Ф

Ресурси наповнення Фонду

онд соціального страхування від нещасних випадків є основною, незалежною фінансовою структурою, має свою систему фінансування. Основними джерелами наповнення Фонду соціального страхування від нещасних випадків є:

1. внески роботодавців:

• для підприємств відносяться на валові витрати виробництва;

• для бюджетних установ і організацій з коштів, виділених на їх утримання та забезпечення;

2. платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

3. прибутки від тимчасово вільних коштів Фонду, розміщених на депозитних рахунках;

4. штрафи, пені підприємств, працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

5. добровільні внески та їх надходження, отримання яких не суперечить законодавству.

Важливим джерелом наповнення Фонду соціального страхування від нещасних випадків є страхові внески (частина єдиного соціального внеску) підприємств і бюджетних установ і організацій.

Основою для обчислення розміру страхового внеску страхувальником є страхові тарифи, які диференціюються за видом виробництв залежно від класу професійного ризику виробництва.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року № 237, передбачено, що віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності, що визначається за найбільшою питомою вагою обсягу реалізованої продукції та/або чисельністю зайнятих осіб за минулий календарний рік.

Клас професійного ризику виробництва характеризується інтегральним показником. Чим вищий інтегральний показник (починаючи з першого), тим вищий клас професійного ризику виробництва. Фонд відносить підприємство до видів виробників за їх основною діяльністю. Обраховують інтегральний показник професійного ризику виробництва відповідно до Загального класифікатора та інтегральний показник виробництв, що належить до одного класу професійного ризику виробництва.

Перший інтегральний показник професійного ризику виробництва визначається:

І_гв= (%),

де І_гв- інтегральний показник професійного ризику виробництва (%);

ВШ_гв- сума відшкодування шкоди потерпілому на виробництві, нарахованої в минулому році у певному виді виробництва;

ВОП_гв- фактичні витрати на оплату в минулому році, у певному виді виробництва.

Наступний – інтегральний показник відповідного класу професійного ризику виробництва (І_кл) визначається за формулою:

І_кл= (%),

де ВШ_кл –сума відшкодування шкоди потерпілому на виробництві, яка нарахована в минулому році, що належить до одного класу професійного ризику виробництва;

ВОП_кл - фактичні витрати на оплату в минулому році, що належить до одного класу професійного ризику виробництва.

За цими показниками визначають рівень професійного ризику виробництва відповідного класу і обсяг нарахувань на оплату праці (в минулому році).

Для визначення страхових внесків і страхових тарифів на наступний календарний період для підприємств одного класу слід виходити із обсягу витрат Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у наступному періоді, фактичних витрат на оплату праці підприємств всіх класів професійного ризику виробництв, фактичний обсяг реалізованої продукції підприємствами та прогнозного зростання обсягу реалізованої продукції у наступному календарному році.

П ідприємствам – платникам страхових внесків, Фондом соціального страхування від нещасних випадків надаються знижки за низький рівень травматизму, професійної захворюваності і таке інше, або надбавки за високий рівень травматизму, професійної захворюваності чи неналежний стан охорони праці. Розмір знижки або надбавки не повинен перевищувати 50% від страхового тарифу визначеного для відповідного виду виробництв економіки.