різання для розвертування отворів
- •Потужність різання при свердлінні, розсвердлюванні і зенкеруванні.
- •Врізування та перебіг при свердлінні, зенкеруванні і розвертуванні
- •Комплексна контрольна робота 1.
- •4. Обробка заготовок на фрезерних верстатах.
- •4.1. Призначення інструменту. Глибина різання. Подача.
- •4.2. Визначення режимів різання для фрезерування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Рекомендовані діаметри фрез.
- •Подачі на зуб фрези sz для чорнової обробки площин та уступів
- •Подачі на зуб фрези sz для фасонних та кутових фрез
- •Швидкість різання для фрезерування .
- •Обробка сталі
- •Обробка чавуну та алюмінієвих сплавів
- •Коефіцієнт k1.
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •5. Визначення режимів різання для стругання і довбання. Порядок виконання практичної роботи.
- •Подачі для обробки на поперечно – стругальних і довбальних верстатах. Чорнова обробка площин.
- •Чистова обробка площин
- •Обробка пазів.
- •Подачі для обробки на поздовжньо– стругальних верстатах. Чорнова обробка площин
- •Обробка пазів і відрізування
- •Швидкості різання для обробки на стругальних та довбальних верстатах.
- •Швидкості різання для обробки на довбальних верстатах. Обробка площин
- •Обробка пазів
- •Швидкості різання для обробки на поздовжньо – стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Швидкості різання для обробки на поперечно– стругальних верстатах
- •Відрізування і прорізування канавок
- •Коефіцієнт к1,
- •Коефіцієнт к2
- •Коефіцієнт к3
- •(Напрям головного руху)
- •(Напрям подачі)
- •6. Визначення режимів різання для протягування. Порядок виконання практичної роботи.
- •Групи оброблюваності металів по швидкості різання для протягування
- •Сила різання р, н, що діє на 1 мм довжини леза зуба протяжки.
- •Стійкість протяжки з швидкорізальної сталі р6м5
- •Для обробки отворів
- •7. Визначення режимів різання для нарізування різьби. Порядок виконання практичної роботи.
- •Число проходів для нарізування метричної та трапецієвидної зовнішної різьби.
- •Режими різання для нарізування різьби твердосплавними різцями на прохід на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти kv1, kn1, k2, к3, k4, к5
- •Режими різання для нарізування різьби до упору на токарно - гвинторізальних верстатах.
- •Коефіцієнти к3, k6
- •Режими різання для нарізування різьби плашками.
- •Обробка сталі
- •Коефіцієнт k1
- •Обробка алюмінієвих сплавів
- •Обробка мідних сплавів
- •Режими різання для нарізування різьби мітчиками.
- •Обробка чавунів
- •Коефіцієнти k1, k2, к3
- •Комплексна контрольна робота №2.
- •8. Визначення режимів різання для зубофрезерування та зубодовбання.
- •Порядок виконання роботи
- •8.2. Нарізування зубчастих коліс червячною модульною фрезою та довбачем по методу обкатування. Порядок виконання роботи.
- •Подачі для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k1, k2
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс червячними модульними однозахідними фрезами
- •Коефіцієнти k3, k4, к5
- •Величина врізування та перебігу червячної модульної фрези при обробці прямозубих циліндричних зубчастих коліс.
- •Коефіцієнт k1
- •Режими різання для обробки зубчастих коліс дисковими довбачами.
- •Чистова обробка по попередньо обробленому зубу
- •Коефіцієнти kv2, kn2, k3, к4
- •Комплексна домашня робота.
- •Контрольна робота.
- •Поздовжня подача для круглого зовнішнього
- •Поздовжня подача для внутрішнього шліфування в долях
- •Поперечна подача в долях від ширини круга і вертикальна подача для плоского шліфування периферією круга.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з поздовжньою подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при зовнішньому круговому шліфуванні з радіальною подачею.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при внутрішньому шліфуванні.
- •Табличне значення потужності різання Nтабл.(кВт) при плоскому шліфуванні периферією круга.
- •Коефіцієнти к1 , к2, к3 , к4
- •Кругле зовнішне шліфування
- •Паспортні дані верстатів.
- •Параметри шорсткості і квалітети точності поверхні при різних видах обробки матеріалів різанням.
- •Література
2.5. Розрахунки швидкості різання для токарної обробки. Порядок виконання практичної роботи.
Ознайомитися із завданням до практичної роботи.
