Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Державні фінанси Лекції 2013-14.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Д

Управління державними фінансами

ля впливу на процеси суспільного відтворення держава через певний господарський механізм ціленаправлено спрямовує діяльність продуктивних сил на створення суспільного продукту, а також організації складної системи фінансових відносин при розподілі і перерозподілі цього продукту. Важливою складовою частиною господарського механізму є фінансовий механізм. Саме через фінансовий механізм, як сукупність методів і форм, інструментів і важелів впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства в процесі розподільчих і перерозподільчих фінансових відносин, можливо втілити завдання фінансової політики.

Економічна сутність фінансового механізму закладена в його функціях:

  • забезпечення фінансовими ресурсами держави;

  • фінансове регулювання економічними і соціальними процесами держави.

За характером виконання цих функцій фінансовий механізм є:

  • директивним;

  • регулюючим.

Директивиий фінансовий механізм виражає фінансові відносини держави з іншими суб'єктами цих відносин. З боку держави розробляється система кількісного і якісного вираження фінансового механізму – суб'єкти і об'єкти зосередження і витрачання фінансових ресурсів, показники, ставки, норми, строки, санкції, пільги, тобто інструменти здійснення руху фінансових грошових коштів.

Для прикладу, через методи бюджетного фінансування здійснюється фінансове забезпечення відповідних рівнів господарського управління. Втім, при бюджетному фінансуванні враховуються умови визначення обсягів фінансування, періодичність передачі коштів, норми певних видів витрат а т. ін. водночас, щоб профінансувати відповідні заходи або програми, необхідно відпрацювати і законодавчо встановити форми мобілізації фінансових ресурсів.

Фінансовий механізм регулювання використання фінансових ресурсів забезпечує державі через певні форми і методи стимулювати або локалізувати ті чи інші економічні, соціальні процеси. Так, направляючи кошти на розвиток економіки, держава стимулює розвиток таких виробництв, які в умовах ринку не можуть забезпечити свій розвиток за рахунок власних ресурсів. З іншого боку, через методи мобілізації ресурсів, диференціацію ставок і пільг досягається прискорення або стимулювання розвитку окремих виробництв.

За функціональними ознаками виокремлення сфер і ланок фінансових відносин фінансовий механізм розрізняють:

  • функціонування державних фінансів;

  • страховий механізм;

  • кредитний механізм:

  • фінансовий механізм підприємств і господарських організацій.

Проте, кожний із цих фінансових механізмів складається з окремих ланок. Так, фінансовий механізм державних фінансів ділиться на бюджетний механізм і механізм функціонування позабюджетних фондів, а також фінансовий механізм держави.

Всі ланки фінансового механізму взаємопов'язані і взаємозалежні, оскільки складають єдине ціле. Складові фінансового механізму різняться між собою за рівнем складності і розгалуженості його елементів.

Наприклад, для бюджетного механізму характерна система багатьох податків і доходів, різноманітних напрямів використання бюджетних коштів, методів бюджетного фінансування. Однак, фінансовий механізм у цілому є принциповою схемою практичного використання фінансів в економіці держави. Складовими частинами його є:

  • фінансові показники;

  • фінансові методи;

  • фінансові важелі;

  • правове забезпечення;

  • нормативне забезпечення;

  • інформаційне забезпечення.

За допомогою фінансового механізму, при умові, якщо функціонують усі його складові, держава може спрямувати економічний і соціальний розвиток країни до потреб громадян.

Д

Фінансові показники

ієвість фінансового механізму визначається через фінансові показники.

За визначенням, фінансові показники передусім є абсолютними величинами, що характеризують фінансовий стан держави через результати господарської діяльності підприємницьких суб'єктів, доходи громадян держави, розподіл і перерозподіл ВВП.

Система фінансових показників характеризується зведеними і індивідуальними показниками.

Зведені показники віддзеркалюють процеси на макрорівні, визначають загальноекономічні пропорції, рівень фінансового забезпечення економічного і соціального розвитку, дають оцінку ефективності суспільного виробництва. До них слід віднести: загальнодержавні, галузеві та територіальні показники. Узагальнюючими є баланс фінансових ресурсів, що створюються в державі, обсяг доходів і видатків бюджету. Втім, узагальнюючі показники деталізуються в індивідуальних.

Індивідуальні фінансові показники характеризують мікроекономічні процеси. Зокрема, обсяг фінансових ресурсів деталізується прибутком, різноманітними видами податків та відрахувань, які характеризують окрему сторону фінансової діяльності держави, регіону. Загальний показник доходів бюджету можна деталізувати через платежі працюючих громадян, платежі підприємницьких структур, витрати на одну особу на освіту, витрати на соціально-культурні потреби, тощо.

Фінансові методи управління державними фінансами забезпечують цілеспрямований вплив на формування фінансових відносин між державою і суб'єктами цих відносин. Вони охоплюють:

1) планування і прогнозування;

2) фінансовий контроль;

3) фінансове забезпечення;

4) фінансове регулювання.