Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Державні фінанси Лекції 2013-14.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Розділ ііі. Бюджет і бюджетний устрій україни

3.1. Сутність і призначення бюджету держави.

3.2. Бюджет – основний фінансовий план.

3.3. Основи бюджетного устрою. Бюджетна система України.

3.4. Бюджетний процес та його учасники.

3.5. Організація бюджетного процесу.

3.1. Сутність і призначення бюджету держави.

Економічні відносини між державою, юридичними особами і громадянами формуються за допомогою бюджетного механізму ресурсів і перерозподілу доходів. Бюджет, як метод інституційного механізму забезпечує ефективну за обсягами та структурою ресурсів і надає грошові кошти для фінансування затрат на виконання державою своїх функцій на безповоротній основі. Завдяки бюджетному методу акумулюється і витрачається значна частина бюджету. Інша частина бюджету формується і використовується на кредитній основі: надходження у формі внутрішніх позик, іноземних кредитів і витрати у вигляді бюджетних позик, кредитів іншим державам.

Економічний зміст бюджетних відносин визначається об'єктами грошових відносин які є джерелами формування дохідної бази бюджету є валовий внутрішній продукт, частина якого у вигляді прибутку і заробітної плати виступають як джерела безповоротного формування бюджетних доходів; національне багатство, частина якого, через механізм приватизації об'єктів державної власності і муніципальної, продажу золотовалютних резервів, слугують джерелом безповоротного формування бюджетних коштів; тимчасово вільні грошові кошти підприємств, збереження громадян, залучені державою на поворотній основі і у вигляді позик (через продаж на фінансовому ринку облігацій та інших цінних паперів, отримання кредиту під заставу, державного пакету акцій підприємств) для поповнення бюджетних доходів; на кінець, іноземний фінансовий капітал, що залучається державою у вигляді державних позик від окремих держав або міжнародних фінансово-кредитних установ, для поповнення бюджетних доходів.

В идатки бюджету виражають фінансові відносини пов’язані виконанням державою конституційних функцій - економічної, соціально-оборонної, стабілізаційної та інших. Отже економічними відносинами, які виникають у зв'язку з розподілом грошових коштів держави і їх використання мають назву бюджетних.

Ц

Історія становлення бюджету

ікавим, є те, що формування бюджетних відносин у прикладному аспекті базуються на історичному процесі еволюції суспільства - від трансформації натурального господарства у грошову становлення держави з її економічною та фінансовою системами.

Термін "бюджет" поширився у офіційних документах лише на початку XIX ст. Французький економіст Штурм Р. у своїй роботі "Бюджет" систематизував погляди вчених щодо сутності бюджету як законодавчого акту, офіційного звіту, відомості рівноваги державних доходів і видатків. Полярність визначення бюджету як економічної категорії відображають її складну природу.

На початку XX ст. було сформульовано визначення поняття бюджету, яке стало класичним «Державний бюджет є акт, що містить попереднє схвалення доходів і видатків»1

Подальший розвиток суспільних наук, у тому числі права, фінансів вплинуло на формування поглядів, суспільності і ролі бюджету. За теорією права "закон" - це акт, що схвалюється вищим представницьким органом державної влади. А періодичність прийняття законів про державні бюджети не надає самим бюджетам ознак закону.2 Бюджет не встановлює загальнообов'язкові норми, а регулює відносини бюджетний кодекс. В тім, бюджету надається особливий статус, який передбачає ухвалення закону, що регламентує бюджетні відносини, на поточний рік. Це відноситься до державного бюджету. Щодо місцевих бюджетів держава не видає щорічних законів.

Однак за Тлумачним словником В. Даля бюджет визначається як "кошторис,облік, розрахунок, розпис, рахунок доходів і видатків... державний кошторис". За словником Брокгауза (1861 р.) під бюджетом, з державницької точки зору, слід розуміти як загальний орієнтовний закон на основі якого складається розпис.

Професор (російський) І. Н. Озеров в "Основи фінансової науки" (1910 р.) досліджував розбіжності між поняттям "бюджет" і "розпис" за його визначенням бюджет є планом ведення державного господарства на певний проміжок часу. Цифровим вираженням цього плану, що затверджується законодавчою владою є розпис.

За визначенням вченого розпис є лише додатком до бюджетного закону

певного конкретного випадку. Бюджет визначає загальні норми складання затвердження фінансового плану, а розпис представляє сам фінансовий

план на певний період часу. Розпис є цифровою частиною плану ведення

державного господарства.

З'ясування змісту поняття державного бюджету вплинуло на еволюцію щодо його визначення та визначення бюджетного розпису.

Фінансова думка за радянських часів дає різноманітні прикладе визначення державного бюджету, який розглядається як:

  • економічна категорія;

  • фінансовий план держави;

  • централізований фонд грошових коштів;

  • централізована ланка фінансової системи.

