§ 4. Ігри в позакласній роботі з іноземних мов

Одним з найбільш ефективних методичних прийомів організації позакласної роботи з іноземних мов є різноманітні ігри, які здебільшого застосовуються на заняттях гуртків. Гра сприяє виконанню важливих методичних завдань: створює психологічну готовність до комунікації; забезпечує природну необхідність багаторазового повторення певного мовного матеріалу; тренує учнів у виборі необхідного мовленнєвого варіанту.

Почуття рівності, атмосфера змагання, захоплення грою дає можли­вість учням подолати ніяковість, що позитивно відбивається на наслід­ках навчання.

Гру можна розглядати як ситуативно-варіативну вправу, яка створює можливість багаторазового повторення мовленнєвого зразка в умовах, наближених до реальної комунікації.

Успіх у проведенні гри залежить від дотримання вимог до її чіткої організації:

1. Гра повинна враховувати вікові та мовні можливості учнів.

2. Правила гри повинні бути чіткими та зрозумілими всім учням з обов'язковим підведенням підсумків та визначенням переможців.

3. Хід гри повинен завжди бути під контролем учителя. Гра повинна одночасно вчити та розважати учнів, а тон учителя бути доброзичливим і в той же час вимогливим.

4. Якщо учні поділяються на команди, необхідно, щоб кожна з них мала рівну кількість сильних та слабких учнів.

5. Гра повинна бути вчасно завершена: до того як учні стомляться та втратять до неї інтерес. У відповідності до етапу навчання ігри можна поділити на підготовчі, що формують мовні навички, та мовленнєві, які сприяють розвиткові іншомовного мовлення.

Підготовчі ігри включають ігри, спрямовані на вироблення фонетичних, граматичних та лексичних навичок. Розглянемо деякі з них:

1. Підготовчі ігри.

1.1. Граматичні ігри повинні створити природну ситуацію для вживання певної граматичної структури (наприклад: “Hide and Seek”, “What has changed?”, “What would you do?”)

1.2. Лексичні ігри повинні тренувати учнів у вживанні певної лексики у відповідних ситуаціях, сприяти запам'ятовуванню іноземних слів та словосполучень ( наприклад: “Bingo”, “Objects in the Picture”, “Combine the Words”).

1.3. Фонетико-орфографічні ігри повинні тренувати учнів у вимові звуків та написанні слів.

2. Мовленнєві ігри націлені на засвоєння учнями вмінь виражати думки у логічній послідовності, застосовувати на практиці набуті мовні навички.

Широкого поширення останнім часом набула так звана рольова гра. Рольова гра - це творче висловлювання учня, обумовлене певною програмою, роллю, яка задана вчителем. Ця програма може базуватись на соціальному досвіді учня (соціально обумовлена рольова гра), або на літературному досвіді учня (літературно обумовлена рольова гра).

Рольова гра сприяє підвищенню емоційного рівня, мотивації мовленнєвих дій, творчої індивідуальності учня.

Визначаючи певну роль мовленнєвої поведінки учня, учитель може запропонувати опорні мовні одиниці. За допомогою рольової гри вчитель створює типову ситуацію та керує (програмує) мовленнєву діяльність учня. Слід відзначити, що різниця між рольовою грою та драматизацією полягає в тому, що драматизація - це сценічне відтворення готового тексту, а рольова гра - це творчий розвиток запрограмованої ситуації з опорою на ключові мовні одиниці.