10.2. Види і методи фінансового контролю.

Вид контролю виражає внутрішній зв'язок між суб’єктами і об’єктами контролю, спосіб організації контролю, взаємодію елементів і процесів, явищ контролю як між собою так і з зовнішнім середовищем. Він виражає спосіб організації контролю, розкриває внутрішній зв'язок і характер взаємовідносин складових елементів контролю. Відповідно фінансовий контроль розрізняють внутрішній і зовнішній. Такий поділ контролю дає можливість з’ясувати функції контролю на різних рівнях господарського управління, визначити найсуттєвіші ознаки контролю.

Внутрішній контроль визначається за обсягом вивчення процесів, характером контрольної діяльності та приналежністю суб’єктів і об’єктів до однієї системи, а зовнішній – коли контроль здійснюється суб’єктом, що не входить до тієї ж системи, що і об’єкт.

Внутрішній фінансовий контроль проводиться з ініціативи керівників суб’єктів господарської діяльності, установ за фінансовою діяльністю. Проведення внутрішнього контролю сприяє підвищенню ефективності господарської діяльності, зміцненню режиму економії, раціональному використанні коштів і матеріальних цінностей. Особливістю внутрішнього контролю є й те, що він здійснюється під час виконання господарських операцій, що дає можливість вчасно виявляти недоліки в роботі і вжити заходів до їх усунення.

Щодо зовнішнього контролю, фінансовий контроль здійснюють зовнішні органи, які охоплюють всю систему державних органів. Обидва види фінансового контролю знаходяться у тісному взаємозв’язку, доповнюючи один одного.

Важливою ознакою у класифікації видів фінансового контролю є виділення контролюючих суб’єктів. Відповідно розрізняють такі види фінансового контролю: державний, муніципальний, незалежний і контроль власника.

Державний фінансовий контроль здійснюється від імені держави суб’єктами державного фінансового контролю – органи державної влади, що утворюють контрольні органи та інфраструктуру державного фінансового контролю.

Об’єктами державного фінансового контролю є органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які свою діяльність спрямовують на використання фінансових ресурсів задля задоволення соціально – економічних потреб громадян України. Державний контроль може бути парламентським, президентським і відомчим. Перелічені види державного контролю різняться за характером і обсягом, формами і методами проведення, юридичними наслідками контролю, тобто мають свої особливості і є самостійними.

Муніципальний фінансовий контроль спрямований на перевірку фінансової діяльності органів самоврядування в частині формування і використання фінансових ресурсів для задоволення соціально – економічних потреб територіальних громад.

Розвиток незалежного господарського фінансового контролю зумовлений формуванням громадянського, демократичного суспільства в Україні де громадяни, незалежно від держави, органів самоврядування утворюють організації, контролюючі інститути, метою функціонування яких є захист фінансових інтересів членів суспільства. Об’єктами незалежного фінансового контролю є процес акумулювання і використання фінансових ресурсів громадян та їх об’єднань задля розв’язання власних фінансових проблем. Одним із таких незалежних видів контролю є «Аудит» заснований на комерційних засадах. Основними передумовами появи такого виду контролю є:

• становлення суб’єктів господарської діяльності різноманітних форм власності, які не підпорядковуються вищестоящій організації, що здійснює контроль за їхньою діяльністю;

• унеможливлення охопити загальнодержавними органами фінансового контролю всіх суб’єктів господарювання задля проведення регулярних і глибоких перевірок.

За рівнем повноти охоплення фінансовим контролем контрольованого об’єкта розрізняють контроль комплексний і тематичний, повний, частковий, суцільний і вибірковий.

Комплексний контроль проводиться шляхом аналізу усіх сторін діяльності підконтрольного об’єкта (організації, установи, суб’єкта господарювання): господарської, фінансової, ефективного використання фінансових ресурсів, якості і стану бухгалтерського обліку та звітності. До перевірки вузьких технічних і технологічних питань залучаються відповідні спеціалісти, що дозволяє забезпечити ефективність і повноту його результатів.

Тематичний контроль проводиться на однотипних суб’єктах господарювання, організаціях, установах за певним переліком питань, виявляються типові недоліки або порушення і приймаються заходи щодо їх усунення. Цей вид контролю дозволяє зосередитись лише на окремих аспектах діяльності.

