Додаток 3. Про автора

Директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шев­ченка.

Доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки журна­лі­стів України.

Голова Науково-методичної комісії з журналістики та інформації при МОН України, член експертної ради ДАК України.

Голова експертної ради ВАК України з соціальних комунікацій.

Ведучий і автор кількох телепередач “Живе слово”. Автор першої та ще двох телепе­ре­дач “Говоримо українською”. Нині автор та ведучий радіопрограми “Право на слово” на ра­діо “Промінь” (прямий ефір) та Першому національному каналі радіо, ведучий програми “Ве­чірній променад” (щосереди з 20.00 по 23.00) на радіо “Промінь” або 105 FM.

Народився в селі Бахмачі Чернігівської області 12 лютого 1957 року в сім’ї залізничника Різуна Володимира Арсентійовича та Катерини Микитівни. Був єдиним сином в сім’ї.

З тринадцяти років активно друкувався в районній і обласній газетах. У 1972 році закін­чив Бахмацьку музичну школу, а в 1974 — Бахмацьку середню школу № 2 з золотою медал­лю. Того ж року вступив до Київського університету ім. Тараса Шевченка на українське від­ділен­ня філологічного факультету й закінчив нав­чання у 1979 році.

Під час навчання в університеті займався науковою роботою, відвідував літературну сту­дію імені М. Рильського, а також, навчаючись на денній формі, працював за сумісництвом спочатку старшим лаборантом Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом акад. О. С. Мельничука, згодом учите­лем середньої школи № 56 м. Києва. Спеціалізувався з кри­ти­ки художнього пе­ре­кладу у професора В. В. Коптілова.

Після закінчення університету згідно з направленням працював викладачем кафедри ук­раїн­ської мови Кіровоградського педінституту (1982—1982).

Після одруження переїхав до Києва, де працював викладачем української мови в Київсь­ко­му міському педучилищі № 1 і за сумісництвом на кафедрі стилістики факультету жур­на­лі­стики Київського університету. А з 1984 року перейшов на цю кафедру працювати на по­с­тійній основі.

Працюючи на факультеті журналістики, керував студентською науковою роботою та ро­бо­тою молодих учених, був організатором і став начальником інформаційно-обчислю­валь­ного сектора факультету. Цю посаду за сумісництвом займав аж до обрання директором Інституту журналістики.

У 1999 році відкрив спеціальність “видавнича справа та редагування” в Інституті жур­налістики. У 2000 році заснував кафедру видавничої справи та редагування. У 2002 році заснував кафедру теорії масової комунікації (нині соціальних комунікацій), яку й очо­лює. У 2001 році ініціював відкриття відділення менеджменту ЗМК.

17 травня 1988 року — рішенням ради при Київському державному універ­ситеті ім. Т. Г. Шевченка присуджено науковий ступінь кандидата філо­ло­гічних наук після захисту ди­сер­тації “Визначення теми тексту: проблема редак­тор­ського аналізу” (науковий консультант — акад. АН України, член-кор. АН СРСР О. С. Мельничук).

21 листопада 1991 року — рішенням Державного комітету СРСР з народної освіти при­своєно вчене звання доцента кафедри стилістики і редагування.

21 березня 1996 року — рішенням спеціалізованої вченої ради Київського університету ім. Тараса Шевченка присуджено науковий ступінь доктора філо­логічних наук після захи­сту докторської дисертації “Моделювання і технологія редакторських систем” (науковий консультант завідувач кафедри видавничої справи та редагування КПІ, проф., доктор філо­ло­гічних наук Р. Г. Іванченко).

3 лютого 1997 року — рішенням вченої ради Київського університету присвоєно вчене звання професора кафедри журналістської майстерності та редакційно-видавничої справи.

У травні 1997 року — нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти України.

У 2000 році — нагороджено відзнакою МВС України “Срібне перо”.

У червні 2001 року — нагороджено медаллю до 2000-ліття хрещення Укра­їни-Руси Українською православною церквою Київського патріархату.

11 грудня 2001 року нагороджено премією та медаллю МВС України “За сприяння органам внутрішніх справ України”.

20 грудня 2002 року нагороджено Почесною грамотою Київського міського голови.

21 грудня 2002 року Президією АН ВШ України присуджено нагороду Ярослава Мудрого за значний здобуток у галузі науки і техніки.

