1.6.2. Модель масової комунікації.

Суть моделювання полягає у виділенні компонентів системи модельова­но­го явища і структурних зв’язків між ними.

В основі розглянутих і запропонованих вище визначень лежать моделі ма­сової комунікації, тобто певні уявлення про це явище.

Які бувають моделі масової комунікації, про це мова йтиме у третій час­ти­ні підручника. У цьому ж параграфі запропоновано ту модель, яка лежить в основі теорії масової комунікації, що вивчається.

Запропонована модель включає як обов’язкові компоненти:

— професійних комунікантів, які працюють в сфері масовоінфор­мацій­но­го виробництва і залежать від цієї сфери, мають ризики від своєї діяльності, зазнають усіх суспільно-політичних, економічних, психологічних та інших впли­вів, в контексті яких й існує масовоінформаційна індустрія;

— масову інформацію у формі різних масовоінформаційних продуктів, що виступають знаряддям впливу на маси чи людину, яка масифікується;

— засоби поширення масової інформації;

— канал поширення масової інформації, який може зазнавати різних пе­ре­шкод у вигляді шумів, що накладаються на масову інформацію і зава­жа­ють або її поширенню, або її проходженню, або її сприйманню;

— фільтри, тобто організовані форми, засоби, умови обмеження і препа­ру­вання масової інформації. Фільтри можуть бути внутрішньосистемними (їх “розставляють” самі фахівці зі спілкування, виходячи, наприклад, з ви­роб­ничої необхідності; це можуть бути обмеження, які накладають редак­то­ри згідно з внутрішньою редакційною політикою) або зовнішніми (наприк­лад цензура). До фільтрів належать і “лідери думок”, ті особи, які висува­ють­ся масою як тимчасові лідери і є проміжною ланкою між комунікантами та пасивною частиною маси. Але “лідери думок” не є власне професійними комунікантами (вони “не дотягують” до цієї ролі через своє “скромне” місце й призначення в системі масового спілкування): “лідери думок” самі є об’­єк­том впливу, але вони виконують роль суб’єкта-фільтра спілкування тільки в своєму середовищі;

— комуніката, в особі якого виступають маси, штучно сформовані або стихійні, люди, що зазнають масифікації;

— суспільні умови, що визначають характер, спрямування і зміст сприй­ман­ня й розуміння масової інформації;

— механізми сприймання і розуміння масової інформації, робота яких зу­мов­лена різними факторами;

— мотиви, цілі, смисли комуніканта, зміст яких свідомо чи несвідомо по­в’­язаний з прогнозованими реакціями комуніката;

— власне реакція комуніката, яка, з точки зору успішної комунікації, має збігатися з прогнозованою комунікантом. Реальна реакція комуніката на ко­му­ніканта називається зворотною, якщо комунікант її відстежує.

Розділ 2. Маси

У психологічній масі дуже дивним є та­ке: якими б не були індивіди, що її ста­новлять, якими б подібними чи не­­подібними не були їхній спосіб жит­тя, справи, їхній характер і ступінь ін­телігентності, але одним тільки фак­том свого перетворення в масу вони отримують колективну душу, завдяки якій інакше відчувають, дума­ють і чинять, ніж кожен із них ок­ре­мо відчував, ду­мав і чинив би. Є ідеї й почуття, що проявляються або пе­ре­творюються в дію тільки в інди­ві­дів, поєднаних в маси. Психологічна ма­са є провізорною (тим­часовою) істотою, яка складається з гете­ро­генних (неоднорідних) еле­мен­тів, що на мить з’єдналися, подіб­но до клітин організму, які своїм об’­єд­нанням створюють нову істоту з яко­­стями зовсім іншими, ніж якості ок­ремих клітин. Так сказав про масу основоположник теорії мас Ле Бон.

За словами каліфорнійського професора Джеймса Лалла:

“Коли термін “ма­совий” застосовується до мас-медіа — напри­к­лад “за­со­би масової інформації”, то здається, що шкода від цьо­го невелика, оскільки термін характеризує здатність тех­ніч­них засобів комунікації долати великі відстані та досягати бага­тьох людей… Але коли ми описуємо людей, вживаючи прикмет­ник “масовий”, наприклад “масова ау­ди­торія”, смисл його сут­тє­во змінюється. Особливо у за­хід­них суспільствах, побудованих на засадах прав і сво­бод особи, не багатьом людям подобається, коли про них кажуть, як про частину “маси”. Термін “маса” та­кож пе­ред­бачає соціальні відмінності; використання терміна по­­ді­­ляє світ на еліту та нас — велику невмивану масу”^*.

Для розуміння природи масової комунікації і всього того, що від­бува­єть­ся на її арені, необхідно зрозуміти найголов­ні­ше: хто такі МАСИ? Від розу­міння їх, заради кого працює ці­ла армія “різноманітних соціальних ролей”, їх, хто є великою рушійною силою для людства, залежить розуміння і при­ро­ди тих інститутів, які покликані працювати в середовищі масової кому­ні­ка­ції, і природи засобів, що забезпечують масове спіл­ку­вання, відповідно, і суті професіоналізму журналістського.