П

Порядок складання кошторису та збори Класифікація державного боргу

оказники розпису асигнувань головний розпорядник коштів повинен розподілити між підпорядкованими йому розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів. Інформацію про розподіл він доводить до органу казначейської служби. На підставі цих показників одержувачі коштів складають кошториси доходів і видатків та план асигнувань.

Організація роботи пов’язаної зі складанням проектів кошторисів така:

• Міністерство фінансів України АРК, місцеві органи ,доводять до відома головних розпорядників коштів обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік.

• головні розпорядники встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету,термін надання проектів кошторисів ,дають вказівки щодо їх складання ,розробляють і повідомляють розпорядників нижчого рівня інші показники, яких потрібно дотримуватися в межах чинного законодавства для правильного визначення обсягу видатків у проектах кошторисів;

• головні розпорядники визначають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з погляду законності, правильності і складають зведений проект кошторису .

Зведений кошторис і зведений план асигнувань є узагальненням показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів нижчого рівня за функціональною класифікацією.

На основі проекту зведених кошторисів головні розпорядники , які є керівниками установ і мають право розпоряджатися затвердженими для них бюджетними коштами відповідно до кошторису і плану асигнувань, формують бюджетні запити і надсилають Міністерству фінансів України, АРК, місцевим фінансовим органам.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форм бюджетного запиту на плановий рік головний розпорядник здійснює розподіл граничного обсягу за бюджетними програмами за урахуванням пріоритетних напрямів своєї діяльності.

Обсяг видатків спеціального фонду визначається головним розпорядником самостійно враховуючи обсяги фактичного надходження у минулому та поточному роках. Дохідна частина спеціального фонду на плановий період розраховуються за кожним джерелом доходів: плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями, кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської діяльності, плата за оренду майна бюджетних установ, коштів від реалізації майна, благодійні внески, гранти та дарунки, отримані бюджетними установами, надходження від інвестиційних проектів, інші доходи, які передбачаються отримувати в плановому році, кошти залучені державою для реалізації інвестиційних проектів; надходження від повернення кредитів до бюджету;

У проекті кошторису спеціальний фонд представляє зведення показників за джерелами формування коштів фонду та розподіл за напрямами використання. У загальному бюджетному запиті головний розпорядник чітко формулює мету своєї діяльності , стратегічні цілі та завдання , наводить загальний запит на обсяг видатків, що покриваються кредитами із загального фонду бюджету на плановий рік та складає прогноз

видатків на наступні за плановим три роки в розрізі бюджетних програм та відповідальних виконавців.

Індивідуальний бюджетний запит є логічним продовженням загального і містить ґрунтовний виклад розподілених обсягів видатків на плановий рік по кожній програмі.

У дохідній частині проекту кошторису вказують обсяги бюджетних асигнувань та обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачено спрямувати на покриття відповідних витрат бюджетної установи.

У видатковій частині кошторису зазначають загальні суми видатків установи з розподілом за статтями бюджетної класифікації з виділенням видатків за рахунок бюджетних асигнувань і позабюджетних коштів.

За економічною класифікацією видатки кошторис поділяються на поточні, капітальні, нерозподілені.