2002 рік — визнано кращим освітянином року Радою представників установ-засновників газети “Освіта” і присуджено освітянську відзнаку “Лиш храм збудуй”.

У травні 2002 року до 55-річчя Інституту журналістики колектив інституту нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

9 квітня 2003 року Указом Патріарха київського і всієї Руси-України Філарета наго­ро­дже­но Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III-го ступеня.

Указом Президента України від 4 червня 2003 року присвоєно почесне звання “Заслу­же­ний працівник освіти України”.

Рішенням президії “Фонду суспільного визнання” від 15 жовтня 2003 року наго­ро­дже­ний почесною орденською відзнакою “Суспільне визнання” 3 ступеня. Цим же рішенням очолюваний колектив Інституту журналістики удостоєний як лауреат Міжнародного конкурсу “Золоті торгові марки — 2003” Почесного звання “Золота торгова марка” .

Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 10 вересня 2004 року за № 982 на­го­роджено Почесною грамотою Верховної Ради України.

Лауреат премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації “За кра­щий твір у радіомовній сфері”. Наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення Ук­ра­їни від 5 листопада 2004 року № 237.

Рішенням президії “Фонду суспільного визнання” від 22 листопада 2004 року наго­ро­джений почесною орденською відзнакою “Суспільне визнання” 2 ступеня.

30 червня 2005 року Указом Патріарха київського і всієї Руси-України Філарета наго­роджено Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого II-го ступеня.

7 листопада 2005 року нагороджено відзнакою третього ступеня Державного комітету телебачення і радіомовлення України за заслуги в розвитку інформаційної сфери.

15 листопада 2005 року нагороджено Почесною грамотою Київського міського голови з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку.

Рішенням Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка від 6.02.06 нагороджено премією імені Тараса Шевченка за монографію “Нарис з історії українського журналістикознавства” (у співавторстві з Трачук Т. А.).

23 травня 2006 року нагороджено Почесною грамотою Державного комітету теле­ба­чен­ня і радіомовлення України.

23 травня 2006 року нагороджено нагрудним знаком Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення “За розбудову телеінформаційного простору України”.

2 березня 2006 року рішенням Вченої ради Ужгородського національного уні­верситету присвоєно звання Почесний доктор.

19 квітня 2006 р. рішенням вченої ради ТНУ ім. В. І. Вернадського присвоєно звання почесного професора ТНУ (диплом № 9).

10 лютого 2007 року Подяка Кабінету Міністрів України № 6497.

12 лютого 2007 року нагороджений почесним знаком НСЖУ.

22 лютого 2007 року ухвалою вченої ради Волинського державного універ­си­тету імені Лесі Українки (протокол № 6) обрано почесним професором.

Рішенням вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка нагороджується від­зна­кою 2 ступеня.

25 травня 2007 року нагороджено “Нагрудним знаком Укрінформу”

Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від 20 червня 2007 року за № 160 нагороджено Орденом Святого Юрія Переможця.

Лауреат загальнонаціонального конкурсу “Українська мова — мова єднання” 20.08 2007 року.

25 вересня 2007 року Вчена Рада Української академії друкарства присвоїла ступінь “Почесний доктор”. Диплом № 006.

Подяка ВАК України за підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації, а також з нагоди Дня науки, 2008, травень

Наказом ДКМСД МВС України від 01 жовтня 2008 р. № 13 нагороджений відзнакою ДКМСД МВС України — медаллю “За сприяння протидії правопорушенням у дитячому середовищі”

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Аудиторія-як-агент

168

Аудиторія-як-маса

168

Аудиторія-як-об’єкт

168

Бернард Берельсон

229

Брайант

162, 167, 186, 205, 239

Взаєморозвиток масовоінформаційної та масовокомунікаційної інду­с­трії в умовах глобалізації медіа

139

Види трансформації систем масової комунікації

137

Вимоги до наукових методів

239

вплив

8, 8, 20, 21, 24, 27, 29, 29, 29, 32, 33, 36, 43, 46, 47, 53, 55, 60, 86, 92, 94, 97, 99, 110, 113, 113, 114, 116, 116, 116, 126, 126, 127, 134, 136, 141, 141, 141, 141, 141, 142, 142, 142, 142, 143, 143, 144, 144, 146, 147, 149, 149, 150, 150, 150, 150, 171, 177, 184, 185, 188, 191, 196, 197, 197, 199, 199, 200, 202, 205, 209, 210, 210, 212, 212, 213, 216, 216, 216, 217, 219, 226, 226, 227, 227, 227, 228, 228, 228, 228, 228, 229, 229, 229, 229, 230, 231, 247

