- •Isbn © Різун в. В., текст
- •Частина 1. Поняття про масову комунікацію Розділ 1. Масова комунікація як явище 16
- •Розділ 2. Маси 65
- •Розділ 3. Професіонали масового спілкування 101
- •Розділ 4. Масовий вплив як комунікаційний процес 142
- •4.1.1. Визначення масовокомунікаційного впливу 142
- •Розділ 5. Технологія масовокомунікаційного впливу 154
- •Розділ 8. Теорії масової комунікації 207
- •Розділ 6. Ефекти в масовій комунікації 178
- •Частина 3. Дослідження масової комунікації Розділ 7. Історія науки про масову комунікацію 188
- •1.1. Розвиток масової комунікації.
- •1.1.1. Дописемний етап доіндустріального періоду.
- •1.1.3. Друкарський етап індустріального періоду.
- •1.1.4. Аудіовізуальний етап індустріального періоду.
- •1.1.5. Новітній період розвитку масового спілкування.
- •1.2. Природа масової комунікації.
- •1.2.1. Характер масової комунікації.
- •1.2.2. Система масової комунікації.
- •1.2.3. Структура масової комунікації.
- •1.3. Форми і формати масової комунікації.
- •1.3.1. Форми масової комунікації.
- •1.3.2. Формати масової комунікації.
- •1.3.3. Використання масової комунікації в інших форматах.
- •1.4. Види масової комунікації.
- •1.4.1. Масмедійні комунікації.
- •1.4.2. Рекламна комунікація.
- •1.4.4. Пропагандистська комунікація.
- •1.4.5. Агітаційна комунікація.
- •1.5. Фактори масової комунікації.
- •1.5.1. Людські (особистісні) фактори масової комунікації.
- •1.5.2. Інструментально-технологічні фактори.
- •1.5.3. Ситуаційні фактори.
- •1.6. Визначення і модель масової комунікації
- •1.6.1. Визначення масової комунікації.
- •1.6.2. Модель масової комунікації.
- •Запропонована модель включає як обов’язкові компоненти:
- •Розділ 2. Маси
- •2.1. Поняття про маси.
- •2.1.1. Визначення маси.
- •2.1.2 Види мас.
- •2.1.3. Стихійні і штучні маси.
- •2.1.4. Ознаки маси.
- •2.1.5. Фази існування маси.
- •2.1.6. Масифікація.
- •2.1.7. Натовп і публіка.
- •2.1.8. Масова аудиторія.
- •2.2. Настрої, думки, свідомість і поведінка мас.
- •2.2.1. Масові настрої.
- •2.2.2. Суспільна думка.
- •2.2.3. Масова свідомість.
- •2.2.4. Масова поведінка.
- •Розділ 3. Професіонали масового спілкування
- •3.1. Професійні комуніканти в системі масового спілкування.
- •3.1.1. Поняття про професійного комуніканта.
- •3.1.2. Професійний і соціальний аспекти діяльності професійних комунікантів.
- •3.2. Типи комунікантів у масовій комунікації.
- •3.2.1. Агітатор.
- •3.2.2. Журналіст.
- •3.2.3. Іміджмейкер.
- •3.2.4. Піарник.
- •3.2.5. Педагог.
- •3.2.7. Прес-секретар.
- •3.2.8. Пропагандист.
- •3.2.9. Публіцист.
- •3.2.10. Редактор.
- •3.2.11. Рекламіст.
- •3.3. Творче й виробниче в діяльності професійних комунікантів.
- •3.3.1. Професіоналізація комунікаторів як основа масовокомунікаційного виробництва.
- •3.3.2. Єдність творчого й виробничого в масовій комунікації.
- •3.4. Масовокомунікаційна індустрія як комунікант.
- •3.4.1. Структура і функції змк в системі управління масовою комунікацією.
- •3.4.2. Трансформація систем масової комунікації.
- •4.1. Основи масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.3. Професійні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.2. Види масовокомунікаційного впливу.
- •4.2.2. Масова сугестія.
- •Боротьба з маніпуляціями під час спілкування!
- •Розділ 5. Технологія масовокомунікаційного впливу
- •5.1. Основи технології масовокомунікаційного впливу.
- •5.1.1. Поняття про технологію масовокомунікаційного впливу.
- •5.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •5.2. Види масовокомунікаційних технологій.
- •5.2.1. Технології проектування та змін соціального простору.
- •5.2.2. Інформаційні технології.
- •5.2.5. Рекламні технологіі.
- •5.2.6. Пропагандистські технології.
- •5.2.7. Технології нових медіа як противага масовокомунікаційним технологіям.
- •5.3. Засоби, методи, техніки масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.1. Засоби масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.2. Методи масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.3. Техніки масовокомунікаційного впливу.
- •6.1.1. Поняття про ефективність.
- •6.1.2. Ефективність та дієвість.
- •6.2. Ефекти.
- •6.2.1. Поняття про ефект.
- •6.2.2. Види ефектів у масовій комунікації.
