IV. Діяльність вчителя на уроці

1. Підготовленість вчителя до уроку (наявність конспекту і навчальних матеріалів)

2. Знання мовного матеріалу і володіння методикою його навчання

3. Нормативність мовлення, його чіткість, виразність, емоційність

4. Дотримання оптимального відношення між мовленням учителя і учнів

5. Педагогічна майстерність: уміння організувати учнів до роботи, зацікавити їх, енергійність, доброзичливість, такт, артистичність

V. Діяльність учнів на уроці

1. Рівень підготовки учнів відповідно до вимог програми

2. Готовність учнів до даного уроку

3. Ступінь засвоєння матеріалу уроку

4. Активність, уважність, рівень розвитку мовлення, пам’яті, спостережливості, уяви

5. Дотримання режиму мовлення іноземною мовою

6. Розвиненість навичок самостійної роботи

7. Дисципліна учнів на уроці

Загальні висновки про урок та його оцінка

Питання для самоконтролю

1. Які вимоги висувають до сучасного уроку іноземної мови?

2. Як слід формулювати практичні цілі при складанні плану-конспекту уроку? Які складові плану-конспекту уроку?

3. Які існують види уроків іноземної мови?

4. Яку роль грає аналіз власних уроків учителя і уроків колег в зростанні професійної майстерності вчителя? Які існують плани аналізу уроку? У чому полягає випереджальний, поточний, ретроспективний аналіз?

Розділ 19. Організація позакласної роботи з іноземної мови § 1. Мета та зміст позакласної роботи з іноземних мов

Як складова частина навчально-виховного процесу з іноземної мови позакласна робота має на меті ті ж самі практичні, загальноосвітні та виховні цілі, як і урочна форма навчання. Вона сприяє роз­виткові інтересу до іноземної мови, підвищенню рівня практичних навичок і вмінь учнів, розширенню їх культурного та загальноос­вітнього рівня.

На відміну від інших предметів, де позакласна робота розширює та поглиблює знання учнів, позакласна робота з іноземних мов (ПРІМ) має специфічну особливість, яка полягає в тому, що вона створює можливість для застосування іноземної мови у природних умовах реального життя, тобто сприяє оволодінню основною функцією інозем­ної мови - функцією комунікації, як в усній так і в письмовій формах.

У цій можливості практичного застосування вмінь та навичок, набутих учнями на уроці, полягає один з важливих шляхів підвищен­ня мотивації при вивченні іноземних мов.

Втім позакласна робота має істотні відмінності у змісті та формах її організації в порівнянні з урочною формою навчання. До основних відмінностей можна віднести:

1. Добровільний характер участі учнів у позакласній роботі;

2. Довільний (неурочний) характер проведення позакласної роботи.

3. Відсутність програмових вимог, обліку і контролю знань та навичок. (Перевірка результатів позакласної роботи здійснюється у формі вечорів, конкурсів, вистав і т.і.).

Враховуючи мету та особливості позакласної роботи, можна визначити основні вимоги до її змісту та організації.

1. ПРІМ повинна бути органічно пов'язана з навчальною. Вона базується на тих вміннях та навичках, що ними оволоділи учні на уро­ках з іноземної мови. Поряд з цим, враховуючи специфіку ПРІМ та її орієнтацію на учнів, які мають схильність до вивчення інозем­них мов, допускається певне розширення лексичного матеріалу.

2. Матеріал, що використовується при проведенні позакласних заходів, повинен бути інформативним (пізнавальним) та цікавим.

Необхідно також, щоб уже знайомий учням лексико-граматичний матеріал використовувався у нових природних, життєвоподібних ситуаціях.

3. Добровільний характер участі учнів у ПРІМ повинен поєднува­тись з обов'язковістю при виконанні певних доручень, пов'язаних з участю учнів у групових або масових заходах.

4. Проведення ПРІМ повинно мати цілеспрямований та регулярний характер з орієнтацією на розвиток творчої ініціативи та самос­тійності учнів.

Позакласна робота з іноземних мов базується на певних принци­пах, які визначають її зміст, форми та методи.

До найбільш важливих принципів ПРІМ слід віднести:

1. Принцип комунікативної активності.

Як відомо, процес навчання іноземної мови передбачає навчання мовного матеріалу (засоби комунікації) та мовленнєвої діяльності (комунікації). ПРІМ проводиться, в основному, з використанням вже сформованих мовленнєвих вмінь та навичок і спрямована на їх подальший розвиток, який залежить від високої комунікативної активності учнів.

Ця комунікативна активність забезпечується: а) відбором мовного та мовленнєвого матеріалу, який викликає особистий інтерес учнів певної вікової групи; б) створенням ситуацій, наближених до природних умов спілкування (з широким застосуванням наочності та ТЗН)

Комунікативна активність учнів молодшого віку підтримується в основному за рахунок новизни предмету та задоволення від участі у спілкуванні.

Найбільш типовими видами ПРІМ для цієї категорії учнів є декламування віршів, розучування пісень, драматизація діалогів та казок, проведення ігор, описування малюнків і т.і.

Учнів середнього віку (7-9 кл.) більш цікавить зміст мовлення, звідси їх інтерес до інформативного, зокрема країно­знавчого матеріалу.

Старшокласників (9-11 кл.) приваблює практична сторона вивчення іноземної мови, зокрема її використання у майбутній професійній діяльності, спілкуванні з іноземцями, знайомстві з країнознав­чим матеріалом, художнім та технічним перекладом.

Типовими видами ПРІМ для цієї групи школярів є гуртки за інтересами, тематичні вечори та конкурси.

2. Принцип урахування вікових особливостей учнів, який передба­чає відповідність змісту, форм та методів позакласної роботи етапам вивчення іноземної мови та психофізіологічним особливостям учнів.

3. Принцип міжпредметних зв'язків передбачає використання інформативних матеріалів з географії, історії, літератури та інших предметів.