Гарольд Лассвелл

206, 228

Глобалізація системи масової комунікації

133, 133, 133, 133, 136

Ґобан-Клас

87, 221, 221, 221

Годе

188

Демонстрація та розвага як форми масової комунікації

30

Джеймс Лалл

65, 12, 76, 87, 88

Джозеф Клаппер

229

Дослідники

189, 211, 228

Ефект бумеранга

181

Ефект гуртування

180

Ефект десенсибілізації

181

Ефект довіри

180

Ефект культивації

181

Ефект ореолу

180

Ефект переконання

181

Ефект праймінгу

180

Ефект самодостатності у прийнятті рішень

180

З. Фрейд

73, 78

З. Фрейда

39, 78

завдання ТМК

11

Заколисуючий ефект

181

Зернецьк

135, 186, 188

Зернецька

59, 123, 133, 135, 137, 138, 139, 140, 159, 160, 186, 187, 188, 193, 240, 251

Іванов

193, 193, 244

Інституті журналістики

9, 10, 193, 194, 195, 196, 196, 196, 200, 252, 253

Інституційні форми масової комунікації

26

Інформаційний — інформативний

198

інформаційною інтенцією

198

Кара-Мурза С. Г

79, 151, 240

Карл Говленд

228

Квіт

186, 186, 195, 205, 240, 250

Кількісний і якісний аналіз

237

комунікант

8, 22, 22, 22, 23, 24, 28, 28, 38, 49, 51, 64, 102, 106, 110, 112, 126, 139, 145, 146, 151, 152, 164

кому­ні­кат

22, 22, 24, 27, 39, 42, 60, 150, 159, 159, 170, 180

Комунікаційна інтенція

199, 199

Комунікаційна ситуація

52

Комунікаційний — комунікативний

198

Курт Левін

216, 229

Лазарсфельд

205, 228

Ле Бон

65, 70, 73, 78

Ле Бона

78, 78

Маклюен

211

маніпуляція

8, 29, 29, 69, 142, 144, 144, 150, 150, 150, 150, 151, 151, 199

Мас-медіа в системі управління масовою комунікацією

127

Маса

17, 18, 22, 39, 45, 65, 66, 66, 66, 68, 71, 72, 74, 75, 75, 78, 89, 95, 95, 143, 147, 147, 155, 156, 202, 231

Маси

7, 65, 68, 71, 113, 130, 240, 248

Масова інформація як засіб впливу

168

Масова комунікація

5, 7, 13, 14, 20, 21, 26, 27, 28, 28, 31, 35, 36, 36, 37, 43, 52, 60, 89, 101, 125, 130, 148, 163, 193, 200, 200, 200, 201, 229, 230

Масова рефлексія

200

Масова саморегуляція

200

Масове наслідування

199

Масовокомунікаційна маніпуляція

199

Масовокомунікаційна регуляція

200

Масовокомунікаційне зараження

199

Масовокомунікаційне навіювання

199

Медіа як засіб соціальної телепатії

155

Мета-аналіз

238

Метод

141, 174, 174, 174, 174, 175, 236, 248

Метод "промивання мізків"

174

Метод асоціативного формування позитивного ефекту

174

Метод маркування маси

175

Метод наклеювання ярликів

174

Метод переконання

174

Методи в рекламі

174

Методи нейролінгвістичного програмування

175

Механізм керування масою

154

Механізм масифікації

76

міф

51, 51, 79, 79, 83, 100, 117, 128, 131, 182, 183, 183, 183, 184, 190, 240

Мовець як автор

15

Модель всесильної пропаганди, або модель Чакотіна

215

Модель двоступеневого припливу інформації та думки, або модель Ка­ца — Лазарсфельда

217

Модель контактування, або модель Якобсона

216

Модель кубиків

219

Модель Левіна, або топологічна модель (модель комунікації як при­пли­ву інформації)

216

Модель мозаїчної культури, або модель Молеса

217

Модель селекції, або модель Вестлея—Макліна

217

Модель хвилі, або модель HUB

220

Новина як засіб масового впливу

169

Ознаки масового спілкування

56

Ознаки технологій масового впливу в рамках концепту четверта вла­да

159

Ольшанский Д. В.

