Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФП лекції.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

Показники прибутку підприємства

Показники якості прибутку

Формула розрахунку

Оцінка якості прибутку

Відсоткова ставка за кредитами

Сукупні витрати за кредитами / Сума кредитів

Високе значення свідчить про низьку якість прибутку

Доступність позикових коштів в майбутньому

Кредити й позики, непогашені в строк / Кредити й позики, одержані у звітному періоді

Високе значення свідчить про низьку якість прибутку

Стан розрахунків з кредиторами

Прострочена кредиторська заборгованість / Всього кредиторської заборгованості

Високе значення свідчить про низьку якість прибутку

Динаміка чистої рентабельності продажу

Чистий прибуток / Виторг (нетто) від реалізації

Низьке значення вказує на низьку якість прибутку

Динаміка довільних (дискреційних) витрат (інші витрати)

Інші витрати / Виторг (нетто) від реалізації

Високе значення вказує на низьку якість прибутку

Коефіцієнт платоспроможності

Залишок ГК на початок періоду + надійшло ГК за звітний період / Витрати ГК

Низьке значення вказує на низьку якість прибутку

Коефіцієнт зміцнення платоспроможності

а) Надійшло грошових коштів / Чистий прибуток

б) Неплатежі на початок періоду / Неплатежі на кінець періоду

Низьке значення вказує на низьку якість прибутку

Виробничий леверидж (важіль)

Темпи приросту прибутку від реалізації продукції / Темп приросту обсягу продажів у натуральному виразі

Високе значення вказує на високий ризик неодержання доходу, тобто низьку якість прибутку

Фінансовий леверидж

Темп приросту чистого прибутку / Темп приросту прибутку від реалізації продукції

Високе значення вказує на високий ризик неодержання доходу, тобто низьку якість прибутку

Коефіцієнт достатності прибутку (у підприємства рентабельність вища за галузеву)

Розрахунковий прибуток / Чистий прибуток (розрахунковий прибуток = норма галузевої рентабельності • валюту балансу

Високе значення вказує на високу якість прибутку

Структура прибутку (рентабельності продукції) за видами продукції

Питома вага високорентабельної продукції в загальному обсязі продажу

Збільшення частки рентабельних виробів вказує на високу якість прибутку

Під час контролю за прибутковістю підприємства можуть бути використані різні методи регулювання прибутку. Методи регулювання прибутку, визначаються підприємством самостійно, до них належать:

  • зміна вартісних границь віднесення предметів (до основних засобів чи швидкозношуваних предметів – при віднесенні предметів до останніх, більше можливості управляти собівартістю продукції за допомогою варіювання способами віднесення швидкозношуваних предметів на витрати виробництва і обігу, до того ж спрощується процедура їхнього обліку і вибуття);

  • вибір способу нарахування зносу за швидкозношуваними предметами (знаючи інтенсивність споживання швидкозношуваних предметів, можна заздалегідь визначити межу підвищення собівартості) за нарахуванням зносу в розмірі 100%, 50%, установлених норм чи кошторисних ставок;

  • вибір порядку нарахування зносу за основними засобами (метод прискореної амортизації в стислий термін переносить вартість основних засобів на витрати виробництва і обігу, при цьому собівартість зростає, прибуток і податки на прибуток зменшуються);

  • вибір порядку нарахування по нематеріальних активах (самі визначають порядок нарахування і норми зносу);

  • вибір методу оцінки спожитих виробничих запасів.

Оцінка витрачених матеріалів здійснюється за допомогою наступних методів:

  • за середньою фактичною собівартістю їх придбання;

  • за собівартістю перших за часом закупівель партій матеріалів;

  • вибір порядку списання витрат на ремонт основних засобів на собівартість може здійснюватися такими способами:

а) фактичні витрати на ремонт списуються на рахунки витрат виробництва чи обігу (наявні коливання у витратах на ремонт, викликані нерівномірністю ремонтних робіт прямо переносять на собівартість і прибуток);

б) створюється ремонтний фонд із наступним списанням з нього фактичних витрат на ремонт основних засобів;

в) фактичні витрати на ремонт основних засобів акумулюються на рахунку «Витрати майбутніх періодів» з наступним рівномірним списанням на витрати виробництва чи обігу;

  • вибір способу розподілу непрямих витрат між окремими об’єктами обліку і калькулювання (пропорційно основній заробітній платі робітників виробництва чи пропорційно виробничій собівартості);

  • зміна термінів погашення витрат майбутніх періодів (скорочення веде до підвищення собівартості);

  • вибір методу визначення виторгу від реалізації продукції (на момент оплати чи за момент відвантаження і пред’явлення платіжних документів замовнику; за другим методом здійснюється відтік грошових коштів за рахунок прискорення платежів у бюджет за податками на прибуток, додану вартість; найменша затримка платежів зумовлює погіршення фінансового стану, цей метод стимулює передоплату);

  • створення резервів майбутніх витрат і платежів (підприємство самостійно визначає розмір і види резервів).

