§ 3. Оцінка, її роль у навчанні та вихованні. Облік успішності учнів

Навички та вміння учнів, що підлягають контролю, знаходять своє кількісне вираження в оцінках. Цілком зрозуміло, що такі складні явища, як види мовленнєвої діяльності, не можна точно ви­міряти балами. Робились і робляться спроби підвести під кожну оцінку якісні параметри, зробити її більш уніфікованою, так, щоб у різних учителів за однією й тією ж оцінкою був однаковий рівень навченості учнів. Але ці спроби поки що не мають успіху. Жодний перелік критеріїв не може бути точним орієнтиром для кож­ної відповіді учня з усією різноманітністю критеріїв оцінювання, про які йшлося вище. Отже, в оцінці завжди є елемент суб’єктивності. Але в цьому - не лише її слабка, а й сильна сторона. Адже оцінка - це могутній фактор впливу на учня, виховання його. Зви­чайно, слід прагнути до більшої об’єктивності. Разом з цим, одна й та ж, скажімо, оцінка "9" може бути виставлена відміннику, якщо в його мовленні є незначні погрішності, яких могло б і не бути, якби він ретельніше підготувався до уроку, і учню не такому здіб­ному, мовлення якого відзначається дещо нижчими показниками. Але вчитель бачить, що цей учень доклав максимум зусиль, щоб підготу­вати таку відповідь, так зрозуміти текст при читанні або аудіюванні. Для морального стимулювання такого учня, для позитивного під­кріплення його зусиль йому можна поставити оцінку “9”, вка­завши при цьому, над чим йому потрібно далі працювати. Отже, прагнучи до максимальної об’єктивності, суворості в оцінюванні учнів, необхідно водночас бути досить гнучким, використовуючи оцінку як виховний фактор. По тому, як учитель оцінює знання своїх учнів, можна в значній мірі робити висновок про його досвід, такт, майстерність.

На уроці можуть оцінюватись два аспекти діяльності учнів:

а) їхня індивідуальна діяльність (в говорінні, читанні, аудіюванні);

б) їхня розумова і мовленнєва активність протягом уроку.

У першому випадку контроль повинен негайно підкріплюватись оцінкою з короткою, але точною мотивацією її вчителем. В другому випадку учень може отримати так званий поурочний бал. Це хороший стимулятор активності учнів протягом усього уроку. Цю оцінку вчи­тель виставляє в кінці уроку лише тим учням, які на неї заслугову­ють.

Учитель повинен вести систематичний облік успішності учнів, Окрім класного журналу, в який вчитель може поставити лише одну оцінку тому чи іншому учневі (це може бути поурочний бал або оцін­ка за індивідуальну роботу), учитель повинен мати свій власний жур­нал, в якому він записує кожну оцінку, яку учень отримав на уроці (їх може бути дві чи більше), вказуючи при цьому , за який вид мов­леннєвої діяльності кожна оцінка виставляється. Такий облік успіш­ності учнів по різних видах мовленнєвої діяльності необхідний для більш об’єктивної загальної оцінки учня, він дає можливість вчите­леві стежити за прогресом кожного учня в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Для оцінювання знань, вмінь та навичок учнів з іноземної мови Міністерство освіти та науки України рекомендує такі критерії [124]:

Критерії оцінювання знань, умінь, навичок

Творча робота
12 балів — 0 помилок	6 балів — 7 помилок
11 балів — 1-2 помилки	5 балів — 8 помилок
10 балів — 3 помилки	4 бали — 9 помилок
9 балів — 4 помилки	3 бали — 10 помилок
8 балів — 5 помилок	2 бали — 11 помилок
7 балів — 6 помилок	1 бал — 12 і більше помилок
Диктант
12 балів — 0 помилок	6 балів — 7 помилок
11 балів — 2 помилки	5 балів — 8 помилок
10 балів — 3 помилки	4 бали — 9 помилок
9 балів — 4 помилки	3 бали — 10 помилок
8 балів — 5 помилок	2 бали — 11 помилок
7 балів — 6 помилок	1 бал — 12 помилок
Переклад і тестування
100% — 12 балів	52-59% — 6 балів
92-99% — 11 балів	44-51% — 5 балів
84-91% — 10 балів	36-43% — 4 бали
76-83% — 9 балів	28-35% — 3 бали
68-75% — 8 балів	20-27% — 2 бали
60-67% — 7 балів	12-19% — 1 бал

Основними видами оцінювання з іноземної мови є тематична, семестрова, річна, а також підсумкова державна атестація. Поточне оцінюван­ня не є обов’язковим, але розглядається як безпе­рервний процес збору інформації про досягнення у навчанні іноземних мов, включає інформацію, яка не піддається підрахунку, отриману під час опиту­вань, враховуючи чотири види мовленнєвої діяль­ності. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих пара­метрів мови або вмінь мовлення, яких щойно на­вчили.

Саме за результатами поточно­го оцінювання проводиться тематичне оцінювання з іноземної мови, вистав­ляється єдиний тематичний бал. Не допускаєть­ся проведення тематичного оцінювання з кожного виду мовлен­нєвої діяльності окремо, а також і диференційо­ване оцінювання.

Під час виставляння тематичного балу резуль­тати перевірки робочих зошитів не враховують­ся. Вимоги до перевірки зошитів регламентують­ся Міністерством освіти і науки України.

Семестрове оцінювання з іноземної мови про­водиться один раз наприкінці семестру за чотир­ма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, го­воріння, читання, письмо). [124]

В останні роки у школах України експериментально запроваджується інноваційна технологія оцінювання методом мовного портфолио [???]. Мовний Портфель учня розроблений на основі Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти і рекомендований Радою Європи. Він використовується у більш ніж 15 країнах Європи.

Мовний Портфель (МП) – це пакет документів, за допомогою яких учні відображають свої досягнення і досвід у навчанні іноземних мов. Мета МП – розвивати рефлексию і здатність учня до об'єктивної самооцінки, надавати їм можливість самостійно простежувати свій досвід і процес навчання, фіксувати його, планувати цілі на майбутнє і стимулювати бажання до самоосвіти, до неперервного навчання продовж життя.

Інформація МП учня адресується насамперед власнику портфеля – учню. За домовленістю з вчителем учні можуть виставляти свої портфолио на презентацію в класі або на батьківських зборах.

МП учня складається з трьох розділів:

1. Мовний Паспорт

2. Мовна Біографія

3. Досьє.

У Мовному Паспорті учень збирає офіційну інформацію про себе: сертифікати і свідоцтва, що підтверджують набутий рівень володіння мовою або свідчать про участь в олімпіадах, міжнародних обмінах, програмах.

Мовна Біографія містить контрольні листи (таблиці) для самооцінки, в яких учень відмічає (вказує) свій рівень володіння ІМ після певного відрізку навчання і може простежити свій прогрес. Тут також є розділ "Мої цілі", де учень фіксує свої плани.

Досьє – це збірка всх виконаних робіт, які учень вважає цінними для себе і які відображають його досягнення: зошити, контрольні роботи, листи іноземною мовою, письмові творчі завдання, проекти і т.і.

Застосування методу мовного портфолио залежить від тісної співпраці учителя та учня. Він дає можливість учням відчути себе активними суб'єктами навчального процесу.