Організація навчального співробітництва.
Перебудова стосунків з учнями.
Ідея опори (коментоване письмо).
Навчання без примусу.
Оцінка учнівських робіт.
Вільний вибір в усьому розмаїтті палітри застосування.
Збільшення дидактичної одиниці навчального матеріалу.
Листи опорних сигналів та прийоми перевірки знань учнів.
Особистісний підхід.
Співробітництво педагогів.
Ідея «важкої цілі», що забезпечує формування особистої відповідальності, віру в можливості подолання труднощів.
Ідея «випередження» - особливо прискорююча розвиток сильних, найбільш сильних, найбільш здібних у даній галузі учнів.
Ідея відповідності форми діяльності її змісту.
Педагогіка співробітництва не виключає інформаційно-пояснювальне навчання, використання методик програмно-алгоритмічного типу, але пріоритет дається груповим, індивідуальним, колективним формам навчання, у тому числі з різновіковим і змінним складом дітей. Широко використовуються проблемні методи, дискусії, рольові і ділові ігри, проблемні консультації та інші форми організації навчання.
Педагогіка співробітництва приймає дитину такою, якою вона є, погоджується з її природою і проголошує природо відповідність в якості вищого закону. Вона бачить в дитині її безмежність, усвідомлює її космічність, і веде, готує її до служіння еволюційним процесам людства протягом всього життя. Вона утверджує особистість в дитині шляхом виявлення її доброї волі і будує педагогічні системи, процесуальність яких визначає учительська любов, оптимізм, висока Духовна моральність. Вона в основу будь-якого розвитку дитини кладе стверджувальний розвиток її духовності і людяності. Вона стимулює педагогічну творчість і закликає до педагогічного мистецтва (Ш.О.Амонашвілі).
Ііі. Теорія і методика виховання Тема 14. Суть процесу виховання
Зміст педагогічного поняття „виховання” як суспільно-історичного явища. Теорія і методика виховання як розділ педагогіки. Діалектика і рушійні сили виховного процесу. Особистісно-діяльніший підхід до організації виховного процесу. Етапи процесу виховання. Характеристика виховного процесу.
Семінарське заняття: Особистісно-діяльнісний підхід до організації процесу виховання.
Знати: Зміст поняття „виховання” як суспільно-історичного явища, діалектику і рушійні сили процесу виховання, етапи процесу виховання, сутність особистісно-діяльнісного підходу до виховання, характеристику виховного процесу.
Вміти: визначати суттєві характеристики поняття „виховання”, створювати протиріччя у виховному процесі, моделювати етапи виховання, продумувати стратегію і цільові завдання уроку, виховних форм, щоб вони були спрямовані як на засвоєння учнями певної суми знань та вмінь, так і на формування особистості школярів, їх наукового світогляду, ціннісних орієнтацій, мотивів, потреб, інтересів; перебудувати виховний вплив на учнів у ході виховної роботи з урахуванням динамічності процесу виховання та змін, що відбуваються у суспільстві.
Завдання для самостійної роботи
Спів ставити підходи різних авторів до визначення поняття „виховання”.
Ілюструвати прикладами із практичної діяльності характеристики виховного процесу.
Зробити огляд статей періодичної преси із проблем сучасних підходів до організації процесу виховання.
Обґрунтувати етапи процесу виховання (за визначеними параметрами).
Підготувати до захисту проект „Моє бачення процесу виховання”.
Сутність процесу виховання.
В.О.Сухомлинський: "Виховання -.це багатогранний процес постійного духовного збагачення і оновлення, і тих, хто виховується, і тих, хто виховує' (ст. Про виховання)
О.В.Киричук: "Виховання - це закономірна, послідовна, неперервна зміна моментів розвитку взаємодіючих об'єктів".
1) Внутрішні суперечності:
* між необмеженими можливостями розвитку людини й обмежуючими умовами соціального життя;
* між зростаючими завданнями і можливостями їх вирішення; ^ між зовнішніми впливами і завданнями виховання.
2) Зовнішні суперечності:
* невідповідність між виховними впливами школи і сім'ї;
* зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на дітей оточення;
*між окремими впливами вчителів, які працюють в одному класі; між набутим негативним досвідом поведінки і новими умовами життя та діяльності.
ТЕХНОЛОГІЯ "ЖИТТЄТВОРНОСТІ ОСОБИСТОСТІ"!
Показники рівня вихованості:
* зовнішній вигляд, культура поведінки у школі та за її межами;
*громадська активність;
* самостійність у всіх видах діяльності;
* сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості;
*ставлення до навчання, пізнавальний інтерес;
*прилучення до національної та світової культури, мистецтва, літератури;
*фізичне здоров'я, потяг до занять фізичною культурою;
* працелюбність, орієнтованість на майбутню професію