4.4. Контроль за прибутковістю та рентабельністю підприємства

Контроль за прибутковістю підприємства здійснюється на основі моніторингу документального фінансового контролю. Основні документи, пов’язані із плануванням, відбиттям, накопиченням доходів і понесенням витрат підприємства, формуванням прибутку наведені в табл. 4.2.

На формування фінансового результату підприємства впливають ряд різноспрямованих як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, які визначають кінцевий показник – прибуток (збиток) підприємства.

Таблиця 4.2

Первинні документи, що підтверджують правомірність відбиття різних видів інших доходів і витрат

Найменування видів інших доходів і витрат	Найменування первинного документа
1	2
Витрати на утримання законсервованих виробничих потужностей	Наказ керівника організації, що визначає перелік законсервованих об’єктів, причини консервації, склад і розміри витрат, джерела фінансування; кошториси витрат на зміст законсервованих потужностей; первинні документи з оформлення витрат (відомості нарахованої заробітної плати, платіжні доручення, акти прийму–передачі тощо)

Закінчення табл. 4.2

1	2
Втрати від стихійних лих, пожеж, аварій, розкрадань та інших надзвичайних подій	Акти, що засвідчують таку подію й підписані керівником організації, незацікавленими особами й фахівцями; розрахунки бухгалтерії (кошторис) понесених збитків; висновок експерта про можливість відновлення зіпсованого майна; рішення суду про встановлення винної особи й присудження їй виплати збитків; платіжні доручення на суми відшкодування збитків
Витрати за анульованим виробничим замовленням, що не дали результату	Договір купівлі-продажу, поставки продукції; рахунки, платіжні доручення; накладні, акти здачі-прийому виконаних робіт; угоди, протоколи про розірвання договору
Списання дебіторської заборгованості з терміном позовної давності, що закінчився	Договір купівлі-продажу; договір поставки продукції; банківські документи, що підтверджують перерахування коштів постачальникові; рахунки-фактури, накладні на відвантажену продукцію
Обґрунтованість створення резерву сумнівних боргів	Договір купівлі-продажу; договір поставки продукції; накладні на відвантаження продукції; акти здачі-прийому виконаних робіт; акт інвентаризації дебіторської заборгованості, акт звіряння розрахунків між дебітором і кредитором; рішення арбітражного суду про визнання підприємства-дебітора банкрутом; виписка з державного реєстру юридичних осіб про ліквідацію підприємства-дебітора; рішення суду про відмову в позові до дебітора; довідка органів МВС про неможливість розшуку дебітора
Розміри понесених судових витрат і арбітражних витрат	Рішення суду; платіжне доручення

Як у зарубіжній, так і у вітчизняній практиці ефективними інструментами контролю за фінансовими результатами підприємства є економіко-математичні моделі, за допомогою яких можна виявити резерви збільшення прибутку підприємства. У світовій практиці з метою контролю фінансових результатів повсюдно використовується модель Дюпона. Ця модель була вперше використана менеджерами фірми Дюпон, з метою дослідження взаємозалежності різних показників, що впливають на економічну рентабельність підприємства. Контроль фінансових результатів підприємства може здійснюватися як за абсолютною величиною фінансового результату, так і за відносними показниками, які характеризують прибутковість підприємства:

RA = RS ·TA,

(4.42)

де R_A – рентабельність активів підприємства;

R_S – рентабельність продажів;

T_A – коефіцієнт оборотності активів.

або ,

(4.43)

де R_C – рентабельність власного капіталу;

A – активи підприємства;

C – власний капітал підприємства.

Вітчизняні вчені-економісти також приділяють значну увагу побудові багатофакторних моделей, що дають змогу здійснювати контроль за фінансовими результатами підприємства.

Підприємствам, які виробляють один вид продукції, запропоновані наступні моделі:

,

(4.44)

де I – індекс прибутку підприємства;

b – коефіцієнт зміни обсягу виробництва й реалізації товарної продукції;

p – коефіцієнт рентабельності виробництва товарної продукції в базисному періоді;

d – коефіцієнт зміни ціни реалізації товарної продукції;

K_N – коефіцієнт зміни змінних витрат базисного періоду в періоді, що аналізується;

r – коефіцієнт змінних витрат у базисному періоді;

f – коефіцієнт зміни постійних витрат в аналізованому періоді.

Якщо ж у наведеній формулі замінити показники їх еквівалентними значеннями:

,

(4.45)

де g – коефіцієнт зміни собівартості продукції базисного періоду під впливом зміни її змінних складових, то можна одержати другу параметричну модель, адекватну першій:

.

(4.46)

Обидві моделі рівнозначні й вибір якоїсь із них визначається обставинами і наявністю вихідної інформації. Перетворення наведених моделей у моделі, пропоновані підприємствам із багатономенклатурним виробництвом, не становить складності. Для цього достатньо змінити спосіб розрахунків факторів, які входять до параметричної моделі, відповідно до багатономенклатурного виробництва.

Для оцінки якості прибутку можна використовувати індексну модель Вєтрова. Для врахування мінливих умов економічної і фінансової активності підприємства використовується система спеціальних фінансових коефіцієнтів оцінки якості прибутку. Складовими цієї системи є такі аспекти діяльності підприємства, як платоспроможність, стан розрахунків із кредиторами, доступність позикових коштів у майбутньому, виробничий і фінансовий леверидж, динаміка дискреційних витрат і відсотки за кредитами, а також інші показники. Усі показники оцінки якості прибутку обчислюють за типовими бухгалтерськими формами. Для кожного показника можуть бути визначені усереднені нормативи надійності, тобто інтервали допустимих змін. Пропонована система узагальнює передовий досвід аналізу й оцінки фінансових результатів, разом з тим не претендує на вичерпну повноту і завершеність, але з успіхом може використовуватися в рейтингових оцінках та інших системах аналізу.

Таблиця 4.3