Нормативи, в яких детально визначено кількість ліжок, що має припадати на одного лікаря в різних відділеннях лікарень

Відділення	Лікар	Кількість ліжок
Акушерство	Акушер-гінеколог	15
Гінекологія	Акушер-гінеколог	20
Інфекційне відділення	Лікар інфекційних хвороб	25
Дитяче інфекційне відділення	Лікар інфекційних хвороб у дітей	20
Інфекційне відділення	Лікар інфекційних хвороб	20
Дитяче інфекційне відділення	Лікар інфекційних хвороб у дітей	15
Дерматологія (доросле і дитяче відділення)	Дерматолог-венеролог (у тому числі дитячий)	30
Неврологія (доросле і дитяче відділення)	Невролог	20
Відділення матерів і новонароджених	Педіатр /неонатолог для здорових новонароджених Педіатр /неонатолог для акушерського ізолятора Педіатр /неонатолог для недоношених новонароджених	25 10 10

Джерело: Наказ МОЗ № 33.

Загальна потреба в лікарських ліжках (Кл) визначається за формулою:

;

де, Н – чисельність населення;

П – відсоток госпіталізації;

О – оборот одного ліжка.

Розрахунок обороту одного ліжка проводиться виходячи із річного часу функціонування лікарського ліжка (приблизно 324 робочі дні) та середнього часу перебування хворого на лікуванні (10 днів).

,

де, Вд – кількість днів використання одного ліжка в рік;

Д – кількість днів перебування хворого на лікуванні.

Рівень госпіталізації на плановий рік визначається виходячи із кількості госпіталізованих на минулий рік в розрахунку на 110000 чоловік.

Середньорічна кількість ліжок у лікарських закладах визначається як сума кількості ліжок на початок планового року, кількості ліжок, які будуть введені в експлуатацію в плановому році, з врахуванням місяців впродовж яких нововведені ліжка будуть функціонувати. Відповідно до розрахункового показника лікарських ліжок визначають штати лікарів, середнього і молодшого персоналу за нормативами МОЗ. Штат адміністративно-господарського персоналу визначають залежно від категорії лікарів за типовими штатними розписами.

Рис. 17. Структура системи охорони здоров’я.

Система охорони здоров'я охоплює медичні заклади первинного, вторинного, третинного рівнів, які відповідно надають первинну медичну допомогу, спеціалізовану і високоспеціалізовану (рис. 17). Основним об'єктом надання медичних послуг є лікарня, поліклініка, швидка допомога, фельдшерсько-акушерський пункт. У лікарнях залежно від кількості ліжок розраховують кількість лікарських посад від яких передбачаються додатково посади чергового лікаря, рентгенолога, фізіотерапевта, зубного лікаря. Посаду завідувача відділення вводять за наявності ліжок.

Чисельність середнього і молодшого медичного персоналу визначають виходячи із кількості ліжок, лікарів та враховують кількість посад на один цілодобовий пост. Обрахунок кількості посад медичного персоналу на один черговий пост здійснюється за балансом робочого часу одного медичного працівника в рік і річного балансу часу.

Визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів проводиться за кількістю ліжко-днів, які визначаються як добуток середньорічної кількості ліжок на кількість днів функціонування ліжка в рік (приймається при розрахунку за минулий період).

Недосконалість діючих норм і нормативів, відсутність нових, що враховували б сучасний стан, перспективи розвитку та необхідність реформування галузі охорони здоров'я є причиною недосконалості планування видатків за основними статтями кошторису медичних установ.

Практика планування видатків закладами охорони здоров’я.

Видатки установ охорони здоров’я відповідно до економічної класифікації плануються за напрямами: поточні видатки; капітальні видатки. Кожна установа охорони здоров’я складає кошторис. Поточні видатки плануються на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; предмети, матеріали, обладнання та інвентар; медикаменти та перев’язочні матеріали; продукти харчування; оплата послуг;інші видатки, видатки на відрядження; оплата комунальних послуг та енергоносіїв; дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення; субсидії і поточні трансферти (табл. 16), які фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Розрахунок видатків на оплату праці здійснюється на основі штатного розпису з урахуванням характеру та специфіки роботи, розмірів посадових ставок, тарифних розрядів працівників закладів охорони здоров’я в межах схем затверджених Постановою Кабінету Міністрів України “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30 серпня 2002 року № 1298. Проте, запровадження у бюджетній сфері ЄТС дозволило відновити втрачені міжпосадові і міжгалузеві співвідношення, але не вирішило проблеми щодо диференціації тарифних ставок і посадових окладів різних професійно-кваліфікованих груп працівників з урахуванням складності їх праці, а також усунення необгрунтованих диспропорцій у рівнях оплати праці працівників однакової кваліфікації, які виконують аналогічну за складністю роботу. В 2010–2011 роках для працівників бюджетної сфери відбулося незначне збільшення посадового окладу працівника першого тарифного розряду в єдиній тарифній сітці.

Таблиця 17