2.5. Види банківських рахунків

Відкриття банківських рахунків пов’язане із діяльністю підприємства. Кількість банківських рахунків підприємства залежить від специфіки функціонування підприємства. Не зважаючи на це один банківський рахунок визначається як основний, з якого здійснюється сплата податкових та інших державних платежів. Для держави є важливим той факт, що підприємство має банківській рахунок, за яким здійснюється основна маса платежів. За рахунок можливостей, закладених нормативно-правовими актами, органи фінансового контролю здійснюють загальнодержавний фінансовий контроль з виконання підприємствами зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами. Фінансовий контроль здійснюється державною податковою службою та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов’язкових платежів) лише за умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної податкової служби. Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у фінансових установах платник податків і зборів (обов’язкових платежів) – юридична чи фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності – подає особисто або надсилає на адресу відповідного органу державної податкової служби, в якому він обліковується як платник податків і зборів (обов’язкових платежів), з повідомленням про вручення.

Фінансові установи, у свою чергу, зобов’язані надіслати повідомлення про закриття рахунка платника податків і зборів (обов’язкових платежів) – юридичної чи фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків. Фінансові установи починають видаткові операції за рахунком платника податків з дати отримання фінансовою установою документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Фінансові установи зобов’язані надавати органам державної податкової служби на їх письмовий запит відомості про наявність і рух коштів на поточних та вкладних (депозитних) рахунках платників податків – клієнтів цих установ – у порядку, встановленому законом. Фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов’язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.

Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо). Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений відсоток (дохід) відповідно до умов договору.

До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» для накопичення заощаджень на виплату пенсії.

Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

• рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

• поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

• поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

• карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог Інструкції (операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Інструкцією та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток);

• поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

• інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України відповідно до вимог цієї Інструкції для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

Кореспондентський рахунок – це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Підприємці можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду (статутного або складного капіталу, пайового або неподільного фонду) (у національній та(або) іноземній валюті) й один поточний рахунок (у національній та(або) іноземній валюті) за кожною угодою спільної діяльності без створення юридичної особи.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб’єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Відповідно, підприємства та їх підрозділи можуть відкривати такі рахунки у національній валюті:

• поточні;

• бюджетні (для цільового використання бюджетних коштів, які відкриваються на підставі дозволів і видаються фінансовими органами);

• кредитні (для обліку кредитів, переказаних на поточні рахунки відповідно до умов кредитної угоди);

• депозитні (вкладні).

Підприємства та їх підрозділи можуть мати такі рахунки в іноземній валюті:

• поточні рахунки;

• розподільчі (в рамках розрахунків за поточними рахунками);

• кредитні;

• депозитні.