Контроль аудіювання

Тут ітиметься про сприймання на слух текстів більшої чи мен­шої тривалості, які пропонуються учням учителем або в механічному запису. Об’єктом контролю є ступінь розуміння змісту тексту. Пе­ред пред’явленням тексту в учнів треба створити установку на спосіб контролю розуміння. Це важливо для спрямування їхньої ува­ги при слуханні.

Контрольними вправами тут можуть бути відповіді на запитання по змісту тексту (такі запитання, які не потребують розширених відповідей), вибір із запропонованих тверджень тих, що відповіда­ють змістові тексту, виклад змісту тексту рідною мовою чи іноземною мовою. Слід зазначити, що контрольні вправи в основному повин­ні бути письмовими. Вони дадуть можливість учителеві перевірити ступінь розуміння тексту кожним учнем.

Контроль читання

При контролі читання можна поєднувати так звані традиційні способи контролю і програмовані. До традиційних прийомів контролю можна віднести: 1) переклад (повний або частковий) на рідну мову; 2) виклад змісту рідною чи іноземною мовою; 3) відповіді на за­питання по тексту; 4) складання запитань по змісту тексту; 5) складання резюме тексту і т. ін. Їхнім загальним недоліком є те, що вони займають багато часу, якщо їх проводити в письмовій формі, а якщо застосовувати усний контроль, то немає можливос­ті проконтролювати всіх учнів на одному уроці.

Недоліки цих видів контролю можна значною мірою компенсувати тестовою методикою, яка останнім часом все більше впроваджується в навчальний процес. Це в основному тести на впізнавання. Учням пропонуються на картках питання до тексту і декілька варіантів відповідей, з яких лише один правильний, тобто такий, що дійсно відповідає змістові тексту. Учні повинні вибрати правильну відповідь і записати її номер поряд із номером запитання. Такі тести називають тестами множинного вибору.

Якщо учням подаються два варіанти відповіді, такий тест називають тестом альтернативного вибору.

Якщо в двох паралельних колонках подають слова (фрази), які треба узгодити одне з одним, такі тести називаються тестами перехресного вибору.

Тести, в яких не подано варіантів відповіді, а учні повинні дати її самостійно (на рівні слова, фрази, або на рівні цілого тексту), називаються тестами з вільно конструйованою відповіддю.

Докладний опис тестової методики та зразки тестових завдань подані у "Практикумі методики тестування іншомовної лексичної компетенції (на матеріалі англійської мови)" С.Ю.Ніколаєвої [114]

Вчителеві буде досить легко перевірити такі тести по заздалегідь заготовленому шаблону.

Тестова методика особливо ефективна при контролі класного чи домашнього синтетичного читання. Вона дає можливість за короткий проміжок часу перевірити, як кожний учень класу зрозумів текст.

Тестову методику слід поєднувати із традиційними прийомами контролю, особливо при перевірці домашнього читання.

Узагальнимо об’єкти і критерії контролю видів мовленнєвої діяльності у таблиці.

Таблиця 8

Контроль і критерії оцінювання видів мд

Види МД	Якісні показники	Кількісні показники
1. Говоріння/ письмо	ступінь узгодженості вислов­лювань із заданою темою чи ситуацією повнота відображення теми (ситуації) правильність використання мов­них засобів для оформлення висловлювань різноманітність використання мовних засобів для оформлення висловлювань → рівень мовленнєвої творчості	обсяг висловлю­вання (кількість слів, речень) швидкість у гово­рінні (наявність пауз, повторень) = темп мовлення
2. Аудіювання	ступінь розуміння тексту (загальне, повне, детальне) характер мовлення, яке сприйма­ється на слух (в механічному запису чи живе мовлення)	обсяг мовлення, що сприймається, тобто тривалість звучання і темп мовлення
3. Читання	ступінь розуміння характер мовного матеріалу (містить текст лише знайомий мовний матеріал або певну кількість незнайомих слів ступінь адаптованості тексту (автентичний або адаптований текст)	обсяг тексту швидкість читання