Аналіз наявності та руху оз (приклад горизонтального аналізу)

Показник	Залишок на початок року	Надійшло (введено)	Ви-було	Залишок на кінець року	Зміни за рік
					абсолютні, тис. грн	на початок року, %
	тис. грн
1	2	3	4	5 (гр. 2 + гр. 3 + гр. 4)	6 (гр.5 – гр.2)	7 (гр.5/гр.2∙ ∙100%)
Основні засоби
Будівлі	3467	19 765	15	23 217	19 750	669,7
Споруди	174	2918	57	3035	2861	1744,7
Основні машини та устаткування	4401	76 769	424	80 746	76 345	1834,7
Транспортні засоби	100	4783	28	4855	4755	4855
Інвентар	20	85	2	103	83	515
Інші види основних засобів	112	2784	-	2896	2784	2585,7
Всього	8274	107 310	526	114 852	106 578	1388,1

На аналізованому підприємстві показник забезпеченості підвищився, але в основному за рахунок переоцінки. У динаміці змін є позитивна тенденція – зростання виробничих фондів випереджає зростання невиробничих фондів. Ґрунтовну інформацію можна одержати в результаті проведення вертикального аналізу. Вертикальний аналіз також може проводитися за даними всіх форм фінансової звітності. Він дозволяє визначити частку окремого елементу (статті) при формуванні загального підсумку. Вертикальний аналіз основних засобів являє собою розрахунок та оцінку структури і структурних зрушень у їх складі. Проведення вертикального аналізу показників руху основних засобів наведено у табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Аналіз змін у структурі оз (приклад вертикального аналізу)

Показник	На початок року		На кінець року		Структурні зрушення у складі ОЗ
	всього, тис. грн	за підсумками, %	всього, тис. грн	за підсумками, %
1	2	3	4	5	6 (гр. 5 – гр. 3)
Основні засоби
Будівлі	3467	41,9	23 217	20,2	-21,7
Споруди	174	2,1	3035	2,6	0,5
Машини та устаткування	4401	53,2	80 746	70,3	17,1
Транспортні засоби	100	1,2	4855	4,2	3
Інструмент та інший інвентар	20	0,2	103	0,1	-0,1
Інші види ОЗ	112	1,4	2896	2,6	1,2
Всього	8274	100	114 852	100	-

Частка будівель зменшилася на 21,7%, машин й устаткування навпаки збільшилася на 17,1% і т. д. Це та інше свідчить про збільшення виробничих міцностей підприємства, нарощення обсягів вироблюваної продукції. Адже саме з цією метою вводять на підприємстві нові основі фонди в експлуатацію.

Кінцева ефективність використання основних засобів характеризується фондовіддачею, фондомісткістю, рентабельністю, відносною економією фондів, підвищенням обсягу продукції, підвищенням продуктивності праці, зниженням собівартості й витрат на відтворення основних засобів, збільшенням термінів служби засобів праці.

Двофакторну модель аналізу можна передати як формулу:

,

(8.2)

де – загальна вартість ОЗ, грн;

– активна частина ОЗ, грн;

N – обсяг продукції, взятий для визначення фондовіддачі, грн.

У разі використання даної моделі можна відповісти на запитання: які зміни сталися в структурі основних засобів? – тобто з’ясувати, що в співвідношенні активної та пасивної частин, вплинуло на зміну фондовіддачі.

Визначити вплив на фондовіддачу дії екстенсивних й інтенсивних чинників використання основних засобів можна за повною моделлю

,

(8.3)

де – вартість установлених машин і устаткування, грн;

– кількість відпрацьованих станко-змін, од.;

– середня вартість одиниці устаткування, грн;

– кількість одиниць діючого устаткування, од.;

– тривалість аналізованого періоду, в днях;

– кількість відпрацьованих станко-годин, од.

За даною формулою визначається вплив на динаміку фондовіддачі таких чинників:

• частки активної частини фондів у їхній загальній вартості ( );

• частки машин і устаткування у вартості активних фондів ( );

• коефіцієнта змінності роботи устаткування ( );

• середньої вартості одиниці устаткування ( );

• тривалості станко-зміни ( );

• виробництво продукції за 1 станко-годину ( ).

При розрахунку загального показника фондовіддачі у вартості основних засобів враховуються і власні, й орендовані. Не враховуються ті, які знаходяться на консервації, резервні й здані в оренду.

Використання основних засобів вважається ефективним, якщо відносний приріст фізичного обсягу продукції або прибутку перевищує відносний приріст вартості основних засобів за період (табл. 8.4).

Приклад 2.

Таблиця 8.4