Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Різун ТМК.rtf
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
63 Мб
Скачать
☆

1.2.3. Структура масової комунікації.

На відміну від міжособистісного спілкування, структура якого передбачає традиційні компоненти процесу — (1) мовлення, (2) сприймання мовлення і реак­цію на нього співбесідника та (3) сприймання мовцем реакції співбе­сід­ни­ка (зворотний зв’язок), (4) корекцію мовлення за потреби,— масове спіл­ку­вання передбачає організаційно складну структуру власне мовлення. Вва­жа­ється, що сприймання мовлення і реакція на нього з боку співбесідника не­минуче відбуваються. Але через особливі умови спілкування — найчас­тіше розпорошеність аудиторії в просторі, відсутність візуального контакту з нею і з кожним слухачем/читачем зокрема, реально ці процеси можуть і не відбуватися. Реакція мовця на поведінку аудиторії можлива, але фактично вона відсутня у момент мовлення, коли мова йде про ЗМК. Реагування на те, як аудиторія сприймає повідомлення, має місце у випадках контактного спіл­кування з залом, класом, майданом тощо. Тільки тоді мовець (наприклад про­повідник, агітатор, лектор та ін.) вдається до такого процесу, як кори­гування власного мовлення.

Складна структура мовлення включає обов’язково: (1) визначення теми, (2) збір матеріалу до теми, (3) розробку теми, (4) створення інформаційного про­дукту на визначену тему, (5) артикуляцію продукту, його поширення. Про­те ця система компонентів мовлення залежить від того, у ролі якого ко­му­ніканта виступає мовець, що він хоче від своєї аудиторії. Тобто визна­чення і прогнозування реакції аудиторії у масовій комунікації є важливим її технологічним елементом, який і визначає процес організації мовлення.

Отже, структура масової комунікації така (обов’язкові компоненти) (див. також табл. нижче):

(1) визначення і прогнозування реакції аудиторії;

(2—6) названі вище елементи складної структури власне мовлення;

факультативно: (7) сприймання й реакція аудиторії на мовлення; (8) реак­ція мовця на аудиторію; (9) корекція мовлення.

Ця структура відображає особливий, зокрема професійний, характер і ви­роб­ничий статус масового спілкування в системі суспільної діяльності.

Структура масової комунікації

(1) визначення і прогнозування реакції аудиторії

обов’язково

(2) визначення теми

обов’язково

(3) збір матеріалу до теми

обов’язково

(4) розробка теми

обов’язково

(5) створення інформаційного продукту на визначену те­му

обов’язково

(6) артикуляція продукту, його поширення

обов’язково

(7) сприймання й реакція аудиторії на мовлення

факультативно

(8) реакція мовця на аудиторію

факультативно

(9) корекція мовлення

факультативно

1.3. Форми і формати масової комунікації.