§ 4. Види читання. Особливості навчання читання різних видів

В методиці існують різні класифікації видів читання: вголос і про себе, з перекладом - без перекладу, із словником і без слов­ника. В кожній із згаданих пар видів читання перший є учбовим, тобто це діяльність, спрямована на формування зрілого читання. Види читання, яким вони протиставляються (про себе, без перекла­ду, без словника), характеризують різні аспекти зрілого читан­ня. Поряд з цим існують інші види зрілого читання. Перед читан­ням того чи іншого тексту рідною мовою ми звичайно ставимо перед собою одну з таких задач: ретельно вивчити смислову інформацію тексту, ви­словити своє ставлення; сприйняти загальний зміст тексту, не вни­каючи в його деталі; визначити, про що йдеться в тексті, лише окинувши його очима і сприйнявши якісь окремі факти. Такі ж за­дачі потрібно ставити перед учнями і при навчанні їх читання іноземною мовою. В зв’язку з цим розрізняють такі види зрілого читання, які записані в Програмі як цілі навчання:

1. Вивчаюче читання (аналітичне читання)

Цей вид читання називають ще читанням з повним розумінням змісту тексту, оскільки метою його є глибоке і детальне розуміння усього тексту на рівні смислу. Навча­ти такого читання слід починати вже з 3 класу на коротких текстах, що містять мовний матеріал, засвоєний в усному мовленні. Спочатку читання відбувається на уроці, під керівництвом учителя. Потім воно повинно стати регулярним заняттям учнів дома. Для розвитку вмінь вивчаючого читання, починаючи з 4 класу, учнів навчають користуватись двомовним словником.

Основним способом контролю аналітичного читання є усний чи письмовий переклад на рідну мову.

2. Ознайомлювальне читання (синтетичне читання)

Метою ознайомлювального читання є розуміння основного змісту тексту. При такому читанні читач сприймає лише основні факти, не вдаю­чись в деталі. Воно можливе за умови досить розвинених механізмів читання, при наявності вміння швидко зорієнтуватись у тексті, вичленити основну інформацію, обійти незнайомі слова, здогадатись про значення незнайомих слів (за контекстом, за словотворчими елементами і т.п.).

За новою Програмою учні вже 4 класу мають вправлятись в синтетичному читанні автентичних різнопланових текстів як на уроці, так і вдома. Починаючи з 5 класу, тексти можуть містити до 1% незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.

З метою розвитку вмінь ознайомлювального читання пропонуються більші за обсягом, ніж при аналітичному читанні, тексти, але легкі для розуміння у мовному та змістовному плані. Тексти для синтетичного читання використовують насамперед для розвитку швидкості читання і мовної здогадки.

Розуміння основного змісту текстів перевіряють, як правило, за допомогою відповідей на запитання комунікативного завдання; підтвердженням чи спростуванням 5-10 тверджень, запропонованих вчителем до змісту тексту; у вигляді переказу основного змісту рідною мовою.

3. Переглядове читання (вибіркове читання)

Навчаючи такого читання, ми формуємо вміння лише пробігти очима по тексту, оцінити його значення з точки зору власних потреб і інтересів, відібрати з нього потріб­ну інформацію, визначити тему тексту по його заголовку. Тут удос­коналюються вміння зрілого пошукового читання, формується механізм передба­чення (антиципації) подальшого змісту тексту.

Навчання такого читання пе­редбачається Програмою з 9 класу, коли учні вже набули достатній досвід читання іноземною мовою. Для розвитку вмінь переглядового читання використовуються газетні та журнальні статті, уривки з художніх творів, телепрограми, афіші з репертуарами кіно і театрів.

Знаходження потрібної інформації і є перевіркой розуміння тексту.¹

Детальніше про види читання див. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта). V-IX класи (проект, 2-а редакція) / Під керівництвом С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1998. – 32 с. (С.14-17).

При читанні іноземною мовою завжди висуваються й інші задачі, які співвідносяться із навчальним читан­ням: збагатити лексичний запас учнів, удо­сконалювати автоматизми сприймання граматичних структур, використовувати текст як основу для розвитку усномовленнєвих навичок і вмінь, розвивати мислення учнів, збагатити їхні країнознавчі знання і світогляд. Невипадково, що читання розглядається в школі і як мета, і як потужний засіб навчання.