За визначенням В. М. Радіонової (російської вченої) державний бюджет як економічна категорія виражає фінансові відносини, що виникають між державою та іншими учасниками суспільного виробництва в процесі планомірного розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту утворення централізованого фонду грошових коштів держави.

Законодавчими актами за радянських часів бюджет характеризувався виключно як фінансовий план держави. Радянська фінансова наука зосереджувала свою увагу на дослідженні державного бюджету, а не бюджету загалом. За умов соціалізму державний бюджет обіймав усі інші види бюджетів, які не були самостійними.

Підхід щодо з'ясування суті бюджету, як фінансового плану зберігся у законодавчих документах із фінансових питань і нині.

Бюджет за визначенням Бюджетного кодексу України є "план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань, функцій, які здійснюються органами державної влади, Автономної РК та органами місцевого самоврядування".

Запровадження засад самостійності кожного бюджету стало можливим вести мову про бюджет як про державний,

Нині, державний бюджет як сутність бюджетів країни замінено поняттям "зведений бюджет". Бюджет, який складається на рівні країни для задоволення загальнодержавних потреб називається загальнодержавним бюджетом.

Українські вчені зробили вагомий внесок у вивчені бюджетних питань та розбудови бюджетної системи України. Серед тих, чиї праці виходили наприкінці XIX - на початку XX ст. були М. І. Туган-Барановський, Мирнікова М.Х.

Дослідження бюджетних відносин проводиться і сучасними вченими оскільки особливості формування дохідної бази та напрямки використання бюджетних коштів вирізняються в різних економічних системах.

Для порівняння: економічна система радянських часів була сформована на засадах розподільних і перерозподільних відносинах та відпрацьованих правилах господарювання. За теорією інституціоналізму ринкова економіка є системою глобального обміну ефективність якого забезпечують економічні обмеження. Напрацьовані правила господарювання, відшліфована правова система, загальновизнаний етичний кодекс взаємодії, сформовані ринкові інститути, традиції державного регулювання. У сукупності усі умови формують інституційне середовище, яке визначає абсолютно специфічні риси та особливість конкретного господарського механізму, той мікросвіт економіки, що найбільш чітко характеризує неповторність зовні подібних систем в різних державах. За визначенням німецького вченого В. Ойкена 3 економічний процес завжди і всюди протікає в рамках певних форм, тобто історично заданого господарського порядку. Узагальнюючи існуючі в економічній практиці підходи до визначення та трактування поняття "бюджет" представимо у вигляді схеми (рис. 5)4.

Законодавство встановлювалося десятиліттями, а окремі базові принципи та положення не змінювалися уже кілька століть. Внесення ж поправки є тривалим і непростим, вимагає складних процедур. Так, в США обсяги фінансування бюджетних агенцій та видаткові програми змінюються з року в рік лише на незначний відсоток.

Інкременталістський шлях трансформації бюджетної системи стосується не тільки загальних обсягів доходів і видатків але структурних параметрів бюджету.

В нашій державі об'єктивні потреби швидкої трансформації практично всіх його підсистем привели до обрання шляху радикального реформування. Це пояснюється виникненням законодавчих помилок у законодавчому процесі. В результаті бюджетна система України носить надмірний перерозподільний характер. З іншого боку в Україні первинний розподіл доходів серед громадян є досить нерівномірним тому існує необхідність вирівнювання добробуту, обсяги державного сектору. Існують суттєві розбіжності між суспільними запитами і практикою.

У державах з більш однорідним за доходами населенням, які не потребують масштабного бюджетного перерозподілу спостерігаються "великі" бюджети. Отже, чим більша "обмінна" суть бюджету, тим значніші його розміри відносно ВВП. Для цього потрібно змінювати самі політичні обмеження, інституційне середовище, в якому твориться бюджетна політика.

Рис.5. Види бюджету.

Втім, незважаючи на наявність відмінностей у функціонуванні бюджету в різних економічних системах, спільним є те, що бюджет є надійним і ефективним інструментом регулювання економічних і соціальних процесів через законодавчі акти, які жорстко регулюють використання бюджетних коштів( рис. 6).

Конституція

Бюджетний кодекс України

Закон про Державний бюджет України

Інші закони, що регулюють бюджетні відносини

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України

Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади

Рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування

Рис.6. Бюджетне законодавство України.

Конституція України визначає загальні положення формування бюджету. На виконання засад та положень Конституції України був розроблений і прийнятий Бюджетний кодекс України. Він є основою прийняття закону про Державний бюджет України, який визначає розмір видатків держави на загальносуспільні потреби, та інших законів, що регулюють окремі питання бюджетних відносин.

Основна частина бюджетних відносин формується у процесі розподілу і перерозподілу вартості національного доходу. При первинному розподілі НД у державному бюджеті зосереджуються грошові кошти у вигляді :

  • частини податку на добавлену власність;

  • відрахувань на соціальне страхування.

На етапі вторинного розподілу НД у державному бюджеті накопичуються кошти через проведення:

  • різних видів платежів;

  • внески;

  • п одатки.