- •6.2.3. Міф як результат масової комунікації.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.3. Третій етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.2. Вплив наукових шкіл та вчень на розвиток науки про масову комунікацію.
- •7.3. Новітній, вітчизняний етап науки про масову комунікацію.
- •7.3.1. Становлення вітчизняної наукової школи масової комунікації.
- •7.3.2. Розвиток науки про масову комунікацію в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- •Розділ 8. Теорії масової комунікації
- •8.1. Зіставний аналіз теорій масової комунікації.
- •8.1.1. Основні теорії масової комунікації.
- •8.1.2. Макквейлова теорія масової комунікації
- •8.2. Моделі масової комунікації
- •Одержувач
- •Позиції
- •Поведінка
- •8.2.2. Модель експресивна, або ритуальна.
- •8.2.3. Модель рóзголосу: комунікація як демонстрація й привернення уваги.
- •8.2.4. Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування висловлювання.
- •9.1. Напрями досліджень масової комунікації.
- •9.1.1. Дослідження медіавпливу.
- •9.1.2. Інші напрями досліджень.
- •9.2. Методи досліджень масової комунікації.
- •Література, використана для написання підручника
- •Додаток 1. Повна бібліографія автора
- •Додаток 2. Література про автора
- •Додаток 3. Про автора
- •Різун Володимир Володимирович теорія масової комунікації
7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
Історії науки про масову комунікацію вже присвячено кілька розвідок українських вчених:
Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999;
Квіт С. Масові комунікації.— К.: Вид. Дім “Києво-Могилянська академія”, 2008.
Зважаючи на той факт, що наука ця має американське коріння, українські дослідники для написання історії вивчення масової комунікації використовують дослідження переважно зарубіжних колег. Так, С. Квіт подає історію науки за логікою Дж. Брайанта і С. Томпсон і в переказі їхньої праці Bryant J., Thompson S. Fundamentals of Media Effects.— Boston, 2002.
Наш розділ представлено як узагальнення описів історії науки про масову комунікацію, викладених О. Зернецькою, С. Квітом та Дж. Брайантом і С. Томпсон. При цьому періодизацію науки про масову комунікацію подаємо за О. В. Зернецькою. Роботу американських вчених використовуємо у російському перекладі, що вийшов у 2004 році: Брайант, Дженнингз, Томпсон, Сузан. Основы воздействия СМИ.— М.: Издательский дом «Вильямс», 2004.
Вивчення масової комунікації так чи інакше передбачає вихід на поняття масового і мас та медіавпливу і медіаефектів. Самі дефініції масової комунікації незалежно від часу, коли вони були сформульовані, вже включають поняття засобів масової комунікації та поняття адресата у різних його масовидних формах. І взагалі, явище масової комунікації оцінюється як таке, що виникло тільки завдяки появі ЗМК. Це якоюсь мірою є перебільшенням, оскільки до появи ЗМК існували нехай не такі потужні, але все одно форми передачі інформації на більші за міжособистісне спілкування відстані для великої кількості людей, що організовувало їх у маси. Прикладом може бути хоч би швидкий спосіб передачі інформації про наближення ворога через запалювання стогів у козацьку добу: ті, хто на відстані бачили вогонь, знали, що наближаються татари, гуртувалися на оборону — і самі запалювали стіг, попереджаючи інших про наближення ворога. Але безперечно, з появою мас-медіа розвиток масового спілкування набув іншого технологічного змісту, що дало поштовх і для зміни природи масової комунікації як процесу поширення інформації, повідомлень за допомогою технічних засобів (преса, радіо, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис, а також нових медіа — комп’ютерних мультимедіа).
У визначеннях радянського періоду обов’язковою була вказівка на адресата масового спілкування з точки зору ідеологічної інтерпретації. Так, “Философский словарь” передбачає, що “...масова комунікація — процес поширення інформації… за допомогою технічних засобів (преса, радіо, кінематограф, телебачення) на кількісно більші, розпорошені аудиторії… Метою діяльності більшості західних соціологів і соціальних психологів є перш за все вивчення впливу ЗМК на аудиторію, визначення ступеня зміни переконань під упливом пропаганди. В умовах соціалістичного суспільства основним предметом вивчення є структура, спектр запитів, потреб аудиторії і ступінь їх реалізації, задоволення ЗМК (виділення наше.— В. Р.)” (Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова.— М.: Изд-во полит. л-ры, 1981.— С. 204).
Із завдань дослідників постає різниця між буржуазною і соціалістичною масовою комунікацією: буржуазна масова комунікація розглядається як механізм прямого впливу на аудиторію, майже маніпуляції нею; соціалістична — як процес опосередкованого впливу через потреби людські, де аудиторія є активним суб’єктом спілкування. Такий, суб’єктно-суб’єктний, підхід — демократичний і навіть сучасний з погляду початку ХХІ століття.
Системне вивчення масової комунікації, зокрема медіаефектів, розпочинається у ХХ ст., коли в найбільших університетах США запроваджувалися магістерські програми з вивчення масової комунікації.