4.3. Рентабельність підприємницької діяльності

Рівень ефективності роботи підприємств характеризується в процесі порівняння отриманого прибутку з понесеними витратами, тобто співвідношення отриманого прибутку і понесених витрат характеризує таке поняття, як рентабельність. Інакше кажучи, рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг (усіх або окремих її видів). Рентабельність може бути встановлена для конкретного суб’єкта господарської діяльності й для конкретних галузей економіки.

У процесі розрахунку показника рентабельності можуть використовуватися різні види прибутку:

• валовий (маржинальний);

• балансовий;

• операційний;

• від реалізації продукції (надання послуг);

• від інших видів діяльності;

• до виплати відсотків і податку на прибуток;

• до виплати податку на прибуток;

• чистий прибуток.

За поточними витратами при розрахунку показників рентабельності можуть використовуватися:

вартість продукції в оптових цінах;

собівартість продукції (робіт, послуг);

собівартість продукції за винятком матеріальних витрат.

Для визначення показника рентабельності капіталу використовують величину капіталу:

всього по підприємству;

власного;

позичкового;

основного;

обігового.

На рівень і динаміку показників рентабельності впливає вся сукупність виробничо-господарських факторів:

рівень організації виробництва і управління;

структура капіталу і його джерел;

ступінь використання виробничих ресурсів;

обсяг, якість і структура продукції;

витрати на виробництво й собівартість виробів;

прибуток за видами діяльності й напрямками використання.

Рівень рентабельності окремих видів діяльності, підприємства, елементів балансу визначається за допомогою обчислення коефіцієнтів. Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують спроможність підприємства створювати необхідний прибуток у процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу й обчислюються в умовних одиницях або відсотках (у разі помноження результату на 100). Відповідно показники рентабельності є відносними характеристиками ефективності діяльності підприємства, їх фінансових результатів. Показники рентабельності – це обов’язкові елементи в процесі порівняльного аналізу та оцінки фінансового стану підприємств і галузей. Вони використовуються як інструменти ціноутворення та інвестиційних процесів. Показники рентабельності поділяються на три групи:

1) рентабельності продукції;

2) розраховані на основі потоків готівкових коштів;

3) рентабельності капіталу або активів.

Показники рентабельності розраховуються на основі балансу (ф. № 1) та звіту про фінансові результати підприємства (ф. № 2).

Перша група. Коефіцієнт рентабельності продукції (К_ренпр) обчислюється за формулою

,

(4.20)

де ФР_опер – фінансовий результат від операційної діяльності, грн;

ІОВ – інші операційні витрати, грн;

ІОД – інші операційні доходи, грн;

АВ – адміністративні витрати, грн;

ВЗ – витрати на збут, грн.

Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво й збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності. Цей коефіцієнт можна використовувати для кожного виду продукції та взагалі, за даними ф. № 2.

Рентабельність продукції дозволяє визначити:

• значну частину валових витрат у доходах товарної продукції (при значенні понад 0,5) – неефективне ціноутворення та планування виробничого процесу;

• середнє значення валових витрат і прибутку у ціні товарної продукції (при значенні 1:1) – достатньо ефективне ціноутворення та планування виробничого процесу;

• значну частину прибутку у доходах товарної продукції (при значенні понад 0,5) – ефективне ціноутворення та планування виробничого процесу.

У практиці функціонування підприємства перед керівництвом може постати практичне питання про економічну доцільність співпраці з тими чи іншими клієнтами. Єдиним критерієм визначення економічної доцільності є розрахунок маржинальної рентабельності. Алгоритм розрахунку коефіцієнт маржинальної рентабельності (МР) наступний:

,

(4.21)

де МП – маржинальний прибуток, грн;

Пр_В – прямі витрати, грн.

У свою чергу маржинальний прибуток (МП) обчислюється в такий спосіб:

,

(4.22)

де ТН – торговельна націнка, грн.

Щоб збільшити маржу, потрібно збільшити оборот, підняти торговельну націнку або скоротити змінні витрати (можна зробити все одночасно). Результати цих заходів оцінюють за допомогою розрахунків маржинального прибутку (в грн) і маржинальної рентабельності (у %).

Приклад 4. Клієнт А забезпечує оборот у розмірі 100 тис. грн/міс. Торговельна націнка за ним становить 30, а прямі витрати – 5% від обороту. Є можливість залучити клієнта А до маркетингової акції. При цьому його оборот у наступному місяці збільшиться до 180 тис. грн зі збереженням націнки й частки прямих витрат. Вартість акції становить 10 тис. грн. Чи доцільно її проводити?