Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФП лекції.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

Змістовий модуль 11. Фінансова санація підприємств

Ключові слова: фінансова криза, неплатоспроможність, неліквідність, санація банкрутство, санаційний план, санаційний аудит, реструктуризація підприємства, портфельний аналіз, метод ланцюгових підстановок, нуль-базис бюджетування, вартісний аналіз, трендовий аналіз, мирова угода, контролінг.

11.1. Сутність, симптоми і фактори фінансової кризи

Фінансова криза – це фаза розбалансованої діяльності підприємства й обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини.

Фінансова криза на підприємстві характеризується за трьома чинниками:

1) джерелами (чинниками) виникнення;

2) видом кризи;

3) стадіями розвитку кризи.

Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, поділяють: на екзогенні або зовнішні; ендогенні або внутрішні (табл. 11.1-11.2).

Таблиця 11.1

Класифікація екзогенних факторів, які спричиняють фінансову кризу на підприємстві

Межі розповсюдження

Зовнішні фактори

1

2

3

Міжнародні

Загальноекономічні

Циклічність економічного розвитку.

Фінансова політика транснаціональних банків

Стабільність міжнародної політики

Укладання міжнародних угод: формування вільних економічних зон, зон вільної торгівлі. Тарифні угоди

Міжнародна конкуренція

Організація спільних підприємств.

Ліцензійна торгівля.

Фінансовий стан іноземних партнерів.

Стратегічні зони господарювання

Національні

Політичні

Стан фінансової системи.

Ставлення до власності.

Принцип земельної політики держави.

Ставлення держави до підприємництва.

Податкова політика.

Обмеження монополізму.

Захист конкуренції.

Підвищення інфляції

Економічні та демографічні

Циклічність економічного розвитку.

Рівень доходів і нагромаджень населення.

Закінчення табл. 11.1

1

2

3

Купівельна спроможність (рівень цін, можливість отримання кредиту).

Підприємницька активність

Ринкові

Психографічні

Споживчий вибір.

Звички, традиції й норми споживання

Науково-технічні

Новизна конструкцій та технологій.

Конкурентоспроможність продукції

Форми конкуренції

Рівень витрат виробництва.

Рівень технологій.

Якість продукції.

Рівень маркетингу

Таблиця 11.2

Класифікація ендогенних факторів, що викликають фінансову кризу на підприємстві

Фактор

Опис

Конкурентна позиція підприємства

Мета, галузь діяльності.

Традиції, репутація та імідж.

Кваліфікований склад керівництва і персоналу.

Частка ринку і стадія життєвого циклу

Принципи діяльності

Форма власності.

Організаційна структура управління.

Організація системи управління.

Інноваційна діяльність.

Організація виробництва.

Адаптивність фірми.

Форма спеціалізації.

Концентрація виробництва.

Диверсифікація виробництва

Ресурси та їх використання

Прогресивність засобів і методів виробництва.

Тривалість виробничого циклу.

Рівень виробничих запасів.

Диверсифікація виробництва

Маркетингові стратегії та політика

Прогресивність засобів і методів виробництва.

Тривалість виробничого циклу.

Рівень виробничих запасів.

Обертання коштів

Фінансовий менеджмент

Структура балансу.

Платоспроможність.

Ліквідність.

Співвідношення власних і залучених коштів.

Вартість капіталу.

Структура майна.

Інвестиційна привабливість.

Дохід на акцію.

Рівень прибутковості й рентабельності

Кризи можуть бути стратегічними, прибутковості та ліквідності.

Розрізняють три фази кризи:

1) яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства;

2) загрожує подальшій діяльності підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;

3) несумісна з діяльністю підприємства і призводить до його ліквідації.

Менеджмент підприємства має своєчасно реагувати на проблеми, пов’язані з виникненням фінансової кризи.

Елементи запобігання й виходу підприємства з кризи:

  • експрес-діагностика кризових явищ у фінансовій діяльності підприємства;

  • своєчасне реагування на кризові явища;

  • адекватність витрат і заходів з усунення кризових ситуацій відповідно за ступенем реальної загрози фінансовій рівновазі підприємства;

  • повна мобілізація й використання ресурсів підприємства для вжиття заходів щодо виходу з кризи.

Інструменти запобігання фінансовій кризі підприємства:

  • зниження витрат;

  • стимулювання продажів;

  • оптимізація грошових потоків;

  • робота з дебіторами й реструктуризація кредиторської заборгованості.

При виявленні рівня фінансової кризи доцільно визначати ризик вірогідності настання банкрутства. На сьогодні є вітчизняні методики виявлення цього ризику, засновані на досвіді вітчизняних й зарубіжних економістів, зокрема таких, як О. Терещенко, О. Хотомлянський, Т. Перната, Г. Северина, Альтман, Ліс, Депалян, Таффлер, Спрингейт. Вони базуються на виявленні рівня фінансової стійкості (це дуже важливо при оцінці ризику банкрутства). Всі кризові фактори являють собою складний комплекс причинно-наслідкових зв’язків. Типовими наслідками втрати фінансової стійкості підприємства є: втрата клієнтів і покупців, неповне завантаження потужностей виробника, неритмічність виробництва, зменшення кількості договорів і контрактів на реалізацію продукції чи послуг, зниження продуктивності праці та підвищення собівартості, наявність наднормативних запасів, збільшення неліквідних оборотних коштів і плинності кадрів та ін.

Сутність вітчизняної методики полягає в класифікації підприємств за ступенем ризику, виходячи з фактичного рівня показників фінансової стійкості і рейтингу кожного показника, вираженого в балах.

Розрізняють шість класів підприємств:

1-й клас – підприємства з великим запасом фінансової стійкості, що дає змогу бути впевненим у поверненні позикових коштів;

2-й клас – підприємства, які демонструють певний ступінь ризику по заборгованості, але ще не розглядаються як ризикові;

3-й клас – проблемні підприємства. Немає ризику втрати основних засобів і оборотних коштів, але повне отримання відсотків є сумнівним;

4-й клас – підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після вжиття заходів щодо фінансового оздоровлення. Кредитори ризикують втратити свої відсотки і позиковий капітал;

5-й клас – підприємства дуже високого ризику, практично неплатоспроможні;

6-й клас – підприємства найвищого ризику.

Згідно з цією методикою, фінансовий стан підприємства оцінюється за шістьма коефіцієнтами. Групування підприємств відповідно до критеріїв оцінки фінансового стану наведено за табл. 11.3.

Таблиця 11.3