Частковий контроль проводиться з метою ознайомлення з окремими напрямками фінансової діяльності господарюючого суб’єкту за наперед складеним переліком питань.

Суцільний контроль проводиться за певний підконтрольний період усіх операцій конкретизованої ділянки господарської діяльності.

Вибірковий контроль здійснюється шляхом перевірки певної частини первинних документів за певний проміжок часу. При виявленні порушень переходять до суцільної перевірки.

Вид фінансового контролю залежить також від джерел інформації і методики виконання та від місця його проведення. Відповідно до цих ознак контроль поділяється на документальний і фактичний, контроль на місцях і дистанційний.

Документальний фінансовий контроль базується на первинних документах бухгалтерської, статистичної звітності, нормативної документації, а фактичний – на перевірці даних в натурі (зважування, лабораторного аналізу).

Контроль на місцях проводиться контролюючим суб’єктом безпосередньо на підвідомчому об’єкті, а дистанційний – за допомогою отриманої інформації від засобів зв’язку.

Слід зазначити що всі види контролю між собою взаємопов’язані, оскільки вони спрямовані на виявлення ефективного використання фінансових ресурсів. Оскільки об’єкт фінансового контролю є багатогранним, для досягнення його мети необхідно застосовувати сукупність прийомів, що формують метод контролю.

Тому, незалежно від виду контролю, він проводиться різноманітними методами. Методи контролю: перевірка, осмислення, нагляд, ревізія.

П еревірка господарської фінансової діяльності здійснюється на основі бухгалтерських документів. У процесі перевірки встановлюються порушення фінансової дисципліни і вживаються заходи щодо їх усунення.

Обстеження проводиться переважно з метою дотримання норм витрачання матеріалів, палива, енергії, виміру виконаних робіт, з використанням прийомів зі ставлення фактичного стану справ з нормативними. Обстеження може проводитись також через спостереження, опитування.

Контроль за дотриманням господарськими суб’єктами встановлених ліцензіями правил, нормативів проводиться контролюючими органами методом нагляду.

Ревізія – це такий метод документального контролю за фінансовою діяльністю організацій, установ, господарських суб’єктів, при якому встановлюється законність здійснюваних операцій, їхньої доцільності і ефективності, дотримання фінансової дисципліни, правильності обліку й достовірності бухгалтерських і звітних даних.

З 2005 року в Україна на законодавчому рівні введено поняття «інспектування». З метою встановлення відмінності між інспектуванням і ревізією звернемося до табл. 23.

Таблиця 23

Порівняння сутності ревізії та інспектування

№ п/п	Складові, що визначають сутність	Ревізія	Інспектування
1	2	3	4
1	Поняття	Метод документального контролю за фінансово - господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності, спосіб не документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.	Полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушень законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
2	Головна мета	Встановлення дотримання суб’єктами господарювання обмежуючих параметрів обігу фінансових ресурсів, осіб, які допустили їх протизаконне використання, визначення фінансових втрат в разі відхилень від прийнятих стандартів та внесення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень.	Перевірка дотримання чинного законодавства, зосереджуючись на фіксуванні факту порушення, накладенні стягнень та застосуванні санкцій до порушників.
3	Прийоми	1. Перевірка документів за формальними ознаками. 2. Нормативна перевірка. 3. Інвентаризація. 4.Зустрічна перевірка достовірності документів.	1.Документальна перевірка. 2. Фактична перевірка. 3. Зустрічна перевірка.

«Інспектування», яке застосовується у сфері фінансового контролю фактично є праобразом ревізії та перевірки і здійснюється з метою виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у цих порушеннях посадових і матеріально відповідальних осіб та обов’язковому застосуванні санкцій до порушників. Проте, інспектування об’єктів контролю не забезпечує запобігання фінансових порушень.

Експертиза здійснюється вивченням будь-якого питання обізнаною особою – експертом з наданням відповідного висновку. В бюджетній системі за допомогою експертизи здійснюється аналіз кожного законопроекту, внесеного на розгляд до Верховної Ради України з метою оцінити його вплив на виконання Закону України про Державний бюджет на поточний рік.

