Змістовий модуль 2. Організація грошових розрахунків підприємств

Ключові слова: грошові кошти, готівка, грошові розрахунки, готівкові розрахунки, безготівкові розрахунки, касові операції, ліміт каси, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, акредитив, чек, вексель, пластикова картка, банківські рахунки.

2.1. Зміст і принципи організації грошових розрахунків підприємства

Фінансова, виробнича, збутова та інші види діяльності підприємства повинні мати економічний ефект, обчислюваний у грошовому еквіваленті. Останній є універсальним засобом платежу та обміну. За допомогою грошових коштів та їх еквівалентів підприємство виконує фінансові зобов’язання перед контрагентами, здійснює нові цикли тощо. Більшість фінансових операцій в Україні має грошову основу. Еквіваленти грошових коштів меншою мірою використовуються у практиці взаємодії підприємства. Вони не використовуються у відносинах з бюджетною системою, позабюджетними фондами, для виплати заробітної плати, у більшості випадків при взаєморозрахунках із постачальниками і клієнтами. Таким чином, підприємницькі операції за участю грошових коштів треба строго обліковувати.

Грошові кошти – засоби у виді грошей, які перебувають у касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб і на депозитах до запитання.

Грошові розрахунки – система грошових розрахунків, пов’язаних з оплатою товарів, послуг і виконанням фінансово-кредитних зобов’язань підприємств, організацій, установ.

Грошовий оборот на кожному підприємстві пов’язаний із такими напрямками:

• забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

• реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

• сплата податків, обов’язкових відрахувань і зборів;

• забезпечення спільної діяльності підприємств;

• отримання і погашення кредитів, сплата відсотків за кредит кредитними установами.

Види грошових розрахунків можуть бути:

а) готівковими;

б) безготівковими.

Готівкові розрахунки – платежі готівкою між підприємствами і фізичними особами за реалізовану продукцію (товари, послуги) і операції, безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції та іншого майна.

Готівкова форма розрахунків застосовується для виплати:

• заробітної плати, стипендій, гонорарів, компенсацій;

• матеріального заохочення;

• дивідендів, пенсій, грошової допомоги;

• дивідендів (відсотків);

• за операціями з цінних паперів;

• інших платежів населенню;

• на відрядження;

• при закупівлі сировини;

• страхових відшкодувань;

• ломбардних операцій, в межах, встановлених законодавчо.

Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Принципи організації грошових розрахунків підприємства:

1) отримання;

2) витрачання;

3) накопичення;

4) інвестування.

Принцип отримання грошей при організації грошових розрахунків важливий, оскільки підприємство має отримувати матеріальну винагороду за результати своєї діяльності. Адже кожне підприємство на свій розсуд виконує соціально-економічну функцію в країні, зокрема, є учасником формування ВВП і забезпечує працевлаштування та дохід найманих громадян, займається пошуком найоптимальніших джерел формування фінансових ресурсів. Органи державної влади й управління, в межах загального соціально-економічного напряму країни, розробляють та впроваджують програми підтримки, згідно з якими фінансуються окремі сфери діяльності та суб’єкти господарювання. Відповідно принцип отримання поширюється на фізичних, юридичних осіб і державні органи фінансового управління.

Заслуговує на увагу принцип витрачання грошей при організації грошових розрахунків. Здійснюючи фінансово-господарську діяльність підприємство витрачає свої ресурси, які визначально були придбані за рахунок грошей. Витрачання повинно бути спрямоване не тільки на виробничий процес, який в решті решт приносить додатковий капітал. Витрачання має бути також спрямоване на соціальну сферу підприємства. Адже стимулювання працівників підприємства є одним з вагомих факторів успіху компанії.

Принцип накопичення грошей при організації грошових розрахунків також є важливим під час здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності. Це пояснюється тим, що частина ресурсів підприємства (фінансових ресурсів), має бути зарезервована та відсторонена від внутрішніх процесів. У даному разі сума накопичень не обмежується резервним фондом підприємства, який утворюється на момент його організації. Накопичення має здійснюватися систематично з різних фондів (внутрішніх та зовнішніх децентралізованих фондів). Накопичення із внутрішніх децентралізованих фондів являє собою ліміт каси, наявність грошей на поточних рахунках у банку, золоті запаси підприємства та запаси у цінних паперах. Накопиченнями з зовнішніх децентралізованих фондів є банківські депозити, надані кредити та позики.

Принцип інвестування грошей при організації грошових розрахунків полягає у можливостях підприємства здійснювати інвестиційні капіталовкладення. За допомогою цієї дії диверсифікують власні фінансові можливості та збільшують активну грошову масу на підприємстві. Диверсифікованість – важлива інвестиційна концепція. Вона знижує ризик інвестиційного портфеля, при цьому найчастіше не знижуючи прибутковості.

Відповідно до такої великої багатогранності грошових процесів, які ускладнюються на частку участі в усіх дохідних операціях держави через сплату податків та зборів, доцільним є ґрунтовний аналіз готівкових і безготівкових розрахунків, принципів їх проведення в Україні.