6.4. Методи й показники ефективності використання обігових коштів
Система формування обігових коштів впливає на швидкість обороту та ефективність їхнього використання. Так, надлишок обігових коштів означає, що частина капіталу не діє і не приносить доходу.
Брак оборотного капіталу буде уповільнювати виробничий процес. Кон’юнктура ринку постійно міняється, тому потреби в обігових коштах нестабільні. Покривати ці потреби тільки за рахунок власних джерел практично неможливо.
Досвід показує, що в більшості випадків ефективність використання позикових коштів вища, ніж власних.
Ефективне використання оборотного капіталу відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності виробництва й залежить від безлічі факторів.
Методи, за якими визначається ефективність використання обігових активів, такі:
горизонтальний аналіз;
вертикальний;
трендовий;
метод фінансових коефіцієнтів;
факторний аналіз;
порівняльний;
розрахунки потоку коштів;
специфічний аналіз.
Горизонтальний та вертикальний аналіз проводять на основі даних розділу II ф. № 1. Порівняльний аналіз може бути проведений із використанням даних балансу, а також на основі первинних документів.
Приклад 2.
Таблиця 6.3
Аналіз структури та динаміки обігових активів (за запасами) (на прикладах горизонтального, вертикального й порівняльного аналізу)
Запаси |
Абсолютна величина, млн грн |
Питома вага, % |
Зміни |
|||||
на початок року |
на кінець року |
на початок року |
на кінець року |
абсолют-них величин |
питомої ваги |
у % до величин на початок року |
у % до змін загальної величини запасів і витрат |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 (гр. 3 – гр. 2) |
7 (гр.5 – – гр.4) |
8 (гр.3/гр.2 · ·100) |
9 |
Сировина, матеріали, МШП |
450 |
472 |
76,3 |
73,6 |
22 |
– 2,7 |
104,9 |
43,1 (22/51 ·100) |
Незавершене виробництво |
40 |
45 |
6,8 |
7,0 |
5 |
0,2 |
112,5 |
9,8 |
Витрати майбутніх періодів |
30 |
50 |
5,1 |
7,8 |
20 |
2,7 |
166,7 |
39,2 |
Готова продукція |
70 |
74 |
11,8 |
11,6 |
4 |
-0,2 |
105,7 |
7,9 |
Товари відвантажені |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Інші запаси |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Всього запасів |
590 |
641 |
100 |
100 |
51 |
0 |
108,6 |
Х |
Згідно з даними табл. 6.3 збільшення запасів відбулося за рахунок зростання всіх показників, але найбільший приріст спостерігається у витратах майбутніх періодів (на 66,7%) і незавершеному виробництві (на 12,5%). Найбільша частка запасів у загальній сумі припадає на сировину, матеріали, МШП (76,3 – на початок року й 73,6% – на кінець).
Такі таблиці необхідні для аналізу структури і динаміки обігових коштів і вкладень, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших активів, джерел позикових коштів, кредитів, кредиторської заборгованості, інших пасивів.
За допомогою методу фінансових коефіцієнтів розраховують наведені нижче показники.
Тривалість оборотності оборотного капіталу (ТОК), в днях
|
(6.18) |
,
де E – оборотний капітал (кошти), грн;
T – звітний період, днів;
N – вартість реалізації продукції, грн.
Прямий коефіцієнт оборотності (кількість оборотів)
|
(6.19) |
.
У знаменнику формули (6.19) доцільно скоригувати показник Е на середнє значення за рік.
Обіговий коефіцієнт оборотності (коефіцієнт закріплення обігових коштів на одну гривню реалізованої продукції)
|
(6.20) |
.
Можливе визначення окремих показників оборотності, коли замість оборотного капіталу використовують окремі складові елементи. Показники можуть розраховуватися за особливим оборотом (для матеріальних запасів – це їх витрати на виробництво, для незавершеного – надходження товарів на склад, для готової продукції – відвантаження, для відвантаженої – її реалізація).
Щоб оцінити оборотність запасів використовуються ті самі показники оборотності оборотного капіталу. Для точнішої оцінки у формулах замість показника «обсяг реалізації» можна використовувати показник «витрати на виробництво реалізованої продукції» (р. 040 ф. № 2).
У такий спосіб можна визначити:
загальну оборотність запасів (кількість оборотів);
оборотність незавершеного виробництва;
оборотність залишків готової продукції;
інші показники.
До прикладів специфічного аналізу можна зарахувати аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості (їхні розміри і якість істотно впливають на фінансовий стан підприємств).
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості здійснюється за даними аналітичного обліку на спеціальних рахунках щомісяця. Основна мета контролю оборотності дебіторської заборгованості – пошуки шляхів її прискорення.
Таблиця 6.4