На відміну від ревізії чи перевірки, моніторинг – це безперервне стеження за певним процесом з метою виявлення бажаного результату або тенденцій розвитку. Методологічно моніторинг забезпечує проведення ряду однотипних замірів для отримання інформації щодо змін від одного заміру до іншого. В бюджетному контролі моніторинг концентрує увагу на існуючих та потенційних проблемах впровадження програм, стимулює розробку заходів задля виправлення ситуації.

З огляду дотримання системності управління державними фінансами в інфраструктуру контролю впроваджено державний фінансовий аудит. Основною відмінністю фінансового аудиту від інших форм контролю є надання незалежних та об’єктивних рекомендацій. Державний фінансовий аудит здійснюють з метою оцінки ефективності використання обмежених коштів та вжиття запобіжних заходів.

Аудит ефективності виник у 60-ті роки минулого століття як фінансовий контроль результативності використання коштів. На державному рівні здійснюється аудит ефективності використання бюджетних програм, сутність якого погоджується з місією державного фінансового контролю, яка полягає у нагляді за дотриманням норм використання державних фінансів, у сприянні економічному, ефективному, результативному, законному і прозорому використанні бюджетних ресурсів держави. Держаний фінансовий аудит є важливим напрямом в оцінці ефективності діяльності органу чи організації державного сектору управління.

Забезпечення ефективного функціонування системи фінансового контролю можна досягти за допомогою використання сукупності видів і методів контролю. Методичні прийоми проведення фінансового контролю продемонстровані в табл. 24.

Таблиця 24

Методичні прийоми контролю та властиві їм контрольно-ревізійні процедури

Методичні прийоми контролю	Контрольно-ревізійні процедури
1	2
Органолептичні
Інвентаризація	Організація інвентаризаційного процесу. Документування. Нормативно-правове регулювання, лічильна і бухгалтерська обробка документів. Прийняття рішень за результатами інвентаризації.
Експертиза	Організація проведення і оформлення результатів експертизи. Перевірка нормативно-правового і договірного обґрунтування кошторисної документації.
Службове розслідування	Організація службового розслідування. Опитування службових осіб та інших учасників конфліктних ситуації, вивчення їх письмових пояснень. Документальна перевірка та зіставлення із нормативно-правовими актами. Обґрунтування висновків і пропозицій.
Експеримент	Організація експерименту та його нормативно-правове обґрунтування. Вибір методики та проведення експерименту. Оформлення результатів експерименту.
Розрахунково-аналітичні
Економічний аналіз	Організація, вибір методики і проведення економічного аналізу об’єктів контролю. Оформлення результатів аналізу.
Статистичні розрахунки	Вибір об’єктів, методики й інформаційного забезпечення розрахунків. Статистичні групування й узагальнення. Оформлення результатів статистичних розрахунків.
Економіко-математичні	Вибір об’єктів, методик дослідження. Економіко-математичні розрахунки і оформлення їхніх результатів.
Документальні
Інформаційне моделювання	Вибір нормативно-правової, планової, договірної, облікової, звітної та іншої інформації для моделювання об’єкта контролю з метою його вивчення і регулювання поведінки, створення інформаційного образу.

Продовження табл. 24.

1	2
Дослідження документів	Вибір об’єктів контролю та їх нормативно-правове забезпечення. Обліково-обчислювальні та бухгалтерські процедури, перевірка документів за формою та змістом, їх зустрічна перевірка, взаємний контроль операцій, аналітична і логічна перевірка.
Нормативно-правове регулювання	Вибір нормативно-правових актів, які стосуються об’єкта контролю. Виявлення відхилень фактичного стану підконтрольних об’єктів від їх нормативно-правового статусу і оформлення результатів.
Узагальнення і реалізація результатів контролю
Групування недоліків	Класифікація і групування недоліків бюджетної діяльності за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю
Аналітичне групування	Складання таблиць, схем, графіків, відомостей за даними виявленими ревізією недоліків.
Слідчо-юридичне обґрунтування	Розгляд пояснювальних записок від службових та матеріально відповідальних осіб та інших працівників з питань недоліків.
Систематизоване групування результатів контролю	Систематизоване групування результатів контролю в акті комплексної ревізії.
Прийняття рішень	Видання наказів, розпоряджень, службового листа.
Контроль за виконанням прийнятих рішень	Вибір об’єкта спостереження і одержання інформації про функціонування його згідно з управлінськими діями за результатами контролю. Перевірка достовірності інформації про фактичний стан об’єктів контролю.