Динаміка обсягів ввп та державного бюджету за 2009-2012 р.*

Показники	2009	2010	2011	2012
Валовий внутрішній продукт, млрд. грн.	913,3	1082,6	1316,6	1408,9
Доходи державного бюджету, млрд. грн. у % до ВВП	217,6 23,8	233,9 21,6	311,8 23,7	344,7 24,5

*розраховано автором на основі статистичної звітності.

Наведені дані засвідчують посилення ролі держави у розподільчих процесах та поступову централізацію значної частки ВВП у розпорядженні центральних органів влади і управління. Втім доходи державного бюджету мають тенденцію стабільних темпів зростання — в 2010 р. порівняно з 2009 р. темп росту складав 107,4,%, в 2011 р. порівняно з 2010 р. - 133,3%, в 2012 р. відповідно до 2011 р. – 110,6%.

Динаміку і структуру доходів державного бюджету України можна проаналізувати за даними приведеними в табл. 6.

У складі доходів Державного бюджету України структурні зрушення спостерігаємо за всіма групами доходів. У структурі доходів частка податкових надходжень коливається в межах 68,4-79,7% впродовж 2007-2012 рр.; неподаткові надходження мають тенденцію до скорочення з 26,1% в 2007 р. до 19,8% в 2012 р.

Таблиця 6

Динаміка структури доходів Державного бюджету України

за 2007-2012 рр.

Показники	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Податкові надходження	72,2	74,9	68,4	71,4	83,9	79,7
Неподаткові надходження	26,1	23,6	30,5	27,8	15,6	19,8
Доходи від операцій з капіталом	1,1	0,9	0,5	0,2	0,2	0,4
Цільові фонди	0,5	0,5	0,3	0,5	0,1	0,1
Інші надходження	0,1	0,1	0,3	0,1	0,2	0,0

Отже, доходи державного бюджету є вираженням економічних відносин які виникають між державою і підприємствами, корпораціями, фінансовими компаніями, громадянами України у процесі формування централізованого фонду країни.

Формою прояву цих економічних відносин слугують різноманітні види обов'язкових платежів, за допомогою яких мають виконуватися фіскальне, регулююче, стимулююче завдання.

Зміст доходів бюджету складають грошові відносини. Об’єктом грошових відносин виступає вартість суспільного продукту, яка на певних етапах і стадіях розподілу представлена у різноманітних фінансових формах. В якості об'єкта бюджетних відносин можуть розглядатися такі форми грошових коштів, як прибуток, податкові платежі, доходи від зовнішньоекономічної діяльності і таке інше. За рахунок доходів бюджету забезпечується вирішення економічних та соціальних завдань суспільного виробництва в цілому. Це зумовлено тим, що централізація значної частини державних доходів у бюджетах усіх рівнів дає можливість проводити єдину бюджетну і фінансову політику, забезпечувати перерозподіл грошових коштів у виробничому, міжгалузевому та територіальних аспектах, між різноманітними групами і верствами населення, задовільняти потреби невиробничої сфери незалежно від територіальної приналежності її закладів.

Складовими частинами державного бюджету є загальний та спеціальний фонди.

Доходи загального фонду державного бюджету призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету.

Спеціальний фонд державного бюджету призначений лише для фінансування певних конкретних заходів.

З огляду на фактичний стан формування і використання спеціального фонду, наявність його у складі бюджету законом про Державний бюджет України щорічно визначається доцільність такого розподілу.

Уряд щороку в основних напрямах бюджетної політики має обґрунтувати, чому і надалі необхідно зберігати поділ на загальний та спеціальний фонди і які джерела формують ці фонди. Для прикладу, в Законі “Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлено, що джерелами формування спеціального фонду у частині доходів є: частка зборів за спеціальне використання природних ресурсів, акцизні збори із вироблених в Україні товарів і ввезених на територію України, ввізне мито, державне мито, 10% коштів отриманих за вчинення консультативних дій за межами України, 90% портового збору, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності та інші статті.

Такий поділ доходів державного бюджету зумовлений передусім запровадженням обліку та казначейського виконання “власних” коштів бюджетних установ, які раніше були поза бюджетом і обліковувалися в установах комерційних банків.

Бюджетний кодекс дає можливість відмовитися від поділу бюджету на окремі фонди і повною мірою дотримуватися принципу єдності та повноти бюджетного процесу розглядаючи бюджет як:

• як ланку державних фінансів;

• як централізований фонд бюджетних ресурсів;

• як фінансовий план.