Для власників підприємств, інвесторів і кредиторів прибуток важливий не тільки наприкінці звітного періоду, але в усі періоди. Він має потенціал результативності майбутньої виробничо-фінансової діяльності.

Нотатки

Компанії часто проводять різні конкурси, промо-акції й надають клієнтам бонуси. Маркетингові акції, як правило, дорого коштує. Тому дуже важливо контролювати ефективність використання коштів, спрямованих на проведення таких заходів. По-перше, маркетингова акція ефективна, якщо приріст маржі (обумовленої як торговельна націнка за відніманням прямих витрат) перевищує витрати на акцію. По-друге, до витрат на акцію треба додати всі витрати, пов’язані з акцією, у тому числі витрати часу співробітників компанії на проведення заходу, збільшення непрямих витрат у зв’язку з акцією (наприклад, витрати на телефонні переговори). Якщо такий аналіз вдається провести, виникає можливість визначити справжню привабливість клієнта для компанії. Для цього необхідно:

  • розрахувати обороти операцій із клієнтом за звітний період;

  • оборот поділити на фактичний відсоток націнки – отримати торговельну націнку, розраховуючи на клієнта;

  • від останньої відняти всі прямі витрати, пов’язані із клієнтом (транспортні, складські тощо) для визначення суми маржі за клієнтом;

  • від суми маржі за клієнтом відняти витрати на клієнта, пов’язані із проведенням маркетингових акцій;

  • остаточний результат (скориговану маржу) поділити на оборот клієнта.

Обчислена сума буде рентабельністю продажів за даним партнером. Цей показник можна активно використовувати в ціновій і фінансовій політиці. Трапляється, що клієнт, який купує за найвищими цінами, не є найприбутковішим для фірми, оскільки з ним пов’язано багато прямих витрат. Якщо партнер перебуває у віддаленому регіоні й транспортні витрати на доставку йому товару дуже великі. Він бере активну участь в акціях, і витрати просто «з’їдають» високу націнку. А за критерієм рентабельності й скоригованої маржі вже можна проводити з ним індивідуальну роботу, пропонувати різні бонуси, індивідуальні умови і т. д. Аналізувати ефективність маркетингових акцій можна за кожним клієнтом і заходом у цілому.

Маркетологи при формуванні рекламних акцій та для обґрунтування ефективності їх використання застосовують такі коефіцієнти:

Торговельна націнка = Реалізація – Собівартість;

Торговельна націнка = (Реалізація - Собівартість)/Собівартість;

Рентабельність за валовим прибутком = Валовий прибуток/Оборот; Валовий прибуток = Маржинальний дохід – Постійні витрати; Маржинальний дохід = Торговельна націнка – Змінні витрати; Рентабельність за валовим прибутком = Валовий прибуток/Оборот; Чистий прибуток = Валовий прибуток – Позареалізаційні витрати; Рентабельність за чистим прибутком = Чистий прибуток/Оборот; Маржинальна рентабельність = Маржинальний дохід /Оборот.

Питання для самоконтролю

    1. Наведіть визначення поняття «рентабельність підприємницької діяльності».

    2. Які податки утримують із виторгу від реалізації?

    3. Які податки утримують із балансового прибутку?

    4. Яким чином здійснюється контроль за прибутковістю та рентабельністю підприємства?

    5. На які три групи поділяють показники рентабельності?

    6. У чому полягає сутність методу ланцюгових підстановок.

    7. Хто встановлює норму рентабельності: підприємство-виробник чи торговельний агент?

    8. Відповідно до яких положень (стандартів) бухгалтерського обліку здійснюється формування прибутку підприємств?

    9. Що характеризує показник фондовіддачі?

    10. Від яких факторів залежить прибутковість операційної діяльності?

Література

  1. Богатин Ю.В. Производство прибыли: учеб. пособ. для вузов / Ю.В. Богатин, В.А. Швандар. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. – 256 с.

  2. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: навчальний посібник / І.В. Зятковський. – К.: Кондор, 2003. – С. 186-203.

  3. Ионин Е.Е. Финансовый анализ: учебное пособие / Е.Е. Ионин. – Донецк: ДонНУ, 2002.– 253 с.

  4. Кононенко О. Анализ финансовой отчетности / О. Кононенко. – 2-е изд., доп. и перераб. – Харьков: Фактор, 2003. – 144 с.

  5. Лапуста М.Г. Финансы фирмы: учебное пособие. / М.Г. Лапуста, Л.Г. Скамай. – М.: ИНФРА-М, 2002. – С. 33-43.

  6. Фінанси підприємств: курс лекцій / За ред. Г.Г. Кірейцева. – К.: Центр навч. літ., 2002. – С. 85-103.

  7. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк та ін.; кер. кол. авт. і наук. ред. А.М. Поддєрьогін. – 5-те вид., переробл. і допов. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 90-108.