96, 48, 50, 54, 60, 66, 68, 70, 71, 73, 76, 77, 79, 80, 86, 90, 92, 96, 98, 99, 156, 170, 182, 240

Ольшанськ

72, 76, 85, 99, 182

Ольшанський

48, 49, 70, 72, 72, 73, 76, 77, 78, 85, 86, 90, 99, 170, 181, 181, 182, 182, 182

Організована маніпуляція як форма масової комунікації

29

Організована сугестія як форма масової комунікації

29

Організоване зараження як форма масової комунікації

29

Основний механізм поведінки мас

145

Особистість як об’єкт масового впливу

143

Офіційна історія

226, 227

Павлов И. П.

74, 80, 240

Переглянута версія історії медіавпливу

227

переконання

30, 43, 43, 47, 56, 82, 82, 111, 113, 118, 118, 149, 150, 167, 172, 174, 174, 181, 187, 206, 206, 215, 228, 229

Перше відчуження твору від автора

15

Підходи

236

Повідомлення як засіб масового впливу

170

Порозуміння як основний результат масового спілкування

56

Послідовники

230

Почепцов

165, 240, 240

предметом

11, 13, 68, 85, 85, 90, 94, 120, 169, 187, 234, 234

Призначення масифікатора

145

Причини масифікації особистості

78

Рівні масової комунікації

54

Різун

3, 194, 240, 240, 240, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 241, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 242, 243, 243, 243, 243, 243, 243, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 245, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 246, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 247, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 248, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 249, 250, 250, 250, 250, 250, 250, 250, 250, 250, 250, 250, 252, 252, 252, 252, 252

Роздуми як форма масової комунікації

31

Розповідь як форма масової комунікації

30

Роль держави в трансформації медіасистем

138

Роль ЗМК в масифікації людини

81

Роль просвітителів у системі масового спілкування

146

Самуель Стауффер

229

Синтетична модель, або модель Ґобана-Класа

221

Соціально-когнітивна теорія і більш широка теорія соціального нав­чан­ня Бандури

212

Соціально-психологічні фактори комуніканта

38

Соціально-психологічні фактори комуніката

42

Соціологічна модель, або модель Рилеїв

217

спічрайтер пре­зи­ден­та США Р. Ніксона Р. Прайс

12

Суб’єктно-об’єктна форма масової комунікації

26

Сугéстія

149

сугестія

8, 29, 29, 29, 29, 30, 144, 149, 149, 199

Суспільно-культурна модель, або модель Тудора

218

Тард

14, 20, 70, 73, 85, 94, 206, 228

Теорії на основі психодинамічної моделі К. Говленда

209

Теорія використання і задоволення

210

Теорія Г. Лассвелла

206

Теорія двоступеневого впливу

205

Теорія дифузії інновацій

206

Теорія ефекту третьої особи

213

Теорія змови, або теорія пропагандистська модель

213

Теорія культивації

211

Теорія масового суспільства і сильних медіа

205

Теорія медійної гегемонії

211

Теорія медійної грамотності

213

Теорія медійної залежності

212

Теорія модернізації Лернера

210

Теорія порядок денний, або теорія визначення пріоритетності но­вин

211

Теорія праймінгу

213

Теорія розширення відчуття Маклюена

211

Теорія самореференції Лумана

213

Теорія фреймінгу

212

Теорія чотирьох функцій

207

Уілбур Шрамм

229

Уявлення про масову комунікацію в науці

53

факт

16

48, 48, 48, 48, 49, 53

56

68, 70, 81, 82, 110, 113, 151, 157, 158, 160, 161, 169, 170, 171, 173

173

173, 173, 186, 205, 212, 219

Фактор валідності засобу спілкування

46

Фактор валідності технології спілкування

50

Фактор надійності каналу спілкування

50

Фактор простору

52

Фактор третьої особи

52

Фактор часу

52

Фактори діяльності комуніканта (активні чинники)

40

Фактори поведінки комуніката (пасивні чинники)

44

Френсіс Фентон

228

Функції масової комунікації

55

Четверта влада як основний концепт технології масового впливу

157

Шість теорій преси (нормативні теорії преси)

207

Шкляр

83

Навчальне видання