Вибрати необхідні довідкові дані для розрахунків швидкості різання при токарній обробці. Для того щоб студенти вміли користуватися різними довідниками, рекомендується швидкість різання визначити аналітичним і табличним методами за різними довідниками. Для аналітичного визна-чення швидкості різання для точіння рекомендуються довідники [3,10]. Для табличного визначення швидкості різання для точіння рекоменду-ються довідники [3,6,9] та цей посібник.
За вибраними даними розрахувати швидкість різання.
Розрахунки оформити у вигляді звіту про роботу.
Швидкість різання V – це швидкість зняття стружки з поверхні заготовки. Від правильності визначення швидкості різання залежить як продуктивність праці, так і собівартість обробки. При збільшенні швидкості різання змен-шується основний технологічний час, але при цьому зменшується стійкість різ-ця і його необхідно частіше заточувати. Швидкість різання потрібно вибирати враховуючи стійкість різального інструменту, фізико-механічні властивості оброблюваного матеріалу, властивості матеріалу різальної частини різця, подачу та глибину різання; геометричні елементи різальної частини різця; розміри перерізу державки різця; змащувально-охолоджуючу рідину; вид обробки та інші умови обробки.
Аналітичні розрахунки швидкості різання проводяться за емпіричними формулами.
Швидкість різання аналітичним способом за довідником [10] підраховується за формулою:
(м/хв.) (2.5.1)
У випадку відрізування заготовки та прорізування канавок різного профілю використовується формула:
(м/хв.) (2.5.2)
Т – стійкість різця.
t – глибина різання (мм).
S – величина подачі різця (мм/об.).
Сv – постійна величина, яка враховує властивості матеріалів заготовки та різця, а також вид обробки. Постійна Сv та степеневі показники m, x, y вибираються з таблиці 17 (стор. 269, 270) [10].
Kv – коефіцієнт, який враховує конкретні умови обробки.
Kv = Kmv · Kпv · Kіv · Kφv · Kφ1v · Krv (2.5.3)
Kmv – коефіцієнт, який враховує вплив фізико-механічних властивостей оброб-люваного матеріалу на швидкість різання.
Для
сталі:
(2.5.4)
Для
сірого чавуну:
(2.5.5)
Для
ковкого чавуну:
(2.5.6)
Коефіцієнт Kr та степеневий показник nv вибирається з табли- ці 2 (стор. 262) [10]. Для високолегованих сталей коефіцієнт Kmv вибираєтся з табл.3 (стор. 262) [10]. Для мідних та алюмінієвих сплавів коефіцієнт Kmv вибирається з табл. 4 (стор. 263) [10].
Коефіцієнт Knv – враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання, вибирається з табл. 5 (стор. 263) [10].
Коефіцієнт Kіv – враховує вплив фізико-механічних властивостей матеріалу різальної частини різця на швидкість різання, вибирається з таблиці 6 (стор. 263) [10].
Коефіцієнти Kφv та Kφ1v враховують вплив кутів різця φ та φ1 на швидкість різання, вибирається з табл. 18 (стор. 271) [10].
Коефіцієнт Krv враховує вплив на швидкість різання радіусу біля вершини різця, вибирається з табл. 18 (стор. 271) [10] тільки для різців з швидкорізальної сталі.
Для внутрішньої обробки, а також у випадках, відмічених у примітці до таблиці 17 [10], потрібно вводити додаткові коефіцієнти, приведені в цій при-мітці.
При аналітичному визначенні швидкості різання за довідником [3] необхідно використовувати карту 2.88, листи 7,8,9,10,15 (стор. 341 – 344, 349).
При табличному визначенні швидкості різання за довідником [3] використовуються карта 2.21(листи 1 – 8, стор. 210 – 217), карта 2.22(стор. 218), карта 2.30(листи 1-2, стор. 230, 231). Вибране значення швидкості різання необхідно корегувати введенням поправочних коефіцієнтів.
V = VT · Kvі · KVC · KVO · KVJ · KVM · KVT · KVP (2.5.7)
Швидкість різання табличним способом за цим посібником або довідником [9] розраховується за формулою:
V = Vтабл. · К1 · К2 · К3 (2.5.8)
Значення Vтабл. та коефіцієнти К1, К2, К3 вибираються з таблиці 2.19 (стор. 35 - 36) цього посібника або з карти Т4 (стор. 29-34) [9].
При використанні довідника [6] швидкість різання для точіння визна-чається з карт 5, 6, 9, 10, 11, 13, 17, 19, 20 (стор. 41-65). При цьому, обов’язково враховувати поправочні коефіцієнти, які подаються в кінці карт.
