Змістовий модуль 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Ключові слова: основні фонди, амортизація, знос, норма окупності, фінансові інвестиції, необоротні матеріальні активи, фондовіддача, фондомісткість, нематеріальні активи, норма беззбитковості, незавершені капітальні вкладення, кумулятивний коефіцієнт, виробнича ставка амортизації.

8.1. Економічна сутність та класифікація основних засобів

Основна мета підприємництва – одержання прибутку на авансований капітал. Для досягнення цієї мети необхідно планувати відтворення капіталу. Формування і використання різних грошових фондів для відшкодування витрат капіталу, його нагромадження і споживання становить сутність механізму фінансового управління на підприємстві.

Сукупність оборотів різних частин капіталу підприємства за період є повним оборотом відтворення (розширеним чи простим).

Основні засоби – це частина майна, використовувана організацією протягом тривалого часу (понад 12 міс.) за виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), а також в управлінських цілях. За П(С)БО 7 основні засоби – являють собою матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше як рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік). За Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди – це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Для здійснення бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за двома групами:

1. основні засоби:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення земель;

• будинки, споруди та передавальні пристрої;

• машини та устаткування;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади, інвентар (меблі);

• тварини;

• багаторічні насадження;

• інші основні засоби.

2. інші необоротні матеріальні активи:

• бібліотечні фонди;

• малоцінні необоротні матеріальні активи;

• тимчасові (нетитульні) споруди;

• природні ресурси;

• інвентарна тара;

• предмети прокату;

• інші необоротні матеріальні активи.

Для ведення податкового обліку основні фонди класифікуються за чотирма групами:

1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в т. ч. житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

2 – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

3 – будь-які інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1, 2 і 4;

4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (в т. ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Підприємства також проводять класифікацію основних засобів на активні та пасивні, умовно. Така класифікація дозволяє збільшувати або зменшувати фондовіддачу, змінювати Інші показники ефективності використання основних фондів.

Для підприємств машино- та літакобудування машини та літаки є обіговими активами. Тому при проведенні класифікації основних засобів й обігових активів доцільно враховувати галузь, в якій працює підприємство.

Майно враховується в складі основних засобів підприємства за одноразового виконання таких умов:

• майно використовується у виробництві продукції при виконанні робіт або наданні послуг або для управлінських потреб організації або для надання організацією за плату в тимчасове володіння й користування або в тимчасове користування;

• майно використовується протягом тривалого часу (понад 12 міс. або протягом звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 міс.);

• підприємством не передбачається наступний перепродаж даного майна;

• майно може приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.

Вартість основних засобів (ОЗ) поступово погашається протягом терміну їх корисної експлуатації шляхом щомісячних амортизаційних відрахувань, що входять у витрати виробництва за відповідний звітний період.

До складу основного капіталу входять витрати на незавершені капітальні вкладення в основні засобі й на придбання устаткування. Незавершені капітальні вкладення – це частина витрат, яка ще не перетворилася на основні засоби й не може брати участі у процесі господарської діяльності, тому не може амортизуватися. У бухгалтерському обліку ці витрати зараховують на спеціальний рахунок.

За чинним податковим законодавством незавершені капітальні вкладення є невиробничими фондами. Термін невиробничі фонди розуміють як капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів зараховують: капітальні активи

• або їх структурні компоненти, які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, ураховуючи орендовані;

• які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів, які є невід’ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками податку на прибуток підприємства.

Основні засоби також можуть формуватися за рахунок фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції – це витрати на пайову участь у статутному капіталі інших підприємств (акції, облігації) довгострокові позики, видані іншим підприємствам під боргові зобов’язання, вартість майна, переданого в довгострокову оренду на праві фінансового лізингу (з правом викупу чи передавання власності в майно після закінчення терміну оренди).

Витрати на довгострокові фінансові вкладення погашаються основними засобами, вкладеними в сукупність матеріально-технічних цінностей, що належать до засобів праці. Залежно від того, яка операція здійснюється з використанням основних фондів, характеризують загальний фінансовий стан підприємства у короткостроковій перспективі. Неефективне структурування основних фондів може призвести до нестійкого фінансового стану підприємства. Основні операції, які здійснюються із безпосередньою участю основних засобів та їх вплив на загальний фінансовий стан підприємства наведений у табл. 8.1.

Таблиця 8.1