1.2 Теоретичні основи державних фінансів, їх завдання.

Теоретичні основи державних фінансів закладені у відтворювальному процесі. Виробництво суспільного продукту, забезпечення його неперервності відбувається через опосередкований рух вартості у грошовому виразі. Суспільний продукт в процесі просування з виробництва у споживання поділяється на дві частини: одна відшкодовує затрати в процесі виробництва, інша - витрачається на невиробниче споживання (в тому числі і особисте). Іншими словами, одна частина суспільного продукту (валовий випуск) забезпечує неперервність суспільного виробництва, відтворюючи спожиті засоби виробництва (основні - в міру їх зносу і оборотні засоби). Інша частина суспільного продукту витрачається на невиробниче споживання: на утримання органів влади, відшкодування витрат на оборону держави та інші; на виконання соціальних функцій держави ( утримання закладів освіти, науки, культури, охорони здоров'я, пенсіонерів, інвалідів, на задоволення індивідуальних потреб громадян).

Отже, просування створеного продукту з виробництва до споживання відбувається у вартісному виразі при опосередкованому грошовому обороті. На основі грошового обороту (готівкового і безготівкового) формуються фінанси. Таким чином, фінанси як вартісна категорія виражають економічні відносини з приводу створення, розподілу і використання грошових коштів і накопичень господарських суб'єктів, держави і працюючих громадян. Фінанси уособлюють лише ту частину економічних відносин, які зв'язані з формуванням і використанням різноманітних фондів грошових коштів.

Суб'єктами фінансових відносин, між якими формуються грошові потоки є: підприємства, працюючі громадяни (фінанси домашніх господарств), держава (бюджет, позабюджетні цільові фонди). Фінанси підприємств і домашніх господарств обслуговують процес зміни форми вартості (товарної, грошової). Фінанси держави обслуговують цей процес у загальнодержавному масштабі, забезпечуючи потреби суспільства і соціальний захист окремих груп населення.

Л ише вартісна форма просування товарів зумовлює відповідний грошовий оборот і економічні відносини розподільчого характеру. В цьому і полягає сутність фінансів.

С

Сутність фінансів

утність і дієвість фінансів проявляється в їх функціях: розподільній і контролюючій.

Розподільча функція фінансів зв'язана з розподіленням вартості валового продукту, формуючи у суб'єктів економічних відносин доходів, накопичень з створенням фондів грошових коштів. Розприділення, як етап відтворювального процесу є наступним за етапом виробництва, а фінанси забезпечують утворення, розподіл і - на стадії обміну - використання доходів і накопичень (валового внутрішнього продукту).

Вартість валового випуску за мінусом фонду відшкодування матеріальних затрат створює валовий внутрішній продукт ( ВВП), який є джерелом первинних доходів і накопичень:

• працюючих громадян у вигляді заробітної плати - відшкодування індивідуальних затрат і відтворення робочої сили;

• господарських суб'єктів у вигляді прибутку і накопичення через амортизаційні відрахування;

• держави у вигляді податків та соціальних відрахувань.

Процес розподілу первинних доходів економічних суб'єктів здійснюється через податковий механізм і накопичення грошових коштів у централізованих фондах. Внаслідок такого розподілу формуються власні фінансові ресурси відповідно:

• у господарських суб'єктів - амортизаційні відрахування і прибуток, що стають їх власністю;

• у працюючих громадян - заробітна плата після оплати податків, обов'язкових платежів, внесків;

• у держави бюджет, позабюджетні фонди.